ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
10 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3075/24(916/2982/25)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лічман Л.В.,
судді Богатир К.В., Павленко Н.А.,
отримавши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 р., ухвалене суддею Демешиним О.А.,
у справі № 916/3075/24(916/2982/25)
за позовом Дочірнього підприємства ,,МІРНИЙ.»
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС»; Споживчого товариства ,, БУДОВА-ТИТАН»; ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - розпорядник майна арбітражний керуючий Колмикова Тетяна Олександрівна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ДП Мірний.»,
про визнання недійсною додаткової угоди № 2 про заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/5 від 12.03.2019 р. з підстав наявності ознак фраудаторного правочину,
яка розглядається в межах справи № 916/3075/24
за заявою кредитора: Дочірнього підприємства ,,МІРНИЙ.»
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС»
про визнання банкрутом,
встановив:
Дочірнє підприємство ,,МІРНИЙ.» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» у зв'язку із наявністю заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 р., зокрема: відкрито провадження у справі № 916/3075/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну; визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства ,,МІРНИЙ.» до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» в сумі 14859424,80 грн.
В подальшому в рамках справи про банкрутство Дочірнє підприємство ,,МІРНИЙ.» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС», Споживчого товариства ,,БУДОВА-ТИТАН», ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди № 2 про заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/5 від 12.03.2019 р. (об'єктом якого квартира, специфікація якої відповідно до договору: місце розташування будинку: АДРЕСА_1 ; загальна площа квартири 24,6 кв.м, кількість кімнат 1), укладеної 12.05.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС», Споживчим товариством ,,БУДОВА-ТИТАН» та ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2025 р., зокрема, прийнято позовну заяву Дочірнього підприємства ,,МІРНИЙ.» до розгляду та відкрито провадження у справі; присвоєно справі № 916/3075/24(916/2982/25); залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - розпорядника майна арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну та у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ДП Мірний.»
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 р. у справі № 916/3075/24(916/2982/25) (суддя Демешин О.А.): позов задоволено; визнано недійсною додаткову угоду № 2 про заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/5 від 12.03.2019 р. (об'єктом якого квартира, специфікація якої відповідно до договору: місце розташування будинку: АДРЕСА_1 ; загальна площа квартири 24,6 кв.м, кількість кімнат 1), укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС», Споживчим товариством ,,БУДОВА-ТИТАН» та ОСОБА_2 ; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» на користь Дочірнього підприємства ,,МІРНИЙ.» 2422,40 грн судового збору.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
- поновити скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/3075/24(916/2982/25) від 09.10.2025 р., прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження;
- скасувати рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/3075/24(916/2982/25) від 09.10.2025р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі;
- стягнути з Дочірнього підприємства ,,МІРНИЙ.» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 2906,90 грн та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 р. відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи № 916/3075/24(916/2982/25) з суду першої інстанції, а також зобов'язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, які 05.02.2026 р. надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначено вище, в тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що:
- Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про права скаржника, не залучивши його до участі у справі та не повідомивши про її розгляд;
- про існування оскаржуваного рішення апелянт дізнався в кінці грудня 2025 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Згідно зі ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.261 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що нормами ГПК України, в т.ч. ст.ст.256,261, не закріплено безумовний обов'язок суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
За таких обставин, скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі, адже неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
В названому контексті також важливо вказати на те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої ч.2 ст.261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого приписами ГПК України.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 р. у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 р. у справі ,,Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Апеляційний господарський суд зауважує, що пропущений процесуальний строк може бути відновлений лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення ст.256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Таким чином, поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права зроблено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2025 р. у справі № 916/2492/23.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення складено та підписано 13.10.2025 р., а, відтак, останнім днем для подання апеляційної скарги є 03.11.2025 р. Між тим, апеляційна скарга сформована в підсистемі ,,Електронний суд» 29.01.2026 р., тобто подана з пропуском передбаченого ст.256 ГПК України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції майже на три місяці.
Як зазначено вище, підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження названо те, що, по-перше, Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про права скаржника, не залучивши його до участі у справі та не повідомивши про її розгляд, по-друге, про існування оскаржуваного рішення апелянт дізнався в кінці грудня 2025 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень.
З приводу наведених аргументів Південно-західний апеляційний господарський суд повідомляє, що в тексті цієї ухвали вже надано обґрунтування того, чому у суду відсутній безумовний обов'язок поновити строк на апеляційне оскарження тільки з мотивів подання апеляційної скарги особою, яка не була залучена до участі у справі, з огляду на що такий довід сам по собі не свідчить про поважність причин пропуску строку, закріпленого в ст.256 ГПК України.
Щодо посилань на те, що про ухвалення оскаржуваного рішення апелянт дізнався в кінці грудня 2025 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, то в цій частині потрібно зазначити, що доказово наведене твердження нічим не підтверджено. При цьому скаржник не називає обставини, які зумовили необхідність дослідження відомостей реєстру судових рішень саме в кінці грудня 2025 р., та не повідомляє, чому раніше не міг отримати інформацію відносно оскаржуваного рішення з реєстру.
Також суттєве значення для об'єктивного вирішення процесуального питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має те, чи вжито апелянтом достатні заходи для підготовки та подачі апеляційної скарги без затягування строків на звернення з нею, проте скаржник жодним чином не пояснює причини подачі апеляційної скарги лише через місяць після ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, те, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження рішення та не довів з посиланням на належні докази наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, колегія суддів визнає підстави для поновлення пропущеного строку, наведені в апеляційній скарзі, неповажними.
Згідно з ч.ч.3,4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.261 цього Кодексу.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне за правилами ч.3 ст.260 ГПК України залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 р. у справі № 916/3075/24(916/2982/25) з наданням скаржнику строку для зазначення інших підстав (доказів) для поновлення строку на апеляційне оскарження названого судового рішення.
Окрім цього, Південно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на наступне
Згідно з п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Підпунктом 6 п.2 ч.2 ст.4 Закону України ,,Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду… ставка судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви… від розміру оспорюваної суми.
Згідно з пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України ,,Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ст.7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2025 рік» закріплено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 р. складає 3028,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України ,,Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Дочірнє підприємство ,,МІРНИЙ.» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом, який містить вимогу немайнового характеру про визнання недійсною додаткової угоди.
Отже, за подання апеляційної скарги, сформованої в електронній формі через підсистему ,,Електронний суд», необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн, виходячи з наступного розрахунку: 3028,00 грн х 150% х 0,8.
Скаржником сплачено 2906,00 грн судового збору, доказом чого є платіжна інструкція від 28.01.2026 р. №-2874689285, тобто на 726,60 грн менше, ніж встановлено законом.
Наведені висновки Південно-західного апеляційного господарського суду зроблено з урахуванням правової позиції, викладеної в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2024 р. у справі № 910/3881/24, від 24.02.2025 р. у справі № 904/6645/23 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 р. у справі № 583/5882/23 (з посиланням на висновок, зроблений в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.06.2022 р. у справі № 540/5134/21), за змістом якої розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги ведеться не від пониженої ставки за подання позову, а від звичайної ставки, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви.
Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
В ст.174 ГПК України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху… В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити)… Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, колегія суддів за правилами ч.2 ст.260 ГПК України залишає без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 ще й з мотивів несплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Керуючись ст.ст.174,232-235,260 ГПК України, постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 р. у справі № 916/3075/24(916/2982/25) залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для зазначення інших підстав (доказів) для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 р. у справі № 916/3075/24(916/2982/25) та подачі доказів доплати судового збору в сумі 726,60 грн - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Л.В. Лічман
Суддя К.В. Богатир
Суддя Н.А. Павленко