Справа № 161/19485/25 Провадження №33/802/136/26 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р. М.
Доповідач: Гапончук В. В.
09 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Богдан Л.М.,
захисника ОСОБА_1 - Винти Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Винти Євгенія Юрійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.09.2025 року о 10.35 годині в селі Підгайці Луцького району по вулиці Дубнівська, 1, керував автомобілем «Mercedes-Benz ML 270», р.н. НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло та виражене тремтіння пальців рук), однак від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.37).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Винту Є.Ю. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а під час її розгляду було допущено істотні порушення норми матеріального і процесуального права, що призвело до незаконного притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вважає, що суд формально підійшов до оцінки доказів, не забезпечив повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, фактично переклавши обов'язок доказування на сторону захисту, що є неприпустимим та суперечить принципу невинуватості.
Вказує на те, що із матеріалів справи вбачається, що процедуру та порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння працівниками поліції дотримано не було, оскільки пропозиція пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння була безпідставною, так як ознаки такого сп'яніння лише формально озвучувалися поліцейськими, однак жодних дій щодо їх фактичного встановлення не проводилося, зокрема не здійснювалася перевірка ознаки «зіниці очей звужені та не реагують на світло».
Окрім цього долучений до матеріалів справи працівниками поліції відеофайл не відповідає положенням Інструкції № 1026 від 18.12.2018 року, оскільки він є неповним і не забезпечує безперервного відтворення подій.
Також проведення огляду мало відбуватися в присутності двох свідків, як це прямо передбачено пунктом 6 розділу II Інструкції.
Просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях підзахисного складу адміністративного правопорушення (а.с.40-45).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №571319 від 18.09.2025 року (а.с.1);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 від 18.09.2025 року (а.с.2);
-рапортом інспектора СРПП ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинські області Козака А. від 19.09.2025 року (а.с.3);
-відеозаписом з нагрудних боді - камер інспекторів поліції та відеореєстратора з автомобіля працівників поліції (а.с.6).
Згідно довідки, складеної інспектором сектору адміністративної практики Луцького РУП ГУНП у Волинській області Літвінцової Т. від 18.09.2025 року вбачається, що відповідно до інформаційної підсистеми «Адмінпрактика» ІКПІП НП у продовж року на громадянина ОСОБА_1 працівниками поліції складались протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.130 КпАП України ( протокол № ЕПР1 355166 від 08.07.2025 року). Останній отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 18.06.2025 року (а.с.4).
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Доводи, на які посилається апелянт, не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, як незаконної, та не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Не заслуговують на увагу суду доводи апелянта про те, що у працівників поліції не було підстав для вимоги у проходженні ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння через відсутність в останнього ознак наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за суб'єктивною оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм. Суд не уповноважений переоцінювати зовнішні ознаки особи лише за матеріалами відеофіксації. Спростувати підозру поліцейського про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння можливо у встановленому законом порядку, пройшовши відповідний медичний огляд в закладі охорони здоров'я.
Окрім цього незгода водія із виявленими працівниками поліції ознаками сп'яніння ОСОБА_1 не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.
Апеляційний суд зазначає, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли не у спосіб, передбачений законодавством, оскільки це повністю спростовується відеозаписом, який підтверджує, що працівники поліції діяли легітимно.
Щодо доводів апелянта про те, що огляд на стан сп'яніння особи проводився без присутності двох свідків є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1395 від 07 листопада 2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із нагрудної боді-камери поліцейського не дають суду підстав вважати, що внаслідок зупинення відеозапису було втрачено відомості, які могли б суттєво вплинути на розгляд даної справи. Таким чином відсутність безперервного відеозапису, на що посилається захисник, жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки сторона захисту не довела, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом спростовують вину ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином усі мотиви апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, а також наведені ним під час перегляду справи апеляційним судом, щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Винти Євгенія Юрійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.