Рівненський апеляційний суд
09 лютого 2026 року м. Рівне
Справа № 570/6647/25
Провадження № 33/4815/304/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
захисника - Фінкевича В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Фінкевича В.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 12 січня 2026 року, -
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 12 січня 2026 року об'єднано адміністративні провадження №3/570/146/2026, №3/570/147/2026 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП відповідно в одне провадження.
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, що 17 грудня 2025 року о 10 годині 00 хвилин в селищі Клевань, Рівненського району Рівненської області на вул. Залізнична, 3-Д водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 17 грудня 2025 року о 10 годині 00 хвилин в селищі Клевань Рівненського району Рівненської області на вул. Залізнична, 3Д водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на паркан будинку, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Фінкевич В.Г. просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та самої події правопорушення.
Вказує, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і докази цього відсутні в матеріалах справи,а також він не скоїв наїзд на паркан будинку. Зазначає, що працівник поліції не надав жодного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не здійснював зупинку автомобіля, в порушення ст.266 КУпАП не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Наголошує, що з відеозапису не вбачається явних ознак (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), які б давали підстави стверджувати, що ОСОБА_1 перебував в стані сп'яніння. Навпаки він поводив себе адекватно, чітко висловлював свою позицію та думки.
Заслухавши доводи захисника Фінкевича В.Г. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаних правопорушень за обставин, викладених у постанові місцевого суду, підтверджується дослідженими в судовому засіданні:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 543079 та ЕПР1 №543056;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд також не проводився у зв'язку з відмовою водія (а.с.3);
- схемою місця ДТП (а.с.13);
- відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл 0002, час 00:22) та у медичному закладі (файл 0002, час 00:57).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об'єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є безпідставними та спростовуються сукупністю належних і допустимих доказів, що містяться у матеріалах справи.
Зокрема, з запису з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції вбачається рух транспортного засобу Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , після зупинки якого з місця водія виходить саме ОСОБА_1 , що прямо підтверджує факт керування ним зазначеним транспортним засобом (файл 08.49.10, час 00:10).
Крім того, відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції фіксують пояснення ОСОБА_1 , у яких він повідомляє, що безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою саме він керував транспортним засобом, оскільки їхав по запчастини. Такі пояснення є узгодженими з іншими доказами у справі та підтверджують його участь у керуванні автомобілем під час ДТП (файл 0001, час 03:00).
Отже, твердження про те, що він не керував транспортним засобом спростовуються об'єктивними відеодоказами, які є послідовними, взаємоузгодженими та не викликають сумнівів у їх достовірності, у зв'язку з чим підстав для прийняття таких доводів немає.
Суд також критично відноситься до доводів апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки в матеріалах справи наявне зобов'язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543079, відповідно до якого ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом до повного витвереження (протягом 24 год.) (а.с.4).
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 36, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке, на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, -
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 12 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Фінкевича В.Г. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович