Справа №760/2330/26 1-кс/760/1519/26
09 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєво, Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одружений, має на утриманні сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22025101110001350 від 11.12.2025р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 22025101110001350 від 11.12.2025р., яке відповідає вимогам КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Підозрюваний доставлена до суду під вартою.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 01.12.2025, в умовах воєнного стану, громадянин України ОСОБА_5 , використовуючи власний обліковий запис у месенджері «Telegram», зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , отримав повідомлення від невстановленої в ході досудового розслідування особи, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_9 » та ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », в якому містилась пропозиція щодо виконання замовлення за грошову винагороду, а саме виготовлення саморобного вибухового пристрою та, за його допомогою, вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини. За виконання вказаного замовлення невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_9 » та ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », пообіцяла грошову винагороду у розмірі 1 000 доларів США та оплату витрат на придбання компонентів та виготовлення саморобного вибухового пристрою.
На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодився.
В подальшому в месенджері «Telegram» між невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_9 » та ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та ОСОБА_5 відбулось листування, в якому останній отримав список необхідних компонентів, які необхідно придбати для виготовлення саморобного вибухового пристрою, який включав: ацетон об'ємом 1 літр, електроліт об'ємом 1 літр, миючий засіб «Ваніш» об'ємом 1 літр, аміачна селітра вагою 8 кг, залізні гайки у кількості 200 штук, лейкі стрічки (двосторонні та звичайні), сенсорні телефони у кількості 3 штук, кнопочні телефони у кількості 6 штук, універсальні мобільні батареї (повербанки) у кількості 3 штук, стартові пакети мобільного оператора «Київстар» до кожного телефону, вогнегасники у кількості 3 штук, пластикові медичні шприци, електрозапальники, епоксидний клей.
Усвідомлюючи значний обсяг робіт, який необхідно зробити для придбання вказаних компонентів та виготовлення саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_5 повідомив своєму знайомому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про можливість вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини, за грошову винагороду у розмірі 1 000 доларів США, на що останній виявив бажання взяти участь у їх здійсненні.
У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 розподілили між собою обов'язки щодо придбання зазначених у вказаному списку компонентів для виготовлення саморобного вибухового пристрою.
Враховуючи значний обсяг компонентів, який необхідно було придбати для виготовлення саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_11 повідомив своєму знайомому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про можливість вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини, за грошову винагороду у розмірі 1 000 доларів США, на що останній виявив бажання взяти участь у їх здійсненні.
У подальшому, розподіливши між собою завдання по підготовці до виготовлення саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 03.12.2025, здійснили придбання зазначених у вказаному списку компонентів.
Надалі, невстановлена в ході досудового розслідування особа, з метою продовження здійснення координації дій, надання інструкцій та контролю їх виконання щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою, використовуючи обліковий запис з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», шляхом здійснення аудіовикликів у месенджері «Telegram», надавала детальні інструкції ОСОБА_5 та ОСОБА_11 щодо поетапного виготовлення саморобного вибухового пристрою, призначеного до вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини, які, в свою чергу, залучали до виготовлення саморобного вибухового пристрою ОСОБА_12 .
Так, зокрема, ОСОБА_5 за допомогою слюсарного молотка вскривав вогнегасники та випорожнював їх. Також ОСОБА_5 змішував ацетон, електроліт та миючий засіб «Ваніш», отриману рідину проціджував через тканину і отримував білу порошкоподібну кристалічну речовину, яку використовував для наповнення випорожнених корпусів вогнегасників. В свою чергу, ОСОБА_11 за допомогою духової пічки висушував аміачну селітру, подрібнював її у кавомолці з цукром, та наповнював отриманою речовиною корпуси пластикових шприців, до яких за допомогою клею під'єднував електрозапальники. Окрім того, ОСОБА_12 від'єднував проводи від динаміків мобільного телефону та під'єднував їх до електрозапальників. Після чого, ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виготовлені власноруч компоненти склали до саморобного вибухового пристрою, в одну конструктивну одиницю.
При, цьому громадяни України ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 усвідомлювали, що виготовлені ними саморобні вибухові пристрої будуть використані для вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини
12.12.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, тобто у вчиненні терористичного акту: вчиненні вибуху з метою порушення громадської безпеки, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до загибелі людини.
13.12.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, досудове розслідування в даному провадженні завершити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, а саме до 12.02.2026р. не можливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій, а саме: встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; отримати два висновки за результатами проведення комплексної молекулярно-генетичної, дактилоскопічної, комп'ютерно технічної та вибухово-технічної експертизи; отримати висновки за результатами проведення судово-медичних експертиз; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
04.02.2026 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_13 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001350 від 11.12.2025р., строком до трьох місяців, 12.03.2026року.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід із визначенням розміру застави або більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, у вчиненні терористичного акту: вчиненні вибуху з метою порушення громадської безпеки, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до загибелі людини.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
13.12.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують на даний час, а саме:
- переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення, може переховуватися від слідства та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення;
- продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки, тому підозрюваний з метою продовження вчинення пособництва державі-агресору, може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.
- знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом слідства не проведено ще всі слідчі-розшукові дії, та не вилучено частину документів, які мають значення для досудового розслідування, тому підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може вчиняти дії з метою знищення, спотворення чи схову даних документів.
- незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, з метою зміни ними показань.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора з приводу того, що досудове розслідування завершити до закінчення дії попередньої ухвали неможливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій, а саме: встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; отримати два висновки за результатами проведення комплексної молекулярно-генетичної, дактилоскопічної, комп'ютерно технічної та вибухово-технічної експертизи; отримати висновки за результатами проведення судово-медичних експертиз; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Тому, 04.02.2026 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_13 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001350 від 11.12.2025р., строком до трьох місяців, 12.03.2026 року.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, його вік, майновий та сімейний стан, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти громадської безпеки, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.03.2026р. включно.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинений ним під час дії воєнного стану в Україні злочин проти громадської безпеки (ст. 258), вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 березня 2026р. включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 12 березня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1