Справа №761/18216/23
1-кп/760/1585/26
06 лютого 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 42022010000000130 від 29.12.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Цвіткове, Красногвардійськогор-ну, АР Крим, громадянки України, з середньою освітою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1КК України, -
ОСОБА_6 , усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт окупації Автономної Республіки Крим збройними силами рф та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, умисно та протиправно, 10.10.2014 зареєструвала відповідно до законодавства рф Товариство з обмеженою відповідальністю «Супер лаки» (ОГРН 1149102055629, ИНН 9105001336, КПП 910501001), за адресою: АДРЕСА_1.
Так, ОСОБА_6 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Супер лаки» відповідно до діючого статуту підприємства та маючи право діяти без довіреності від імені юридичної особи, розуміючи факт окупації Автономної Республіки Крим збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх настання діючи з прямим умислом, здійснила провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади створеними на тимчасово окупованій території, а саме: ОСОБА_6 будучи обізнаною про необхідність реєстрації на порталі рф щодо державних закупівель відповідно до Федерального закону рф від 05.04.2013 № 44-Ф3 «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд» здійснила реєстрацію, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ТОВ «Супер лаки» на «Официальном сайте единой информационной системы в сфере закупок в информационной-телекоммуникационной сети интернет» http://zakupki.gov.ru, а також на сайті https://www.rts-tender.ru/ РТС-тендер - электронная торговая площадка для государственных и муниципальных закупок (rts-tender.ru).
У подальшому, ОСОБА_6 усвідомлюючи, що контрагентами у таких договорах будуть бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - рф та маючи прямий умисел на укладання таких договорів, уклала та підписала електронним підписом «государственний контракт» № 2222188100742000000000000/0875100003522000074 від 05.12.2022 з так званим федеральним казенним закладом охорони здоров'я «Медико-санітарна частина Міністерства внутрішніх справ російської федерації у Республіці Крим» на предмет поставки продуктів харчування (м'ясо яловичини та субпродукти з м'яса) на загальну суму 569 335, 99 російських рублів.
Особливістю даних «государственных контрактов» згідно Федерального закону рф від 05.04.2013 № 44-Ф3 «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд» дані контракти відповідно до «Статьи 51. Заключение контракта по результатам электронной процедуры», а саме п. 3 «Не позднее пяти рабочих дней, следующих за днем размещения заказчиком в соответствии с частью 2 настоящей статьи проекта контракта, участник закупки, с которым заключается контракт, осуществляет одно из следующих действий:
- подписывает усиленной электронной подписью лица, имеющего право действовать от имени участника закупки, проект контракта и одновременно размещает на электронной площадке подписанный проект контракта, а также документ, подтверждающий предоставление обеспечения исполнения контракта в соответствии с настоящим Федеральным законом (за исключением случаев, предусмотренных настоящим Федеральным законом).
Відповідно до п. 10.1 контракту № 2222188100742000000000000/ 0875100003522000074 від 05.12.2022, укладеного між ТОВ «Супер лаки» в особі ОСОБА_6 та т.зв федеральним казенним закладом охорони здоров'я «Медико-санітарна частина Міністерства внутрішніх справ російської федерації у Республіці Крим», зобов'язання з поставки продуктів харчування (м'ясо яловичини та субпродукти з м'яса) повинно бути виконано у строк не пізніше 31.12.2022. Таким чином, згідно рахунків-фактури № 9585 від 13.12.2022 та № 9836 від 23.12.2022 в яких міститься інформація щодо оплати «государственного контракта № 2222188100742000000000000/ 0875100003522000074 від 05.12.2022 даний контракт виконаний ОСОБА_6 в повному обсязі.
Отже, ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, у м. Сімферополь, здійснила провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади, а саме так званим федеральним казенним закладом охорони здоров'я «Медико-санітарна частина Міністерства внутрішніх справ російської федерації у Республіці Крим» створеним на тимчасово окупованій території, а саме ОСОБА_6 будучи засновником і перебуваючи на посаді директора ТОВ «Супер лаки», маючи право діяти від імені юридичної особи, згідно вище вказаних документів здійснила поставку продуктів харчування (м'ясо яловичини та субпродукти з м'яса) т.зв федеральному казенному закладу охорони здоров'я «Медико-санітарна частина Міністерства внутрішніх справ російської федерації у Республіці Крим», що підтверджується наявністю інформації викладеної «официальным сайтом единой информационной системы в сфере закупок в информационной-телекоммуникационной сети интернет предназначен для обеспечения свободного доступа к полной и достоверной информации о контрактной системе закупок и закупках товаров, работ, услуг отдельными видами юридических лиц, а так же для формирования, обработки и хранения такой информации. Порядок размещения информации на Официальном ЕИС и ее содержание регламентируется Федеральным законом от 05.04.2013 № 44-Ф3 «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд» и федеральним законом рф від 18.07.2011 № 223-Ф3 «О закупках товаров, работ, услуг отдельными видами юридических лиц», а так же существующими подзаконными актами (http://zakupki.gov.ru)», чим довела свій злочинний умисел, направлений на провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора до кінця.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 20.05.2024 прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої. У зв'язку з цим обвинувачену ОСОБА_6 , не було допитано судом в якості обвинуваченої по суті пред'явленого їй обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України , цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Обвинувачена ОСОБА_6 , будучи обізнана, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з'явилася, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур'єр», оголошення про її виклик також публікувались на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора .
У судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 зазначив, що судове провадження не повинно проводитись за процедурою спеціального судового провадження, оскільки обвинувачена не знала та не могла знати про розпочате кримінальне провадження по відношенню до неї. Крім цього стороною обвинувачення належними та допустимими доказами не доведено винуватість ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, оскільки жодного належного та допустимого доказу стороною обвинувачення не надано. Просив суд визнати ОСОБА_6 невинною та виправдати її на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України.
Суд вважає ці доводи таким, що не заслуговують на увагу, з огляду на ті обставини, що у даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування, у подальшому спеціальне судове провадження, що передбачає можливість відповідно до ст. 323 КПК України проведення його за відсутності обвинуваченої. Крім того, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду захист інтересів підозрюваної здійснював захисник ОСОБА_5 , який ознайомлений із матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, а тому будь-яких порушень прав ОСОБА_6 не встановлено.
Дослідивши наявні у провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.
Зокрема вина обвинуваченої ОСОБА_6 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, документами, в яких викладені та посвідченні відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження.
Протоколом огляду від 10 лютого 2023 року «Официального сайта единой информационной системы в сфере закупок в информационной-телекоммуникационной сети интернет» http://zakupki.gov.ru, на якому міститься інформація стосовного державного контракту № 2222188100742000000000000/ 0875100003522000074 від 05.12.2022 укладеного між ТОВ «Супер лаки» в особі ОСОБА_6 та т.зв федеральним казенним закладом охорони здоров'я «Медико-санітарна частина Міністерства внутрішніх справ російської федерації у Республіці Крим», зобов'язання з поставки продуктів харчування (м'ясо яловичини та субпродукти з м'яса) на загальну суму 569 335, 99 руб.
Т № 2 (а.с.35-41)
Копією «государственного контракта № 2222188100742000000000000/ 0875100003522000074», укладеного між ТОВ «Супер лаки» в особі ОСОБА_6 та т.зв федеральним казенним закладом охорони здоров'я «Медико-санітарна частина Міністерства внутрішніх справ російської федерації у Республіці Крим», зобов'язання з поставки продуктів харчування (м'ясо яловичини та субпродукти з м'яса).
Т № 2 (а.с.42-57)
«Протоколом заседания комиссии по приемке поставленных товаров, выполненных работ, оказанных услуг в рамках реализации государственных контрактов на поставку товаров, выполнение работ, оказание услуг ФКУЗ «МЧС россии по Республике Крым» ИГК 2222188100742000000000000. Заказчик ФКУЗ «МЧС МВД россии по Республике Крым» поставщик ООО «СЕПЕР ЛАКИ»».
Т № 2 (а.с.58-59)
Випискою з «Единого государственного реестра юридических лиц» від 06.02.2023 № ЮЭ 9965-23-17453037 ООО «Супер Лаки».
Т № 2 (а.с.63-66)
Листом Офісу Президента України про те, що ОСОБА_6 є громадянкою України.
Т № 2 (а.с.70)
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, згідно якого керівником ФГ «ЛАКІ» є ОСОБА_6 .
Т № 2 (а.с.126-137)
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, згідно якого керівником «ГЕРА» є ОСОБА_6 .
Т № 2 (а.с.138-144)
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, згідно якого керівником ФГ «ЛАКІ» є ОСОБА_6 .
Т № 2 (а.с.145-177)
Отже, з метою винесення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку, що в основу вироку необхідно покласти вищевказані письмові докази у справі.
Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованих обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
Враховуючи вимоги до вмотивованості судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого звертається увага на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У рішеннях ЄСПЛ ( «Салов проти України», «Серявін та інші проти України» та ін.) склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Отже, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України за ознаками колабораційної діяльності, тобто у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Суд також враховує, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_6 повідомлялася у передбачений законом спосіб через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур'єр», оголошення про її виклик також публікувались на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора .
При призначенні виду покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» повинен дослідити дані про особу обвинуваченої, з'ясувати вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, її минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), її матеріальний стан, тощо.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації, відповідно до положень ст.12 КК України, а також враховує особливості кожного конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, зокрема, форму вини, мотив і мету, спосіб вчинення та ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Вчинене обвинуваченою ОСОБА_6 діяння, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлені.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції, встановленої ч. 4 ст. 111-1 КК України з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та займатися господарською діяльністю з застосуванням, додаткового покарання у виді конфіскації особистого майна.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженої і що згідно ч.2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_6 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України і призначити їй покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із державною службою і місцевим самоврядуванням або займатися господарською діяльністю строком на 10 (десять) років з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання для виконання вироку.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
Інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя ОСОБА_1