ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
05 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/817/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Поліщук Л.В.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА"- Козачок І.П.;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" - Головін М.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ"
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 (повний текст складено та підписано 13.08.2025)
по справі № 916/817/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ"
про стягнення заборгованості за Договором поставки від 19.04.2024 № 32314292/2024 у розмірі 7 647 806,16 грн, з якої 5 775 019,54 грн сума основного боргу, 456 367,82 грн пеня, 1 155 003,89 грн штраф, 261 414,91 грн різниця в ціні товару,
(суддя першої інстанції Шаратов Ю.А., дата та місце ухвалення додаткового рішення: 05.08.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса),
Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 19.04.2024 № 32314292/2024 у розмірі 7 647 806,16 грн, з якої 5 775 019,54 грн сума основного боргу, 456 367,82 грн пеня, 1 155 003,89 грн штраф, 261 414,91 грн різниця в ціні товару.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2025 у справі № 916/817/25 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМА УКРАЇНА» 5 775 019,54 грн - суму основного боргу, 456 367,82 грн - пені, 577 501,94 грн - штрафу, 261 414,91 грн - різниці в ціні товару та витрати по сплаті судового збору в розмірі 91 773,67 грн; відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМА УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ» частині стягнення 577 501,94 грн - штрафу.
07.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу від 04.07.2025 (вх. № 2-1049/25) в якій Позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМА УКРАЇНА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Суд вважав, що визначений Позивачем розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи в суді в сумі 15000 грн відповідає критеріям пропорційності, розумності та справедливості та не буде непомірним тягарем для Відповідача.
Не погоджуючись з таким додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 у справі №916/817/25 та відмовити у задоволенні заяви представника ТОВ “АДАМА УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 15 000 грн.
Як зазначає Апелянт, першою заявою по суті спору, поданою до суду представником ТОВ “АДАМА УКРАЇНА» адвокатом Козачок І.П., була позовна заява у якій Позивач зазначив, що Позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5 000 грн.
У подальшому, представником Позивача на підставі ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, була подана заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу та додані додатки до неї, а саме: Договір про надання правової (правничої) допомоги від 16.02.2023; Додаток до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.03.2025; Акт надання послуг від 03.07.2025.
При цьому, як стверджує Апелянт, до закінчення судових дебатів представником Позивача не заявлено про розмір судових витрат; не заявлено про збільшення розміру витрат на правничу допомогу; не подано доказів на підтвердження понесених витрат, або витрат, які Позивачем будуть понесені; не подано клопотання про неможливість подання до суду доказів на підтвердження витрат та поважність причин такого неподання, про надання додаткового строку на подання таких доказів.
На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ", господарський суд не врахував жодного доводу Відповідача та в порушення положень ч. 3 ст. 124, частин 6, 8 ст. 129, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України прийняв незаконне додаткове рішення.
Апелянт зазначає, що покладення на нього витрат у розмірі 15 000 грн є надмірним тягарем для Відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 по справі №916/817/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/817/25 на 03.11.2025 року о 15-00 год.
16.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У своєму відзиві Позивач звертає увагу, що заява про ухвалення додаткового рішення була зроблена до закінчення судових дебатів. Так, стаття 129 Господарського процесуального кодексу України не визначає, що заява має бути здійснена під час судових дебатів до закінчення судових дебатів; вказана стаття визначає граничний момент подання такої заяви - до закінчення судових дебатів, що фактично означає можливість подання такої заяви в будь-який момент до закінчення судових дебатів.
Позивач звертає увагу, що ним, зокрема, зроблено письмову заяву при поданні першого документу по суті спору, у якій зазначено, що до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду Позивачем будуть надані докази на підтвердження остаточного розрахунку суми судових витрат.
Як зазначає у відзиві Позивач, процесуальний закон не передбачає вимог та/або процедури збільшення/зменшення розміру судових витрат, як то передбачено для позовних вимог. Відтак, доводи Відповідача в частині порушення Позивачем процедури та не подання заяви про збільшення розміру витрат на правову допомогу не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, а отже в діях Позивача відсутні порушення процесуального закону.
З огляду на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ", а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 по справі №916/817/25 - залишити без змін.
17.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
03.11.2025 у судовому засіданні протокольною ухвалою оголошено перерву до 18.12.2025 на 14-30 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025, у зв'язку із запланованим відрядженням судді-учасника колегії судді Діброви Г.С. з 18.12.2025 по 20.12.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду від 15.12.2025 №355-в, повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 по справі №916/817/25 відбудеться 22.12.2025 о 14-30 год.
22.12.2025 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився представник Позивача. Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Разом з тим, 22.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника Відповідача, у задоволенні якого колегією суддів було відмовлено протокольною ухвалою 22.12.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/817/25 до 05.02.2026 року о 14-00 год.
05.02.2026 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явились представники Сторін, які підтримали вимоги та доводи викладені ними письмово.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2025 у справі № 916/817/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМА УКРАЇНА» 5 775 019,54 грн - суму основного боргу, 456 367,82 грн - пені, 577 501,94 грн - штрафу, 261 414,91 грн - різниці в ціні товару та витрати по сплаті судового збору в розмірі 91 773,67 грн; відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМА УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ» частині стягнення 577 501,94 грн - штрафу.
Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві Позивачем зазначено, що він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5 000 грн.
Також Позивачем зазначено у позовній заяві, що враховуючи положення частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду Позивачем будуть надані докази на підтвердження остаточного розрахунку суми судових витрат.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що 16.02.2023 між Позивачем (Клієнт) та адвокатом Козачком Іваном Петровичем (Адвокат) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 1 (далі - Договір) за умовами якого Адвокат зобов'язується надати Клієнту правничу допомогу, а Клієнт - оплатити винагороду (гонорар) за її надання.
Відповідно до пунктів 1.1, 4.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором та/або додатками до Договору. Отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
Згідно з пунктом 1.2 Додатку до Договору від 03.03.2025 про надання правової (правничої) допомоги № 01 від 16.02.2023 гонорар Адвоката за послуги, визначені у додатку, становить 15 000 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявний Акт наданих послуг від 03.07.2025 з детальним описом робіт відповідно до якого послуги надані Адвокатом оцінюються у 15000 грн.
За означеним Актом, відповідно до п. 1 Сторони підтверджують надання Адвокатом Клієнту наступних послуг згідно Додатку від 03.03.2025 до Договору про надання правової (правничої) допомоги 01 від 16.02.2023:
- ознайомлення зі спірним правочином (договір поставки 32314992/2024 від 19.04.2024), стороною якого є Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" (надалі - Боржник), первинними документами на виконання Спірного правочину, на підставі яких виникла заборгованість Боржника перед Клієнтом;
- складання, підписання та направлення до Господарського суду Одеської області позовної заяви про стягнення коштів, а також складання, підписання та подання розрахунку розміру основної заборгованості та штрафних санкцій до позовної заяви;
- складання, підписання та направлення до Господарського суду Одеської області клопотань про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів;
- участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів;
- аналіз документів по суті спору, що надходили від Боржника;
- складання, підписання та направлення до Господарського суду Одеської області документів по суті спору;
- складання, підписання та направлення до Господарського суду Одеської області додаткових пояснень за ініціативою Клієнта та на вимогу суду.
Відповідно до п. 2 Акту за результатами розгляду справи 02.07.2025 Господарським судом Одеської області виніс рішення у справі №916/817/25, яким позовні вимоги задоволені частково. Враховуючи вказане, мета юридичного супроводу була досягнута.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання Позивачу адвокатом Козачком Іваном Петровичем професійної правничої допомоги, у зв'язку з чим, зазначені витрати є витратами на послуги Адвоката та відповідно є судовими витратами в розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Колегія суддів звертає увагу, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок Відповідача має бути встановлено, що такі витрати Позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з ч.4,5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проаналізувавши надані Позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатами робіт (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, отже, Позивачем доведено факт понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Як зазначалось раніше, Позивачем у позовній заяві зазначено, що враховуючи положення частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду Позивачем будуть надані докази на підтвердження остаточного розрахунку суми судових витрат. А в подальшому своєчасно подано докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 15 000 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чим спростовуються помилкові доводи Скаржника про протилежне.
У даному випадку, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що виходячи з наведеного та конкретних обставин даної справи, визначений Позивачем розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи в суді в сумі 15000 грн, який є фіксованим, відповідає критеріям пропорційності, розумності та справедливості, протилежного Відповідачем не доведено.
Крім того, судова колегія відхиляє доводи Апелянта стосовно того, що стягнення з Відповідача 15000 грн на правову допомогу надану Адвокатом Позивачу є непомірним тягарем для Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ", як необґрунтовані, оскільки будь-яких доказів на підтвердження означеного Апелянтом не надано.
Судова колегія також звертає увагу, що Апелянт не доводить з наведенням відповідного належного мотивування неспівмірності суми витрат Позивача на правничу допомогу зі ступенем складності справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, невідповідність наданих послуг принципам адекватності, співмірності, необхідності, реальності, фінансового стану сторін тощо.
Оцінивши подане заперечення Відповідача до суду першої інстанції, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що в запереченнях Відповідача не міститься дійсно обґрунтованих доводів та аргументів, які б свідчили про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених Позивачем витрат на оплату правової допомоги Адвоката. Натомість, доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг Адвоката до цієї справи Відповідач не надав. В той час, Позивачем надано належне обґрунтування заявлених до суду витрат на оплату послуг Адвоката.
Колегія суддів зазначає, що сама лише незгода однієї Сторони з розміром визначених іншою Стороною витрат на професійну правничу допомогу, без належного доведення їх невідповідності критеріям, визначеним у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, або відмову у задоволенні такої заяви.
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що застосування судами статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» залежить від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом відповідача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Колегія суддів при апеляційному перегляді додаткового рішення суду першої не виявила у діях суду порушень приписів статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.
Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, Апелянтом не спростовано наведених висновків суду першої інстанції та не доведено неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого судового рішення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 по справі №916/817/25 залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для його скасування.
Керуючись ст. 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 по справі №916/817/25 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 по справі №916/817/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 10.02.2026 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
Л.В. Поліщук