Справа № 159/9171/25 Провадження №33/802/132/26 Головуючий у 1 інстанції:Денисюк Т. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
09 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Богдан Л.М.,
захисника ОСОБА_1 - Горобівського І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Горобівського Івана Григоровича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14.12.2025 року о 15.32 годині в місті Ковелі на бульварі Лесі Українки, 11 керував транспортним засобом «Skoda Octavia A5» номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.39-41).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Горобівський І.Г. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою, винесеною із грубим порушенням вимог кримінального процесуального права, у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Вказує на те, що незважаючи, що протокол про адміністративне правопорушення складено за ч.2 ст.130 КпАП України суд першої інстанції перекваліфікував правопорушення та розглянув справу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України. Розгляд справи за ч.1 ст.130 КпАП України було здійснено судом перше інстанції за власною ініціативою, без відповідних клопотань сторони захисту чи клопотань органу поліції.
На думку сторони захисту суд першої інстанції не вправі перекваліфіковувати діяння та притягати особу до відповідальності за іншою статтею чи частиною статі Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніж та, що вказана з самому протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім цього вважає, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 КпАП України, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки при розгляді справи судом не надано належної правової оцінки доказам та залишено поза увагою наступні факти (відсутність законної пропозиції щодо проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я; відсутня відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та незабезпечення доставки водія до закладу охорони здоров'я).
Також звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом винуватості особи, оскільки неправильно визначено фабулу (суть) адміністративною правопорушення, неконкретно вказана суть пред'явленого особі обвинувачення, а матеріалами відеозапису з нагрудної камери поліцейського є неналежними та недопустимими доказами винуватості особи, оскільки є неповними та перериваються. Окрім цього ОСОБА_2 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Просить постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2026 року про притягнення до адміністративне відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КпАП України (а.с.46-52).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Ухвалюючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.130 КпАП України на ч.1 ст.130 КпАП України. Так постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, яке мало місце 05.12.2024 року (справа №159/8267/24), тоді як у цій справі (№159/9171/25) подія мала місце 14.12.2025 року, тобто більше ніж через рік після вчинення першого правопорушення. Тобто повторність вчинення ним правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України протягом року відсутня.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.130 КпАП України на ч.1 ст.130 КпАП України судом першої інстанції не було погіршено правове становище винуватої особи.
Місцевим судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №5040757 від 14.12.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.1);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6343533 від 14.12.2025 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КпАП України (а.с.3);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_1 (а.с.4);
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в якому зазначені такі ознаки сп'яніння, як зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, а також відмова особи від проходження огляду від 14.12.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.5);
- рапортом поліцейського роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області Сергіюка П. від 14.12.2025 року (а.с.9);
- відеозаписами події із нагрудних боді-камер інспекторів поліції (а.с.12).
-довідкою про отримання ОСОБА_2 посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с.11).
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.
Апеляційним судом встановлено, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Горобівського Івана Григоровича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.