Справа № 991/1030/26
Провадження 1-кс/991/1036/26
09 лютого 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення згідно заяви про кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга, в якій ставиться питання про зобов'язання уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі -НАБУ) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 16.12.2025.
В доповнення до поданої скарги ОСОБА_2 надіслав клопотання про виправлення помилки у прохальній частині скарги та просив вважати правильною дату звернення до НАБУ 02.02.2026.
Скарга обґрунтована тим, що 02.02.2026 ОСОБА_2 до НАБУ подана заява про вчинення кримінального правопорушення суддею Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 за обставин розгляду адміністративної справи №440/13758/21.
Однак, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань Національним антикорупційним бюро України за вказаною заявою не внесені та не розпочато досудове розслідування, чим порушено приписи ст.214 КПК України, що стало підставою для звернення з даною скаргою до слідчого судді.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст.ст.303-308 цього Кодексу.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст.303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою, не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч.2 ст.303 КПК України).
Так, зокрема, п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення передбачає дві обов'язкові ознаки: 1) заявником до органу досудового розслідування була надана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення; 2) слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання такої заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність, яка стала наслідком надання до органу досудового розслідування/прокуратури заяви про злочин та відсутності реагування на неї, відповідно до вимог ст.214 КПК України.
Зі змісту скарги вбачається, що заявник звернувся із заявою від 02.02.2026 про вчинення кримінального правопорушення. На підтвердження додав до скарги заяву про вчинення кримінального правопорушення від 02.02.2026.
У подальшому з тексту скарги вбачається, що з огляду на те, що заявником станом на момент подання цієї скарги не отримано жодної відповіді на подану заяву, то заявник припускає, що відомості за його заявою до ЄРДР внесені не були.
У прохальній частині скарги заявником ставиться питання про: визнання бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР; зобов'язання посадових осіб (детективів) Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості за заявою від 16.12.2025 (02.02.2026) та розпочати досудове розслідування; зобов'язати уповноважених осіб НАБУ надати заявнику витяг з ЄРДР після внесення відомостей (у порядку ст. 214 КПК України).
Таким чином у своїй скарзі заявник зазначає про те, що заява про кримінальне правопорушення надіслана 02.02.2026. У той же час у наданих до суду матеріалах відсутня інформація щодо способу надсилання та успішної доставки такого листа.
Водночас заявником, попри зазначення про отримання такої заяви уповноваженими особами НАБУ, не надано жодних доказів на підтвердження таких доводів.
Наведене унеможливлює розгляд порушених заявником питань у скарзі, з огляду на неузгодженість зазначених заявником відомостей та доданих на їх підтвердження матеріалів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Таким чином, з огляду на не підтвердження факту надіслання та отримання уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України заяви про вчинення злочину, на переконання слідчого судді слід відмовити у відкритті провадження за даною скаргою, оскільки заявником не доведено, що скаргу подано на бездіяльність слідчого/прокурора, що підлягає оскарженню у порядку ч.1 ст.303 КПК України.
Згідно з ч.4 ст.304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1