Справа № 991/1013/26
Провадження 1-кс/991/1019/26
06 лютого 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей згідно заяви про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій він просить зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), згідно вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості за його заявою про вчинення службовими особами органів досудового розслідування та прокуратури кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 367, 373, 376 КК України.
У обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначив, що 25.01.2026 він звернувся із відповідною заявою про кримінальні правопорушення через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» до НАБУ та САП. Проте, на час складання скарги відомості за його заявою про кримінальні правопорушення до ЄРДР не внесені, що і стало підставою для звернення до слідчого судді.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст.ст.303-308 цього Кодексу.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст.303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою, не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч.2 ст.303 КПК України).
Так, зокрема, п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення передбачає дві обов'язкові ознаки: 1) заявником до органу досудового розслідування була надана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення; 2) слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання такої заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність, яка стала наслідком надання до органу досудового розслідування/прокуратури заяви про злочин та відсутності реагування на неї, відповідно до вимог ст.214 КПК України.
Зі змісту скарги вбачається, що заявник звернувся із заявою від 25.01.2026 про вчинення кримінальних правопорушень через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор». На підтвердження додав до скарги копію заяви про вчинення кримінальних правопорушень від 25.01.2026.
У подальшому з тексту скарги вбачається, що з огляду на те, що заявником станом на момент подання цієї скарги не отримано жодної відповіді на подану заяву, то заявник припускає, що відомості за його заявою до ЄРДР внесені не були.
У прохальній частині скарги заявником ставиться питання про: визнання бездіяльності уповноважених осіб НАБУ та САП, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР; зобов'язання уповноважених осіб НАБУ та САП внести до ЄРДР відомості за заявою від 25.01.2026; зобов'язати повідомити заявника про номер кримінального провадження та надати витяг з ЄРДР.
Таким чином у своїй скарзі заявник зазначає про те, що заява про кримінальне правопорушення надіслана через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» 25.01.2026. У той же час у наданих до суду матеріалах відсутня інформація щодо засобу надсилання та успішної доставки такого листа.
Водночас заявником, попри зазначення про отримання такої заяви уповноваженими особами НАБУ та САП, не надано жодних доказів на підтвердження таких доводів.
Наведене унеможливлює розгляд порушених заявником питань у скарзі, з огляду на неузгодженість зазначених заявником відомостей та доданих на їх підтвердження матеріалів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Таким чином, з огляду на не підтвердження факту надіслання та отримання уповноваженими особами НАБУ та САП заяви про вчинення злочину, на переконання слідчого судді слід відмовити у відкритті провадження за даною скаргою, оскільки заявником не доведено, що скаргу подано на бездіяльність слідчого/прокурора, що підлягає оскарженню у порядку ч.1 ст.303 КПК України.
Згідно з ч.4 ст.304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1