Ухвала від 10.02.2026 по справі 909/1056/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"10" лютого 2026 р. Справа № 909/1056/15 (909/906/25)

Суддя Західного апеляційного господарського суду Панова І.Ю.

(колегія суддів: Панова І.Ю. - головуючий суддя, судді: Зварич О.В., Якімець Г.Г.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Вестхім" вих.№03.02.26 від 04.02.2026 (вх. №01-05/335/26 від 05.02.2026)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 (повний текст рішення складено 18.12.2025)

у справі № 909/1056/15 (909/906/25) (суддя Гула У.І.)

за позовом: Приватного підприємства "Вестхім"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пресмаш-ІФ 2021"

про визнання укладеним договору оренди виробничих приміщень

у межах справи № 909/1056/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт"

до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1056/15 (909/906/25) відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства "Вестхім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пресмаш-ІФ 2021" про визнання укладеним договору оренди виробничих приміщень.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство "Вестхім" оскаржило таке в апеляційному порядку. Повторна апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 05.02.2026. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1056/15 (909/906/25) та прийняти нове рішення, яким визнати укладеним договір оренди виробничих приміщень між ПП “Вестхім» та ТОВ “Пресмаш-ІФ 2021» в редакції викладеній в договорі від 23 липня 2025 року щодо платного користування нерухомим майном, яке знаходиться за адресою вул. Автоливмашівська, 1, м. Івано-Франківськ, а саме: -приміщення виробничого корпусу літера “Е» частину виробничого прольоту №3, №4 загальною площею 41148 кв.м. -приміщення виробничого корпусу літера “Е» частину виробничого прольоту №3, №4 загальною площею 4918 кв.м., який скріплений підписом директора ПП “Вестхім» та засвідчений печаткою ПП “Вестхім». Місце знаходження майна та площі нерухомого майна відображені в схемі розміщення прольотів і вставок в головному корпусі ВАТ “Пресмаш».

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.02.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г.

Дослідивши матеріали повторної апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подану скаржником апеляційну скаргу належить залишити без руху з таких підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 вказаної статті).

За приписами ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції."

В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Частиною 3 статті 256 ГПК України визначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Оскаржуване рішення постановлено Господарським судом Івано-Франківської області 16.12.2025. Повний текст рішення складено повний текст рішення складено 18.12.2025. Таким чином, останнім днем оскарження ухвали місцевого господарського суду від 16.12.2025 є 07.01.2026. Повторну апеляційну скаргу надіслано на адресу Західного апеляційного господарського суду 05.02.2026, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку на її подання, визначеного ст. 256 ГПК України.

Також, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції забезпечено надання загального доступу повного тексту рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.12.2025.

Разом із апеляційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заява обґрунтована тим, що ПП «Вестхім» вчасно було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 року. Ухвалою суду від "12" січня 2026 р. у справі № 909/1056/15 (909/906/25) апеляційну скаргу залишено без руху та зобов'язано усунути недоліки апеляційної скарги та не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги та надати (надіслати) суду докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи ту обставину, що в зв'язку із відключенням електроенергії та в зв'язку із технічними збоями, проведення технічних робіт, періодично не було доступу до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому своєчасно не було сплачено судовий збір та про ухвалу від 12 січня 2026 року апелянт дізнався після повернення апеляційної скарги Західним апеляційним господарським судом, а тому, на думку скаржника, строки на виправлення недоліків пропущено з поважних причин.

Розглянувши зазначене клопотання судом враховується наступне.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.

Апеляційний звертає увагу на те, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Водночас, частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Слід зазначити, що факт залишення без руху та повернення апеляційної скарги в цьому випадку не може свідчити про поважність причин пропуску строку на оскарження рішення місцевого суду та поновлення строку на подання повторної апеляційної скарги, оскільки згідно із довідками про доставку електронного листа підписаними відповідальним працівником ухвала від 12.01.2026 була надіслана скаржнику в його електронний кабінет 12.01.2026 о 13:54 та ухвала від 30.01.2026 була надіслана скаржнику в його електронний кабінет 30.01.2026 о 13:50.

Отже, подання до суду 05.02.2026 повторної апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1056/15 (909/906/25), про яке скаржник - Приватне підприємство "Вестхім" знало ще 18.12.2025, з пропуском строку апеляційного оскарження та відповідним клопотанням на поновлення строку такого оскарження, не може вважатися поважною причиною, оскільки вказане зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою, яка залежала виключно від самого скаржника.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі підстави (обставини), що перешкоджали зверненню до суду з апеляційною скаргою раніше, суд вважає неповажними, у зв'язку з чим, скаржник має право зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які суд може визнати поважними.

Відповідно до ч.2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестхім" вих.№03.02.26 від 04.02.2026 (вх. №01-05/335/26 від 05.02.2026) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1056/15 (909/906/25).

2. Скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги та не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги та надати (надіслати) суду належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1056/15 (909/906/25).

3. Копію ухвали надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Панова І.Ю.