79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" січня 2026 р. Справа №907/1051/23
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області б/н від 17.11.2025 (вх.ЗАГС №01-05/3366/25 від 18.11.2025)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2025 (суддя Андрейчук Л.В.) про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди
у справі №907/1051/23
за заявою кредитора: Головне управління ДПС у Закарпатській області, код ЄДРПОУ - 44106694, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52
до боржника: Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал", код ЄДРПОУ 03344556, 89600, Закарпатська область, м.Мукачево, вул. Духновича Олександра, буд. 103В
про банкрутство
за участю представників:
від скаржника: представник Буря О.О. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);
ліквідатор: арбітражний керуючий Прийма Н.А.;
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2025 у справі №907/1051/23 задоволено клопотання про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі (вх. №02.3.1-02/9498/25 від 30.10.2025); затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Мукачівського міського комунального підприємства “Мукачівводоканал» арбітражного керуючого Прийми Н. А. за період з 16.05.2025 до 28.10.2025 у такому розмірі: додаткова грошова винагорода 1 607 924,58 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, кредитор звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2025 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання від 30.10.2025 про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди у справі №907/1051/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 17.12.2026.
08.12.2025 арбітражний керуючий Прийма Н.А. подала відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/9290/25).
12.12.2025 скаржник подав відповідь на відзив арбітражного керуючого Прийми Н.А. (вх. №01-04/9476/25).
15.12.2025 арбітражний керуючий Прийма Н.А. подала заперечення на відповідь на відзив скаржника (вх. №01-04/9507/25).
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2026 відкладено розгляд справи на 28.01.2026.
В судовому засіданні 28.01.2026 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди.
Ліквідатор проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила, просила залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з ухваленням нового судового рішення, з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали
В провадженні Господарського суду Закарпатській області перебуває справа про банкрутство Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал».
Ухвалою Господарського суду Закарпатській області від 29.11.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал» (код ЄДРПОУ - 03344556), введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Прийму Надію Андріївну, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2084 від 02.02.2023, видане Міністерством юстиції України, вул. Тракт Глинянський, 161-Б, м. Львів, 79067.
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2024 визнано Мукачівське міське комунальне підприємство «Мукачівводоканал» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Прийму Н.А.
30.10.2025 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява ліквідатора про затвердження звіту про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі.
Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу від 04.11.2025, дійшов висновку про те, що клопотання про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі (вх. №02.3.1-02/9498/25 від 30.10.2025) за період з 16.05.2025 до 28.10.2025 у розмірі 1 607 924,58 грн. слід задовольнити повністю.
Узагальнені доводи апелянта (кредитора) та заперечення ліквідатора
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано такими доводами:
- звіт про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди ліквідатору Прийма Н.А. відповідно до протоколу зборів кредиторів від 08.10.2025 у розмірі 1607924,58 грн. не погоджувався, а був прийнятим комітетом кредиторів лише до відома;
- звіт ліквідатора від 30.10.2025 про нарахування в порушення вимог ч.6 статті 30 КУзПБ поданий арбітражним керуючим до господарського суду не за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, а значно скоріше, а тому в силу вимог статті 30 КУзПБ, у Господарського суду Закарпатської області не було підстав для його розгляду та затвердження;
- в силу вимог ст.207 ГПК України, клопотання та заяви повинні розглядатися господарським судом за аналогією з розглядом позовних заяв - в судовому засіданні з заслуховуванням позиції сторін щодо поданої заяви (клопотання), проте Господарський суд Закарпатської області не надав можливості Головному управлінню ДПС у Закарпатській області надати свої заперечення та міркування з приводу затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди.
У відзиві ліквідатор наводить такі аргументи на спростування доводів скаржника:
- ліквідатор при здійсненні своїх повноважень неодноразово обговорювала питання щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого, що підтверджується відповідними протокольними рішеннями засідання комітету кредиторів, за участі у голосуванні представника кредитора (ГУ ДПС у Закарпатській області), а саме: протокольним рішенням №5 від 23.04.2025 засідання комітету кредиторів вирішено схвалити звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора у справі №907/1051/23, арбітражного керуючого Прийми Н. А. за період з 16.05.2024 до 23.04.2025 у наступних розмірах: грошова винагорода - 271 067,18 грн. та витрати за період з 31.10.2024 до 05.02.2025 в розмірі - 2 915,75 грн., схвалити додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого відповідно до ч. 3 ст. 30 КузПБ; протокольним рішенням №7 від 12.09.2025 засідання комітету кредиторів вирішено питання затвердження додаткової грошової винагороди (3% та 8 %) перенести на наступне засідання комітету кредиторів; протокольним рішення №8 від 28.10.2025 засідання комітету кредиторів вирішено прийняти до відома інформацію щодо нарахування додаткової грошової винагороди (3% та 8%) в розмірі 1 607 924,58 грн.; жодних заперечень кредитором заявлено не було;
- у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 904/7678/15 викладено правову позицію про умови, розмір та підстави виникнення в арбітражного керуючого права на отримання додаткової грошової винагороди, зокрема вказано, що КУзПБ не передбачено повноважень окремого кредитора або комітету кредиторів зменшувати розмір додаткової грошової винагороди ліквідатора, а також відмовляти в її виплаті;
- станом на день подання клопотання від 30.10.2025 про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №907/1051/23, строк відведений на ліквідаційну процедуру спливав та мав завершитись 24.11.2025, протокольне рішення комітету кредиторів щодо продовження зазначеного строку на час звернення з відповідним клопотанням не виносилось, що в сукупності і на виконання вимог ст.30 КУзПБ, спонукало ліквідатора звернутись до суду з відповідним клопотанням, тому безпідставним є твердження про те, що звіт ліквідатора від 30.10.2025 про нарахування в порушення вимог ч.6 статті 30 КУзПБ поданий арбітражним керуючим до господарського суду не за п'ять днів до закінчення відповідної процедури;
- 20.10.2025 відбувся аукціон з продажу майна банкрута, а саме: комплексу водозабірної станції, за рахунок отриманих коштів здійснено зокрема, погашення додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Прийми Н.А. при виконанні повноважень ліквідатора у справі №907/1051/23 (затверджених ухвалою суду від 04.11.2025) в розмірі 1607924,58 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 267 від 12.11.2025;
- у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, що підтверджується численною судовою практикою (постанови Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16; від 09.04.2025 у справі №5017/1773/2012);
- беручи до уваги, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредитором не створювався, дії арбітражного керуючого Прийми Н.А. кредитором не оскаржувалися, а навпаки призводять до позитивної динаміки задоволення вимог кредиторів, що підтверджується значною сумою погашення кредиторських вимог станом на листопад місяць 2025 року, а саме в розмірі більше 24 000 000,00 грн., враховуючи наявність коштів на ліквідаційному рахунку боржника, арбітражним керуючим правомірно нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду у цій справі;
- зазначене, відповідно не призведе до покладення на кредиторів додаткового тягаря сплати грошової арбітражного пропорційному розмірі в майбутньому.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу учасників справи на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості подання в апеляційному провадженні таких процесуальних заяв по суті справи як відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, подання яких можливе до закінчення підготовчого провадження під час розгляду позовних заяв у суді першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. За змістом норм глави «Апеляційне провадження» розділу IV «Перегляд судових рішень» ГПК України усі доводи апелянта мають бути викладені в апеляційній скарзі або доповненнях до неї, натомість усі заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги мають бути викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Водночас, відповідно до п.3 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З огляду на норму п.3 ч.1 ст.42 ГПК України, колегія суддів бере до уваги те, що у відповіді на відзив на апеляційну скаргу апелянт висловив заперечення щодо розміру додаткової грошової винагороди, зокрема, зазначив, що в матеріалах справи лише містяться відомості про погашення ліквідатором вимог кредиторів на загальну суму 2009500,00 грн., що можуть бути підставою для нарахування додаткової грошової винагороди у розмірі 3 відсотків (пункт 2 ч.3 статті 30 КУзПБ), а підстави для нарахування додаткової грошової винагороди у розмірі 5 відсотків відсутні. На противагу цьому, у запереченні на відповідь на відзив ліквідатор зазначила, що стягнення дебіторської заборгованості на користь банкрута прирівнюється до повернення майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, і дає право арбітражному керуючому на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 5 %.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
У статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства.
У тому числі арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом (п.3 ч.1 ст.12 КУзПБ).
Відповідно до ч.1 ст.30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Відповідно до ч.2 ст.30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Відповідно до ч.2 ст.30 КУзПБ додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі:
5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб;
3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.
Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв'язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.
Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.
За приписами частини 6 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як встановлено з матеріалів справи, під час здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатор провела реалізацію активів боржника на загальну суму 491 562,40 грн. (офісні меблі; частина комплексу, водозабірної станції (реєстраційний номер майна: 33421817), а саме - прохідна літ. Г, загальною площею 30,70 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Мукачево, вул. Неймана Балтазара (колишня вулиця Мечнікова), будинок 16; частина комплексу, водозабірної станції (реєстраційний номер майна: 33422180), а саме - прохідна літ. В, загальною площею 12,50 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Мукачево, вул. Франка Івана, будинок 117В; Котли Vitoplex 100 PV 1200 кВт та Теплообмінник пластинчатий водяний ТОПР-40 2 шт.
Станом на жовтень 2025 року за рахунок реалізації майна боржника, ліквідатор здійснила погашення вимог кредиторів в розмірі 238 819,66 грн., що відповідно до ч.2 ст.30 КузПБ дає ліквідатору право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 3 % суми погашених вимог кредиторів, а саме 7 164,58 грн.
Окрім того, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2025 у справі №907/1051/23 (№907/967/24) задоволено позов Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал» в особі ліквідатора Прийми Надії Андріївни та стягнуто з Комунального підприємства «Міськводоканал» Мукачівської міської ради на користь позивача заборгованість за наданими послугами з постачання холодної води в розмірі 45 556 449,51 грн, в тому числі: 38 581 521,43 грн (сума боргу); 4 938 087,97 (інфляційне збільшення) та 2 036 840,11 (3 % річних).
Станом на 28.10.2025, за результатами виконання цього рішення суду, на ліквідаційний рахунок боржника надійшло 20 009 500,00 грн.
У звіті про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатор нарахувала додаткову грошову винагороду в розмірі 5% та 3% від суми стягнутої за рішенням суду у справі №907/1051/23 (№907/967/24) дебіторської заборгованості та частково задоволених (погашених) вимог кредиторів за рахунок стягнутих за рішенням коштів, що відповідно, становить 8% від погашених (задоволених) реєстрових вимог кредиторів, а саме від 20 009 500,00 грн. та дорівнює 1 600 760,00 грн.
Протокольним рішенням №8 від 28.10.2025 на засіданні комітету кредиторів вирішено: інформацію щодо нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал», арбітражного керуючого Прийми Н. А. за період з 16.05.2025 по 28.10.2025 у наступних розмірах: додаткова грошова винагорода - 1 607 924,58 грн - прийняти до відома.
Колегія суддів апеляційної інстанції, не погоджується з висновком місцевого господарського суду в тому, що клопотання про затвердження поточного звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі (вх. №02.3.1-02/9498/25 від 30.10.2025) підлягає задоволенню в повному обсязі.
Так, відповідно до ч.2 ст.30 КУзПБ, додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається у відсотковому відношенні від вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб (5 відсотків) або у відсотковому відношенні від суми погашених вимог кредиторів (3 відсотки).
Разом з цим, у спірному випадку ліквідатор нарахувала додаткову грошову винагороду в загальному розмірі 8 відсотків на одну і цю ж суму коштів, стверджуючи, що момент виникнення права на таку додаткову винагороду відбувся як з дати зарахування на ліквідаційний рахунок боржника стягнутої за рішенням суду дебіторської заборгованості в розмірі 20 009 500,00 грн. (5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб), так і з дати погашення кредиторських вимог за рахунок стягнутої за рішенням суду дебіторської заборгованості в розмірі 20 009 500,00 грн. (3 відсотки суми погашених вимог кредиторів).
Слід зазначити, що право арбітражного керуючого на отримання додаткової винагороди передбачено законодавцем як відповідне заохочення за належним чином виконану роботу з певним ефективним її результатом.
На переконання колегії суддів, нарахування додаткової грошової винагороди, передбаченої обома умовами виникнення такого права, передбаченими у ч.2 ст.30 КУзПБ - і за повернення майна боржника, яке перебувало у третіх осіб, і за погашення вимог кредиторів, здійснене на одну і цю ж суму, не відповідає меті заохочення арбітражного керуючого за належним чином виконану роботу.
Окрім нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора, арбітражним керуючим нараховано додаткову грошову винагороду в загальному розмірі 1 607 924,58 грн, хоча відповідно до реєстру вимог кредиторів станом на 28.10.2025 значна кількість вимог кредиторів залишається непогашеною. Зокрема, з визнаних кредиторських вимог апелянта в розмірі 40 202 361,16 грн. погашено вимоги в розмірі 90 910,20 грн. першої черги (судовий збір та авансування винагороди розпорядника майна).
Слід зазначити, що стягнута за рішенням суду дебіторська заборгованість боржника за надані ним комунальні послуги з постачання холодної води не є майном боржника, яке на день відкриття провадження у справі про банкрутство перебувало у третіх осіб, в розумінні ч.2 ст.30 КУзПБ.
Враховуючи наведене, обґрунтованим у цьому випадку є нарахування додаткової грошової винагороди в розмірі 3% від суми погашення кредиторських вимог за рахунок стягнутої за рішенням суду дебіторської заборгованості в розмірі 20 009 500,00 грн., що становить 600 285,00 грн. (20 009 500,00х3%).
Таким чином, розмір додаткової грошової винагороди, що підлягає затвердженню становить 607 449,58 грн. - 3 % суми погашених вимог кредиторів в розмірі 238 819,66 грн., а саме 7 164,58 грн., та 3 % суми погашених вимог кредиторів в розмірі 20 009 500,00 грн., а саме 600 285,00 грн.
У п.45 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 904/7678/15, правові висновки у якій просила застосувати ліквідатор, зазначено, що Кодексом в імперативній формі врегульовано, що розмір додаткової грошової винагороди встановлюється за фактом виконання арбітражним керуючим певних дій, зокрема: за повернення майна боржника, яке перебувало у третіх осіб та за погашення вимог кредиторів, а право вимоги виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.
Кодексом не передбачено повноважень окремого кредитора або комітету кредиторів зменшувати розмір додаткової винагороди ліквідатора, а так само - відмовляти у її виплаті. Отже при наявності підстав, а саме при фактичному надходженні до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, ліквідатор має право на нарахування додаткової винагороди та її виплати.
Водночас, у п.48 цієї постанови вказано, що незважаючи на імперативність норм частини 3 статті 30 КУзПБ щодо умов, розміру та підстав виникнення права арбітражного керуючого на отримання додаткової грошової винагороди, таке заохочення того чи іншого арбітражного керуючого, який здійснював повноваження у певній процедурі банкрутства має здійснюватися із застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими законодавством про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Окрім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта в частині того, що клопотання про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі, має розглядатись у судовому засіданні, а не шляхом постановлення ухвали без виклику та повідомлення сторін.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч.4 ст.120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Розгляд звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди і відшкодування понесених ним витрат, у разі непогодження такого звіту комітетом кредиторів, вимагає оцінки судом аргументів кредиторів щодо незгоди із розміром винагороди арбітражного керуючого, відповідно, потребує дослідження та оцінки судом наявних у справі доказів, зокрема тих, на які посилається арбітражний керуючий, обґрунтовуючи та підтверджуючи обсяг виконаної роботи та виникнення права на додаткову винагороду.
У зв'язку із цим, з метою повного та всебічного розгляду звіту ліквідатора про нарахування додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування понесених витрат, задля забезпечення процесуальних прав інших учасників провадження у цій справі (зокрема, забезпечення права кредиторів боржника надати свої доводи та міркування щодо розміру додаткової винагороди), вирішення питання щодо затвердження такого звіту повинно відбуватись в судовому засіданні з повідомленням кредиторів.
Слід також взяти до уваги те, що відповідно до наданого арбітражним керуючим реєстру вимог кредиторів станом на 28.10.2025, з визнаних ухвалами суду кредиторських вимог апелянта в розмірі 40 202 361,16 грн. погашено вимоги в розмірі 90 910,20 грн., відтак затвердження звіту ліквідатора про нарахування додаткової грошової винагороди в розмірі 1 607 924,58 грн. має безпосередній вплив на інтереси, права та обов'язки кредитора у справі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області слід задовольнити частково, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2025 у справі №907/1051/23 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання арбітражного керуючого Прийми Н.А. про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі задовольнити частково і затвердити відповідний звіт в розмірі 607 449,58 грн. додаткової грошової винагороди.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Вимоги апеляційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області б/н від 17.11.2025 (вх.ЗАГС №01-05/3366/25 від 18.11.2025) - задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2025 у справі №907/1051/23 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
Клопотання про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі (вх. №02.3.1-02/9498/25 від 30.10.2025) - задовольнити частково.
Затвердити звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Мукачівського міського комунального підприємства “Мукачівводоканал», код ЄДРПОУ - 03344556, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Духновича Олександра, буд. 103 В, арбітражного керуючого Прийми Н.А. за період з 16.05.2025 до 28.10.2025 у такому розмірі: додаткова грошова винагорода - 607 449,58 грн. (шістсот сім тисяч чотириста сорок дев'ять гривень п'ятдесят вісім копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 09.02.2026.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.