вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відвід головуючого судді
"09" лютого 2026 р. Справа№ 910/15039/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар судового засідання Місюк О.П.
за участю представників:
позивача - не з'явилися;
відповідача 1 - не з'явилися;
відповідача 2 - не з'явилися;
відповідача 3 - Мартинюка О.О.;
відповідача 4 - Миронової Л.О.;
відповідача 5 - Мороз Н.В.;
прокурор - Спора Г.І.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдор Комплект" про відвід головуючого судді Шапрана В.В.
подану під час розгляду апеляційної скарги заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025
у справі №910/15039/25 (суддя - Пукас А.Ю.)
за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бетон";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Європолітех";
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енранзалізобетон";
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдор Комплект";
5. Фізичної особи-підприємця Мамедова Олександра Олександровича
про стягнення заборгованості
У провадженні Північного апеляційного господарського суду знаходиться справа №910/15039/25 за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 апеляційну скаргу у справі №910/15039/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі №910/15039/25, справу призначено до розгляду на 20.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енранзалізобетон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдор Комплект", Товариство з обмеженою відповідальністю "Європолітех" та Фізичної особи-підприємця Мамедова О.О. про відкладення розгляду справи. Розгляд справи №910/15039/25 за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 відкладено до 02.02.2026.
У судовому засіданні 02.02.2026 у розгляді справи №910/15039/25 за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва оголошено перерву до 09.02.2026.
06.02.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдор Комплект" надійшла заява про відвід головуючого судді Шапрана В.В. від участі у розгляді справи №910/15039/25.
В обґрунтування поданої заяви представник відповідача-4 відмітив, що під час підготовки до розгляду даної справи йому стало відомо, що в органах прокуратури працює син головуючого судді Шапрана Віктора Валентиновича - Шапран Олександр Вікторович (місце роботи: Київська міська прокуратура, посада: прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва). В той же час Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих в межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Отже, на переконання заявника, заступник Генерального прокурора може здійснювати вплив на прокурора окружної прокуратури - Шапрана Олександра Вікторовича, який в свою чергу може вплинути на Шапрана Віктора Валентиновича, з огляду на що головуючий суддя Шапран Віктор Валентинович не може здійснювати розгляд даної справи.
У судовому засіданні 09.02.2026 представники відповідачів-3, 4, 5 підтримали заяву про відвід головуючого судді з підстав викладених у ній.
Прокурор заперечував проти поданої заяви, просив повернути без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдор Комплект" про відвід головуючого судді Шапрана В.В.
Дослідивши вказані доводи заяви про відвід, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В силу положень ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У контексті поданої заяви про відвід, зокрема, доводів заявника щодо можливого впливу заступника Генерального прокурора на прокурора Шапрана О.В., який в свою чергу може вплинути на головуючого суддю Шапрана В.В., суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Закон України "Про запобігання корупції" визначає, що певні особи зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Такий обов'язок Закон визначає, зокрема, для суддів господарських судів України.
Конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли у неї при реалізації службових повноважень дискреційного характеру наявний приватний інтерес, який може вплинути на її об'єктивність та неупередженість під час вчинення дії, прийняття рішення з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес. За відсутності принаймні однієї із складових конфлікту інтересів - службових повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу - конфлікт інтересів не виникає.
Отже, згідно з нормами Закону України "Про запобігання корупції" для правильного застосування суддею заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановлювати дві обов'язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємозв'язку: (1) наявність приватного інтересу судді; (2) посадові повноваження судді.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Сам по собі факт того, що син судді Шапрана В.В. є прокурором не свідчить про безумовну наявність у вказаного судді приватного інтересу під час здійснення суддею правосуддя у всіх справах, учасником яких є органи прокуратури, а відтак не є достатньою, самостійною і об'єктивною обставиною, яка у розумінні ст. 35 ГПК України може зумовлювати процесуальний наслідок у вигляді відводу судді, не є беззаперечною і очевидною умовою для застосування такого інституту у справі, що розглядається.
Разом з тим Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдор Комплект" не надало доказів наявності у головуючого судді Шапрана В.В. особистої заінтересованості (приватного інтересу) у результаті розгляду даної справи, а відтак, конфлікт інтересів у даному випадку не виникає.
Оцінюючи доводи заяви про відвід суд також відзначає, що жодної зацікавленості у результатах розгляду цієї справи суддя Шапран В.В. не має і не може мати, а міркування стосовно цього висловлюються у заяві формально, без наведення відповідних обґрунтувань з посиланням на конкретні вагомі та переконливі факти і докази, тобто мають суб'єктивний характер і засновані на припущеннях заявника.
Необхідно врахувати і те, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Разом з тим, факт перебування сина Шапрана В.В. на посаді в органах прокуратури є обставиною, яка може викликати сумнів як в учасників справи так і в стороннього спостерігача щодо об'єктивності судді Шапрана В.В. при розгляді апеляційної скарги заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі №910/15039/25.
Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема якщо у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Як встановлюють вказані принципи, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Аналогічний принцип відображено в статті 15 Кодексу суддівської етики.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема в рішенні «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.03.2010, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Також відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
З огляду на викладене вище та з метою уникнення можливості виникнення сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Шапрана В.В. при розгляді справи №910/15039/25, з ціллю законності прийняття рішення у справі за наслідками її розгляду та забезпечення довіри до судової влади України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдор Комплект" про відвід судді Шапрана В.В. від розгляду даної справи.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдор Комплект" про відвід головуючого судді Шапрана В.В. задовольнити.
2. Відвести головуючого суддю Шапрана В.В. від участі у розгляді справи №910/15039/25.
3. Матеріали справи №910/15039/25 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко