ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
10 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/295/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд"
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "ГОРЯН"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2025 (повний текст рішення складено 11.08.2025) суддя першої інстанції Семенчук Н.О
та на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 (повний текст додаткового рішення складено 14.08.2025) суддя першої інстанції Семенчук Н.О
та за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд"
на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 (повний текст додаткового рішення складено 14.08.2025) суддя першої інстанції Семенчук Н.О
по справі №915/295/25
за позовом Фермерського господарства "ГОРЯН"
до відповідачів:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк";
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд";
про визнання незаконним та скасування рішення та стягнення гарантійного внеску у розмірі 90 619,24 грн,
25.02.2025 Фермерське господарство "ГОРЯН" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд", в якій просило суд визнати незаконним і скасувати «рішення про відмову у підписанні договору суборенди землі за результатами проведення земельних торгів за лотом № 1623 ID LRE001-UA-20241114-18869 з переможцем земельних торгів Фермерським господарством "ГОРЯН" код ЄДРПОУ 38262491», прийняте 08.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" на користь Фермерського господарства "ГОРЯН" сплачену суму гарантійного внеску у розмірі 90619,24 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2025 у даній справі у задоволенні позову Фермерського господарства "ГОРЯН" було відмовлено.
04.08.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій Відповідач-2 просив суд стягнути з Фермерського господарства "Горян" на користь ТОВ "Центр аукціонів "ЮА ЛЕНД" понесені витрати за правничу допомогу в сумі 25000 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" про ухвалення додаткового рішення у даній справі задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства "ГОРЯН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" понесені витрати на правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн; в іншій частині було відмовлено.
Не погоджуючись з такими рішеннями, Позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2025 у справі № 915/295/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Фермерського господарства "ГОРЯН" в повному обсязі та скасувати додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 у справі № 915/295/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Крім того, 03.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 по справі №915/295/25.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства "ГОРЯН" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2025 і на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 по справі №915/295/25 було залишено без задоволення; рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2025 та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 по справі №915/295/25 залишено без змін.
29.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №915/295/25.
У своїй заяві Відповідач-2 просить ухвалити додаткове рішення у справі № 915/295/25, яким стягнути з позивача Фермерське господарство "Горян" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" понесені витрати за правничу допомогу в апеляційній інстанції у сумі 15 000 грн.
Відповідач-2 зазначає, що докази понесених витрат були долучені до відзиву на апеляційну скаргу Позивача, а саме: копія Договору про надання правничої допомоги № 24 від 02.04.2025; копія Додаткового договору від 12.09.2025 року та Акт № 24/1 прийому наданих послуг від 12.09.2025 до Договору про надання правової допомоги № 24 від 02.04.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" про ухвалення додаткового рішення у справі №915/295/25 та вирішено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позивач своїм правом на подання заперечення на заяву щодо відшкодування витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" в якості витрат на професійну правничу допомогу, не скористався, що не перешкоджає розгляду заяви.
Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами). Відповідні висновки викладено, зокрема у додатковій постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 910/11903/23.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" (в особі адвоката) дотрималося вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подало відповідні докази, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чому передувала відповідна заява.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного провадження у справі Відповідачем-2 було долучено до свого відзиву на апеляційну скаргу наступні докази:
- Договір про надання правничої допомоги № 24 від 02.04.2025;
- Додаток № 2 від 12.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 24 від 02.04.2025 (Додатковий договір);
- Акт прийому наданих послуг № 24/1 від 12 вересня 2025 року до Договору про надання правової допомоги № 24 від 02.04.2025;
У Договорі про надання правничої допомоги № 24 від 02.04.2025, укладеному між адвокатом Манзар Тетяною Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд", передбачено, що предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Відповідно до п. 2.1.1. та 2.1.2. Договору Адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта; Адвокат зобов'язується представляти права і законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуальним кодексом.
За змістом п. 2.3.1. Договору Клієнт зобов'язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строки погоджені між ними.
Згідно з п. 4.1., 4.2 Договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару; Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до Договору.
Відповідно до Додатку № 2 від 12.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 24 від 02.04.2025 сторони погодили, що вартість правничої допомоги Адвоката під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є фіксованою та охоплює ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовку процесуальних документів, у тому числі відзиву, заяв і клопотань, а також представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні, і становить 15 000 грн; невід'ємною частиною даного Договору є акт прийому наданих послуг.
За змістом Акту № 24/1 прийому наданих послуг від 12 вересня 2025 року вбачається, що Адвокатом послуги за Договором про надання правової допомоги № 24 від 02.04.2025 надано у повному обсязі, Клієнтом прийнято без зауважень, вартість послуг погоджена сторонами та становить 15 000 грн, претензії між сторонами відсутні.
Разом із тим, випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Як уже зазначалося, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними у частинах 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. У такому випадку суд, керуючись зазначеними положеннями Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає таких витрат повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Дослідивши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Центр аукціонів "ЮА Ленд" (адвоката Манзар Т.В.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи та надані на її підтвердження докази, суд апеляційної інстанції, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на Позивача всі витрати Відповідача-2 у заявленій ним сумі 15 000,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.
Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
Колегія суддів звертає увагу на тому, що заявник хоча і посилається на погодження фіксованої суми винагороди адвоката за надані послуги, втім, на переконання суду апеляційної інстанції, наданий стороною перелік виконаних робіт представником Відповідача підлягає оцінці на предмет дотримання критеріїв їх співмірності та обґрунтованості.
Проаналізувавши надані Відповідачу-2 адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) в суді апеляційної інстанції на суму 15 000,00 грн не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт.
Правова позиція Відповідача-2 була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями.
Судова колегія зазначає, що із заяв по суті в суді апеляційної інстанції було подано відзив на апеляційну скаргу.
При цьому, як вбачається зі змісту відзиву на апеляційну скаргу, доводи Відповідача-2 у ній не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Манзар Т.В. в якості представника Відповідача-2 брала участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції та ходу розгляду справи презюмується, у зв'язку з чим підготовка та подання відзиву не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи.
Правова позиція Позивача у своїй апеляційній скарзі також залишилась незмінною, у зв'язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні відповідних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації у вищенаведеному документі, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду.
Також судова колегія зазначає, що представник Відповідача-2 під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції брав участь в двох судових засіданнях в режимі відеоконференції загальною тривалістю 45 хвилин. Інших судових засідань в межах апеляційного перегляду справи не відбувалося.
З огляду на подані докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, судова колегія дійшла висновку, що у наведеному випадку доведеними та обґрунтованими є витрати Відповідача-2 на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 7000,00 грн та підлягають стягненню з Позивача у цій справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" про стягнення витрат на правничу допомогу такою, що потребує часткового задоволення в сумі 7000,00 грн з відмовою в іншій частині.
Керуючись статтями 123 126, 129, 244 ГПК України, апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "ГОРЯН" (Україна, 56630, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Антонівка, вул. Центральна, будинок 32-Б; код ЄДРПОУ 38262491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" (Україна, 18010, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Гоголя, будинок 320, офіс 1003; код ЄДРПОУ 44497819) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
3. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр аукціонів "ЮА Ленд" - відмовити.
4. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду Миколаївської області.
5. Матеріали справи №915/295/25 повернути до Господарського суду Миколаївської області
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош