Справа №760/2329/26 1-кс/760/1518/26
09 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Високе, Житомирської області, громадянки України, з повною середньою освітою, розлучена, військовослужбовець, військова частина НОМЕР_1 , курсант, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22025101110001350 від 11.12.2025р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 22025101110001350 від 11.12.2025р., яке відповідає вимогам КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваній копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Підозрювана доставлена до суду під вартою.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Київській, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 - IX від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України. В подальшому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, воєнний стан неодноразово продовжено.
Крім того, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 01.11.2025, в умовах воєнного стану, громадянка України ОСОБА_5 , використовуючи власний обліковий запис у месенджері «Telegram», що встановлений на особистий мобільний телефон «Redmi», у ході пошуку роботи почала спілкуватися із невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_8 » та ідентифікатором профілю « ОСОБА_9 », який запропонував за грошову винагороду виготовлення саморобного вибухового пристрою та, за його допомогою, вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки.
За виконання вказаного замовлення невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує обліковий запис з назвою з назвою « ОСОБА_8 » та ідентифікатором профілю « ОСОБА_9 », пообіцяла грошову винагороду у розмірі 50 000 грн та оплату витрат на придбання компонентів, що необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою.
На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодилася.
В подальшому в месенджері «Telegram» між невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_8 » та ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та ОСОБА_5 відбулось листування, в якому остання отримала список необхідних компонентів, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою, які вона у подальшому придбала у м. Житомир.
Надалі, невстановлена в ході досудового розслідування особа, з метою продовження здійснення координації дій, надання інструкцій та контролю їх виконання щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою, за допомогою месенджеру «Telegram», надавала детальні інструкції ОСОБА_5 щодо поетапного виготовлення саморобного вибухового пристрою, який вона виготовлювала у орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак з причин, які не залежать від волі ОСОБА_5 злочин не був доведений до кінця, оскільки він був виявлений та припинений правоохоронними органами 13.01.2026.
При цьому ОСОБА_5 було достовірно відомо про те, що вказані дії спрямовані на вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини та заподіяння значної майнової шкоди, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
14.01.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у готуванні до вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини та заподіяння значної майнової шкоди, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
15.01.2026 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12 лютого 2026 року, включно.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, досудове розслідування в даному провадженні завершити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, а саме до 12.02.2026р. не можливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій, а саме: встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; отримати два висновки за результатами проведення комплексної молекулярно-генетичної, дактилоскопічної, комп'ютерно технічної та вибухово-технічної експертизи; отримати висновки за результатами проведення судово-медичних експертиз; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
04.02.2026 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001350 від 11.12.2025р., строком до трьох місяців, 12.03.2026року.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід із визначенням розміру застави або більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України, у готуванні до вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини та заподіяння значної майнової шкоди, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
15.01.2026 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12 лютого 2026 року, включно.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують на даний час, а саме:
- переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру пройшов незначний проміжок часу, вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого їй правопорушення, може переховуватися від слідства та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення;
- продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрювана ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення проти громадської безпеки, тому підозрювана з метою продовження вчинення пособництва державі-агресору, може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.
- знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом слідства не проведено ще всі слідчі-розшукові дії, та не вилучено частину документів, які мають значення для досудового розслідування, тому підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може вчиняти дії з метою знищення, спотворення чи схову даних документів.
- незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, з метою зміни ними показань.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора з приводу того, що досудове розслідування завершити до закінчення дії попередньої ухвали від 15.01.2026р. неможливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій, а саме: встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; отримати два висновки за результатами проведення комплексної молекулярно-генетичної, дактилоскопічної, комп'ютерно технічної та вибухово-технічної експертизи; отримати висновки за результатами проведення судово-медичних експертиз; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Тому, 04.02.2026 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001350 від 11.12.2025р., строком до трьох місяців, 12.03.2026 року.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка раніше не судима, її вік, майновий та сімейний стан, обставини вчиненого нею кримінального правопорушення проти громадської безпеки, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання ОСОБА_5 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, та вважає за необхідне продовжити підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.03.2026р. включно.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинений нею під час дії воєнного стану в Україні злочин проти громадської безпеки (ст. 258), вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 березня 2026р. включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 12 березня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1