Справа №760/31011/25 3/760/347/26
28 січня 2026 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ГУ НП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),
за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
15.10.2025 року о 00 год. 40 хв. по бульвару Чоколівський, 41 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen» д.н.з НОМЕР_2 , здійснив перевезення пасажирів на комерційній основі в режимі таксі «838» без державної реєстрації як суб'єкт господарювання на даний вид діяльності, чим порушив п. 24 ст. 7 Закон України «Про ліцензування», ЗУ «Про автомобільний транспорт».
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 164 КУпАП за порушення порядку провадження підприємницької діяльності, що полягає у проваджені господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, що призвело до порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) самозайнятих осіб у контролюючих органів, передбаченого статтею 65 Податкового кодексу України
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення відносно протоколу, в яких зазначається, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б могли свідчити про наявність в діях ОСОБА_1 таких ознак підприємницької діяльності, що потребують ліцензування. Транспортний засіб останнього ніяк не вирізняється як автомобіль, що працює в таксі, а саме: не має жодного маркування, наклейок, табличок «Таксі» тощо.
Таким чином, захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, а тому провадження підлягає закриттю.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 164 КУпАП передбачено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
При цьому, ліцензія - це право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2, 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст. 4 Закону України «Про підприємництво», треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємництва, та юридичними особами.
Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
На підставі вищезазначеного, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, винність
ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №288916 від 15.10.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та відеозаписом в їх сукупності.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи викладене, суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, факт адміністративного правопорушення мав місце 15.10.2025 року, тому, на момент розгляду справи, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, визначений у ч. 2 ст. 38 КУпАП, що вираховується з дня вчинення правопорушення закінчився.
Згідно п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 9, 23, 24, 29, 33, 38, 164, 283-285 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Провадження №3/760/347/26 в справі №760/31011/25 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.М. Педенко