вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2026 р. Справа№ 925/552/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Кравчука Г.А.
Коробенка Г.П.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025 (повне рішення складено 25.07.2025)
у справі № 925/552/25 (суддя - Гладун А.І.)
за позовом Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності»
до Фізичної особи-підприємця Павліченко Вікторії Василівни
про стягнення 6 889,67 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Павліченко Вікторії Василівни про стягнення 6 889,67 грн безпідставно утримуваних коштів за користування земельними ділянками.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач користується земельними ділянками комунальної власності, на яких розміщені орендовані відповідачем будівлі без укладення договорів оренди землі. У зв'язку з ухиленням відповідача від укладення договорів оренди земельної ділянки позивач не отримав плату за користування земельними ділянками у розмірі орендної плати.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025 у справі № 925/552/25 у позові Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» до Фізичної особи-підприємця Павліченко Вікторії Василівни відмовлено.
Повернуто Комунальному підприємству «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 16.05.2025 №4036.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що у даному випадку кондикційні правовідносини між сторонами не виникли, оскільки позивач не є власником земельної ділянки та не вправі вимагати від відповідача плати за фактичне користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, а відсутність погодженого сторонами у договорі оренди нерухомого майна розміру та порядку відшкодування витрат позивача зі сплати за оренду земельної ділянки свідчить про відсутність у діях відповідача ознак неправомірності через відмову відшкодувати позивачу понесені ним витрати.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025 у справі №925/552/25, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі та стягнути з Фізичної особи-підприємця Павліченко Вікторії Василівни суму судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/552/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 925/552/25.
04.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/552/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/552/25 за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
29.09.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що ним було неодноразово повідомлено відповідача про необхідність підписання договорів відшкодування витрат за оренду землі, однак відмовлявся підписувати такі договори та сплатити заборгованість добровільно.
Щодо кондикційних правовідносин між позивачем та відповідачем скаржник зазначає, що між ним та Черкаською міською радою укладено договір оренди землі, на підставі чого позивачем щороку укладаються договори відшкодування витрат за оренду землі з фактичними орендарями будівлі.
Вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, позивач просить суд його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи зокрема про те, що договори оренди №108-2019 та №120-2019 не містять умов про обов'язок відповідача сплачувати відшкодування за користування земельною ділянкою.
Відповідач також зазначає, що позивач дійсно направляв проекти договорів відшкодування, однак їх підписання є правом, а не обов'язком відповідача.
За доводами відповідача, суд правильно відмовив у застосуванні положень глави 83 ЦК України щодо повернення безпідставно набутого майна, оскільки правовідносини сторін мають договірний характер.
Відповідач просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи
15.10.2019 Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» (орендодавець) та Фізична особа-підприємець Павліченко Вікторія Василівна (орендар) уклали договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №108-2019 (а.с. 9-14).
Відповідно до умов договору №108-2019 сторони домовилися:
п. 1.1. - орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення №5-24 (надалі - майно), загальною площею 80,49 кв. м, корисною площею 57,0 кв. м, розміщені на 5-му поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105/вул. Благовісна, 269, що перебуває на балансі комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності», вартість становить за незалежною оцінкою без ПДВ 324500,00 грн;
п. 11.1 - цей договір набуває чинності з моменту підписання акту прийому-передачі майна. Цей договір укладено строком на 2 роки і 10 місяців, що діє до « 31» серпня 2022р. включно;
п. 11.4. - у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором (угодою), який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди;
п. 11.14 - взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
На виконання договору №108-2019 сторони 15.11.2019 склали та підписали акт прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення, яке розташоване: м. Черкаси, вул. Благовісна-Небесної Сотні, 269/105, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування нежитлове приміщення 5-го поверху №5-24 загальною площею 80,49 кв. м, в тому числі корисна площа 57,0 кв. м (а.с. 15).
25.10.2019 Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» (орендодавець) та Фізична особа-підприємець Павліченко Вікторія Василівна (орендар) уклали договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №120-2019 (а.с 16-21).
Відповідно до умов договору №120-2019 сторони домовилися:
п. 1.1. - орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення №5-54 (надалі - майно), загальною площею 9,89 кв. м, корисною площею 7,0 кв. м, розміщені на 5-му поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105/вул. Благовісна, 269, що перебуває на балансі комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності», вартість становить за незалежною оцінкою без ПДВ 39800,00 грн;
п. 11.1 - цей договір набуває чинності з моменту підписання акту прийому-передачі майна. Цей договір укладено строком на 2 роки і 10 місяців, що діє до « 31» серпня 2022р. включно;
п. 11.4. - у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором (угодою), який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди;
п. 11.14 - взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
На виконання договору сторони 15.11.2019 склали та підписали акт прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення, яке розташоване: м. Черкаси, вул. Благовісна-Небесної Сотні, 269/105, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування нежитлове приміщення 5-го поверху №5-54 загальною площею 9,89 кв. м, в тому числі корисна площа 7,0 кв. м (а.с. 22).
13.07.2023 Черкаська міська рада ухвалила рішення №43-134 «Про надання КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» земельної ділянки в оренду по вул. Небесної сотні, 105/вул. Благовісній, 269», яким вирішила надати КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» земельну ділянку, без зміни її цільового призначення площею 0,6156 га (кадастровий номер 7110136400:02:031:0012), яка за цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови (КВЦПЗ 03.13 для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування) по вул. Небесної Сотні, 105/вул. Благовісна 269, в оренду на 49 років під частину нежитлових приміщень будинку побуту «Славутич» з визначенням частки в межах спільного користування земельною ділянкою за рахунок земель Черкаської міської ради. КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою та договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) (а.с. 23-24).
13.09.2023 Черкаська міська рада (орендодавець) та КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» (орендар) уклали договір оренди землі (а.с.25-30).
Відповідно до умов договору оренди землі від 13.09.2023 сторони домовилися:
п. 1 - орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 13.07.2023 №43-134 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: вул. Небесної сотні, 105/вул. Благовісна, 269 м. Черкаси;
п. 2 - в оренду передається земельна ділянка площею 0,6156 га (кадастровий номер 7110136400:02:031:0012) під частину нежитлових приміщень будинку побуту «Славутич» з визначенням частки в межах спільного користування. Площа для нарахування орендної плати складає 0,0964 га. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування (код відповідно до класифікації видів цільового призначення земель - 03.13);
п. 8. - договір укладено на 49 років (з дати його підписання уповноваженими представниками сторін). Після закінчення строку договору на який його укладено, він поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах, враховуючи розташування будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача;
пп. «з» п. 31 - орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 13.07.2023 №43-134 до моменту державної реєстрації права оренди;
п. 43 - цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
20.09.2023 зареєстровано право оренди КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 площею 0,6156 га, орендодавцем якої є Черкаська міська рада, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 26.09.2023 №34070998 (а.с. 32).
24.09.2024 позивач звернувся до відповідача з листом №389 від 20.09.2024, у якому просив підписати два примірники договору про відшкодування витрат за оренду землі від 19.08.2024 №20-2024/З та від 19.08.2024 №21-2024/З і виставив рахунки на оплату №2597 та №2587. У листі просив підписані договори повернути позивачу. Вказаний лист 26.09.2024 отримав відповідач (а.с. 33-34).
21.04.2025 Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» (балансоутримувач) та ФОП Павліченко Вікторія Василівна (орендар) уклали договір про відшкодування витрат за оренду землі №14-2025/З (а.с. 67-68).
Відповідно до умов договору №14-2025/З від 21.05.2025 сторони домовилися:
п. 1.1 - відповідно до рішення Черкаської міської ради від 13.07.2024 №43-134 «Про надання КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» земельної ділянки в оренду по вул. Небесної Сотні, 105/вул. Благовісна, 269» укладено договір оренди землі з Черкаською міською радою;
п. 1.2 - предметом договору є відшкодування орендарем орендної плати за користування даною земельною ділянкою, яка відшкодовується пропорційно займаній площі;
п. 1.3 - займана площа орендаря складається з нежитлового приміщення №5-24, загальною площею 80,49 кв. м, корисною площею 57,0 кв. м, розміщене на 5-му поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105/вул. Благовісна, 269;
п. 2.3. - розмір щомісячного відшкодування орендарем вартості орендної плати за користування земельною ділянкою становить 4,80 грн з ПДВ за 1 кв.м. площі. Вартість відшкодування за місяць становить 386,35 грн з ПДВ. Загальна вартість відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 становить 4636,20 грн з ПДВ;
п. 6.1. - цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови даного договору поширюються на відносини, що виникли між сторонами з 01.01.2025;
п. 6.2. - цей договір діє до 31.12.2025 включно.
21.04.2025 Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» (балансоутримувач) та ФОП Павліченко Вікторія Василівна (орендар) уклали договір про відшкодування витрат за оренду землі №15-2025/З (а.с. 69-70).
Відповідно до умов договору №15-2025/З від 21.04.2025 сторони домовилися:
п. 1.1 - відповідно до рішення Черкаської міської ради від 13.07.2024 №43-134 «Про надання КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» земельної ділянки в оренду по вул. Небесної Сотні, 105/вул. Благовісна, 269» укладено договір оренди землі з Черкаською міською радою;
п. 1.2 - предметом договору є відшкодування орендарем орендної плати за користування даною земельною ділянкою, яка відшкодовується пропорційно займаній площі;
п. 1.3 - займана площа орендаря складається з нежитлового приміщення №5-54, загальною площею 9,89 кв. м, корисною площею 7,0 кв. м, розміщене на 5-му поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105/вул. Благовісна, 269;
п. 2.3 - розмір щомісячного відшкодування орендарем вартості орендної плати за користування земельною ділянкою становить 4,80 грн з ПДВ за 1 кв. м площі. Вартість відшкодування за місяць становить 47,47 грн з ПДВ. Загальна вартість відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 становить 569,47 грн з ПДВ;
п. 6.1- цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови даного договору поширюються на відносини, що виникли між сторонами з 01.01.2025;
п. 6.2 - цей договір діє до 31.12.2025 включно.
Розрахунок плати за оренду комунального майна щодо об'єкта оренди - адмінбудівлі по вул. Небесної Сотні, 105/вул. Благовісна, 269 нежитлове приміщення 5-го поверху №5-54 загальною площею 9,89 кв. м, орендна плата за базовий вересень місяць становить 457,44 грн (а.с. 78).
03.04.2025 та 29.04.2025 позивач надіслав відповідачу претензії №158, №159 та №201 з вимогами сплати заборгованості з відшкодування витрат з орендної плати за землю терміново у строки до 14.04.2025 у розмірі 6135,76 грн та у розмірі 753,91 грн, а також у строк до 10.05.2025 у розмірі 753,91 грн (а.с.35, 38, 44-45). Претензію №158 відповідачу не вручено та повернуто на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а претензії №159 та №201 - 01.05.2025 вручено відповідачу (а.с. 43, 46).
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; посилання на норми права
За розрахунком позивача загальний розмір заборгованості відповідача становить 6889,67 грн за період з 13.07.2023 до 31.12.2024 за користування двома земельними ділянками за договорами оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, зокрема 6135,76 грн за період з 13.07.2023 до 31.12.2024 за договором №108-2019 (1893,12 грн за період з 13.07.2023 до 31.12.2023 та 4242,64 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024) та 753,91 грн за період з 13.07.2023 до 31.12.2024 за договором №120-2019 (232,61 грн за період з 13.07.2023 до 31.12.2023 та 521,30 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 (а.с. 47).
Оцінивши доводи учасників справи, перевіривши наявні у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.10.2019 та 25.10.2019 позивач (орендодавець) та відповідач (орендар) уклали договори оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №108-2019 та №120-2019.
Відповідач є орендарем нежитлових приміщень за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105/Благовісна, 269 загальною площею 80,49 кв. м та 9,89 кв. м з 15.11.2019 по даний час.
Як було зазначено вище, 13.07.2023 Черкаська міська рада ухвалила рішення №43-134, яким надала позивачу земельну ділянку в оренду по вул. Небесної сотні, 105/вул. Благовісній, 269 на 49 років;
13.09.2023 Черкаська міська рада (орендодавець) та позивач (орендар) уклали договір оренди землі за адресою: вул. Небесної сотні, 105/вул. Благовісна, 269 м. Черкаси.
20.09.2023 зареєстровано право оренди позивача на земельну ділянку.
Комплекс будівель позивача, орендарем яких є відповідач, розташований на земельній ділянці кадастровий номером 7110136400:02:031:0012, площею 0,6156 га у м. Черкаси по вул. Небесної Сотні, 105/Благовісна, 269, що належить Черкаській міській раді на праві комунальної власності.
24.09.2024 позивач звернувся до відповідача з листом з пропозицією підписати два примірники договору про відшкодування витрат за оренду землі від 19.08.2024 №20-2024/З та від 19.08.2024 №21-2024/З і виставив рахунки на оплату.
21.04.2025 позивач (балансоутримувач) та відповідач (орендар) уклали два договори про відшкодування витрат за оренду землі №14-2025/З та №15-2025/З, на якій розміщене орендоване майно відповідача за період з 01.01.2025 до 31.12.2025.
Предметом позову є майнові вимоги позивача до відповідача про стягнення безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на яких розміщені орендовані відповідачем будівлі без укладення договору оренди землі.
Предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин на підставі договору оренди майна, підстави користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).
Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладену постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.
Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
На підставі письмових доказів, що містяться у справі, суд встановив, що позивач є власником нерухомого майна та орендарем земельної ділянки у місті Черкаси.
Між позивачем та відповідачем виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договорів оренди нерухомого майна.
При укладенні договорів оренди нерухомого майна сторони погодили усі істотні умови, зокрема об'єкт оренди, розмір та строки сплати орендної плати за користування майном, строк оренди.
Власником земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить позивачу та надане у користування (оренду) відповідачу, є Черкаська міська рада.
13.07.2023 Черкаська міська рада ухвалила рішення, яким земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно позивача, надала позивачу в оренду.
13.09.2023 Черкаська міська рада (орендодавець) та позивач (орендар) уклали договір оренди землі.
20.09.2023 зареєстровано право оренди позивача на земельну ділянку.
У 2024 році позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про відшкодування витрат позивача зі сплати за оренду землі і виставив відповідачу рахунки на оплату таких витрат, однак відповідач договору з позивачем не уклав.
Відповідач стверджує, що при укладенні договорів оренди нерухомого майна розмір плати за користування земельною ділянкою сторони не погоджували, обов'язок зі сплати за користування земельною ділянкою чи обов'язок відшкодувати позивачу понесені витрати за оренду землі у відповідача не виник.
Відповідно до частини 1 статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець (частина 2 статті 796 Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною 3 статті 796 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (стаття 797 Цивільного кодексу України).
Розмір плати та порядок її внесення за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить позивачу та надане у користування відповідачу, сторони у договорі оренди нерухомого майна не погодили.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору (частина 1 статті 3 стаття 627 Цивільного кодексу України). Елементами принципу свободи договору є, зокрема, свобода у виборі контрагента та умов договору.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутність погодженого сторонами розміру плати за користування земельною ділянкою, враховуючи принцип свободи договору, зумовлює відсутність у відповідача встановленого договором обов'язку зі сплати позивачу за користування земельною ділянкою, якою позивач користується на умовах оренди на підставі договору оренди з власником земельної ділянки.
Водночас, судова колегія враховує, що позивач не є власником земельної ділянки, на якій знаходиться належне йому нерухоме майно, а є користувачем (орендарем) земельної ділянки, та сплачує за користування нею власнику - Черкаській міській раді на підставі відповідного договору оренди землі.
Також колегією суддів встановлено, що порядок відшкодування витрат позивача, понесених у зв'язку зі сплатою власнику земельної ділянки орендної плати, сторони у договорі оренди нерухомого майна не погодили.
Про відшкодування витрат позивача зі сплати за оренду земельної ділянки сторони домовилися у 2025 році, уклавши 21.04.2025 договір про відшкодування витрат за оренду землі №14-2025/З.
Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Укладаючи договір про відшкодування витрат за оренду землі №14-2025/З, сторони погодили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення - з 01.01.2025. Отже, до 01.01.2025 обов'язок відшкодувати позивачу його витрати зі сплати власнику за користування земельною ділянкою у відповідача відсутній.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У разі не оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник не доотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.
Однак, у даному випадку, суд першої інстанції дійшов правильно зазначив про те, що кондикційні правовідносини між сторонами не виникли, оскільки позивач не є власником земельної ділянки та не вправі вимагати від відповідача плати за фактичне користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.
Більше того, договірний характер правовідносин, які виникли між сторонами на підставі договору оренди нерухомого майна, виключає можливість застосування до відносин сторін норм статті 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутність погодженого сторонами у договорі оренди нерухомого майна розміру та порядку відшкодування витрат позивача зі сплати за оренду земельної ділянки свідчить про відсутність у діях відповідача ознак неправомірності через відмову відшкодувати позивачу понесені ним витрати.
При цьому, відмова відповідача відшкодувати позивачу понесені ним витрати не є формою порушення права позивача, яке б підлягало б судовому захисту.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 6889,67 грн безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 13.07.2023 до 31.12.2024 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець (частина 2 статті 796 Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною 3 статті 796 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (стаття 797 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Відповідно до п.288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Згідно з п.288.5.-288.5.3 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Стосовно кондикційних правовідносин між позивачем та відповідачем скаржник зазначає, що між ним та Черкаською міською радою укладено договір оренди землі, на підставі чого позивачем щороку укладаються договори відшкодування витрат за оренду землі з фактичними орендарями будівлі.
Однак, колегія суддів наголошує, що договір оренди землі від 13.09.2023 укладено саме між Черкаською міською радою та позивачем, та відповідно врегульовує правовідносини саме між позивачем як орендарем та Черкаською міською радою як орендодавцем земельної ділянки.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що договори оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області №108-2019 та №120-2019 не містять умов про обов'язок відповідача сплачувати відшкодування за користування земельною ділянкою.
Більше того, наявність між позивачем та відповідачем договірних правовідносин у свою чергу виключає застосування положень глави 83 ЦК України щодо повернення безпідставно набутого майна.
Таким чином, апеляційна скарга не містить обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи, наведені скаржником, не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025 у справі № 925/552/25 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025 у справі № 925/552/25 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025 у справі № 925/552/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2025 у справі № 925/552/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.А. Кравчук
Г.П. Коробенко