79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" лютого 2026 р. Справа №914/2579/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
без виклику учасників процесу
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» від 20.11.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3413/25 від 21.11.2025)
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 (повний текст складено та підписано 17.11.2025, суддя Щигельська О.І.)
у справі № 914/2579/24
за позовом ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Квартал на Головацького»
про стягнення 20977,86 грн заборгованості за поставлений природний газ у квітні 2024 року
Короткий зміст вимог сторін та рішень суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» ( далі - ТОВ “ГК “Нафтогаз України», позивач) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Квартал на Головацького» ( далі - ОСББ “Квартал на Головацького», відповідач) про стягнення 20 977,86 грн заборгованості за поставлений у квітні 2024 року природний газ.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2024 у справі №914/2579/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСББ «Квартал на Головацького» на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» 6 718,40 грн основного боргу та 775,80 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
19.12.2024 відповідач через систему «Електронний Суд» подав Господарському суду Львівської області заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просив стягнути з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на користь ОСББ “Квартал на Головацького» 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач подав суду клопотання від 20.12.2024 про відмову відповідачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу адвоката з огляду на неспівмірність заявленої до стягнення суми з ціною позову, обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим ним часом на надання правової допомоги.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у справі №914/2579/24 (з врахуванням ухвали суду від 26.11.2025 про виправлення описки) заяву ОСББ “Квартал на Головацького» задоволено частково та стягнуто з ТОВ “ГК “Нафтогаз України» на користь ОСББ “Квартал на Головацького» 5 000,00 грн витрат на правову допомогу. В задоволенні решти вимог заявника відмовлено.
Так, проаналізувавши подані відповідачем докази та заперечення позивача, беручи до уваги предмет спору та складність справи, поведінку сторін, зміст та об'єм наданих документів, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності, розумності та реальності адвокатських витрат, їх пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачу понесених ним судових витрат у розмірі 5 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ “ГК “Нафтогаз України» подало апеляційну скаргу від 20.11.2025, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у справі №914/2579/24 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у відшкодуванні заявлених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги апелянта обгрунтовані неповним встановленням судом першої інстанції обставин справи та порушенням норм процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що відповідач штучно завищив час, витрачений адвокатом на надання йому правової допомоги у цій справі, оскільки: надані адвокатом послуги «ознайомлення з відповіддю на відзив» та «підготовка та подання заперечень відповіді на відзив» є одним і тим же видом послуг, а підготовка таких заперечень (3 сторінки) не потребує багато часу; адвокату було потрібно не більше 15 хвилин для підготовки документів у цій справі, оскільки правова позиція сторін вже була сформована в аналогічних судових спорах; адвокатом два рази зазначено про підготовку до одного й того судового засідання у справі №914/2579/24, оскільки судове засідання 20.11.2024 не відбулося.
Відтак, на переконання апелянта, беручи до уваги обсяг наданих послуг та
обґрунтованість поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, наявні правові підстави для відмови відповідачу у відшкодуванні понесених ним витрат на правничу допомогу.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції ( ухвала суду про відкриття апеляційного провадження доставлена в електронний кабінет ОСББ “Квартал на Головацького» 26.11.2025).
Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 справу №914/2579/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 ( з врахуванням ухвали суду від 06.02.2026 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “ГК “Нафтогаз України» на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у справі №914/2579/24 та вирішено розглядати таку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За змістом ч.4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а саме 20 000, 00 грн.
У визначений ч.8 ст. 129 ГПК України строк відповідачем подано суду першої інстанції заяву про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано: договір про надання правової допомоги №3010/24 від 30.10.2024, укладений між ОСББ «На Головацького» (клієнт) та АО «Доброчесність» ( далі - Договір); додаток №1 (замовлення) до Договору; акт про надання правової допомоги №1 від 07.11.2024 за Договором ( далі - Акт 1); акт про надання правової допомоги №2 від 21.11.2024 за Договором ( далі - Акт 2); акт про надання правової допомоги №3 від 19.12.2024 за Договором ( далі - Акт 3); платіжну інструкції №265 від 11.11.2024; платіжну інструкцію №281 від 22.11.2024; акт про надання правової допомоги №4 від 30.10.2024 за договором №3007/24 від 30.07.2024 ( далі - Акт 4)
Відповідно до п. 1.1. Договору клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов'язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором та за домовленістю.
Відповідно до п. 4.1. Договору отримання винагороди адвокатського об'єднання за надання правової допомоги визначається в замовленні до Договору.
Згідно з п.4.4. Договору види правової допомоги та їх вартість визначаються сторонами за результатами кожного замовлення, яке оформляється додатком до цього Договору та фіксується в актах про надані послуги.
Акт про надання правової допомоги підписується сторонами після одержання послуг визначених клієнтом (п.4.5. Договору).
Замовленням від 30.10.2024 (Додаток №1 до Договору) підтверджується факт замовлення клієнтом адвокатському об'єднанню надання правової допомоги у справі №914/2579/24 за позовом ТОВ «ГК «Нафтогаз України», а саме: ознайомлення з матеріалами справи, написання відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів, представництво клієнта під час розгляду даної справи в суді та вчинення інших дій, пов'язаних з представництвом інтересів клієнта у даній справі. Розмір оплати визначається згідно з обсягом фактично наданих послуг з розрахунку 1 год. роботи=2500 грн.
Кінцевий розмір оплати визначається в акті про надання правової допомоги (п.2.1 замовлення).
У п.2.2.2 Замовлення сторони обумовили, що граничний розмір винагороди (гонорару) за цим замовленням становить та не може перевищувати в суті першої інстанції - 20 000,00 грн
Відповідно до Акта 1 адвокат надав відповідачу, а останній прийняв наступні послуги на суму 10 000,00 грн: ознайомлення з позовною заявою, ознайомлення з матеріалами наданими клієнтом, визначення заходів та способів захисту інтересів клієнта під час розгляду справи №914/2579/24 Господарським судом Львівської області - 2 500,00 грн (1 год); підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 7 500,00 грн (3 год).
Відповідно до Акта 2 адвокат надав відповідачу, а останній прийняв наступні послуги на суму 7 500,00 грн: ознайомлення з відповіддю на відзив, підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив по справі №914/2579/24 - 2 500,00 грн (1 год); підготовка до судового засідання та представництво інтересів клієнта під час судового засідання 20.11.2024 - 2 500,00 грн ( 1 год).
Відповідно до Акта 3 адвокат надав відповідачу, а останній прийняв наступну послугу: підготовка до судового засідання та представництво інтересів клієнта під час судового засідання 18.12.2024 - 2 500,00 грн (1 год).
Відповідно до платіжних інструкцій №265 від 11.11.2024 та від 22.11.2024 №281 відповідачем сплачено АО «Доброчесність» кошти в сумі 30 000 грн.
Подання Акта 4 (за договором №3007/24 від 30.07.2024) відповідач обґрунтував тим, що платіжною інструкцією №265 ним оплачено одним платежем (22 500 грн) надані послуги з правової допомоги у розмірі 10 000 грн у даній справі по Акту 1 і надані послуги з правової допомоги у іншій справі по Акту 4 в розмірі 12 500 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що інтереси відповідача у цій справі представляв адвокат Зотов Н.М., який діяв на підставі ордера ВС №1324507 від 30.10.2024, виданого Адвокатським об'єднанням «Доброчесність».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розглядаючи заяву відповідача про стягнення витрат на правову допомогу, враховуючи заперечення позивача щодо стягнення таких витрат, беручи до уваги предмет спору та складність справи, поведінку сторін, зміст та об'єм наданих документів, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності, розумності та реальності адвокатських витрат, їх пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, суд першої інстанції додатковим рішенням від 12.11.2025 у цій справі стягнув з позивача на користь відповідача 5 000 грн витрат на правову допомогу, а в решті вимог відповідача відмовив.
Додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу сторонами не оскаржується, а тому знаходиться поза межами апеляційного перегляду в розумінні ч.4 ст. 269 ГПК України.
Позивач у апеляційній скарзі просить відмовити відповідачу у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну допомогу у повному обсязі, однак не наводить відповідних підстав.
Наведені позивачем у апеляційній скарзі доводи стосуються невідповідності визначеного відповідачем розміру витрат на професійну допомогу зазначеним вище критеріям співмірності.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям, оскільки за змістом ч.6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, колегія суддів зазначає, що принцип співмірності є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру, принципу співмірності тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, зважаючи, зокрема, на подані позивачем заперечення значно зменшив заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу. Скаржник не обґрунтував в чому саме полягає завищення та неспівмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу, які стягнув суд першої інстанції.
При цьому, судом апеляційної інстанції відхиляються покликання апелянта на те, що надані адвокатом послуги «ознайомлення з відповіддю на відзив» та «підготовка та подання заперечень відповіді на відзив» є одним і тим же видом послуг, а підготовка таких заперечень (3 сторінки) не потребує багато часу, оскільки за змістом Акта 2 такі зазначені адвокатом як одна послуга тривалістю її надання 1 година, що, на переконання колегії суддів, не є завищеним чи неспівмірним.
Покликання апелянта на те, що адвокатом два рази зазначено про підготовку до одного й того судового засідання у справі №914/2579/24 судом апеляційної інстанції також відхиляється як безпідставне, оскільки в Актах 2 та 3 вказано послуги - підготовка до судових засідань та представництво інтересів клієнта під час судових засідань 20.11.2024 та 18.12.2024, а матеріалами справи ( відповідними протоколами судових засідань) підтверджено участь представника відповідача в таких судових засіданнях.
Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених ним витрат, приймаючи до уваги складність даної справи, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору та задоволених позовних вимог, справедливості та розумності таких витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 5 000 грн, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та співмірності з виконаною роботою.
З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у справі №914/2579/24.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 244, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» від 20.11.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3413/25 від 21.11.2025) залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у справі №914/2579/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.