печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6438/26-ц
06 лютого 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою,-
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху за наступних обставин.
Частиною 3 та 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає з участю заявника так заінтересованих осіб.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті (ч.1 ст.47 ЦК України).
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи. Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 638/18251/16-ц).
Підставами для визнання фізичної особи померлою є сукупність юридичних фактів, до яких включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання.
При цьому слід мати на увазі, що у фізичної особи може бути декілька місць проживання, тому відповідні дані повинні перевірятись за всіма відомими місцями проживання цієї особи; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості.
Встановлення цих обставин відбувається шляхом надіслання запитів до житлово-експлуатаційних організацій, органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування, за місцем роботи, за останнім місцем проживання відсутнього, сплив трирічного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи, наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи померлої.
Заявник у заяві вказує, що у червні 2004 року ОСОБА_2 вийшов з дому і більше не повернувся.
Проте, всупереч вищезазначеному, при зверненні до суду заявником не зазначено обставини, що вказують безпосередньо на наявність підстав вважати фізичну особу померлою, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
У заяві не вказано конкретних фактів, що дали б підстави вважати особу померлою.
Заявником у заяві зазначено, що ОСОБА_2 досі перебуває у розшуку та не зазначено які саме були проведені оперативно-розшукові заходи за місцем проживання чи перебування, за місцем роботи ОСОБА_2 (наприклад, перевірка по облікам осіб, які притягувались до адміністративної та кримінальної відповідальності, направлення запитів до медичних установ, запитів до центру бездомних громадян і т.д.), чи зверталась вона до суду про оголошення її чоловіка безвісно відсутнім.
Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 638/18251/16-ц.
З роз'яснень, які містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.
Оскільки, заявник просить оголосити фізичну особу померлою, то заява повинна містити, у тому числі, обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
При цьому, за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини (ч.2 ст.47 ЦК України).
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада.
Так, заявником не визначено належним чином коло осіб, на права та інтереси яких може вплинути ухвалене рішення із чітким визначенням їх процесуального статусу як заінтересованих осіб.
Заявник у поданій заяві, вказує на те, що однією з основних підстав звернення до суду про оголошення ОСОБА_2 померлим є вирішення питань, пов'язаних з оформленням права власності в порядку спадкування, а також вирішення питання стосовно припинення сплати заявником додатково за комунальні послуги, однак відповідних доказів понесених витрат заявником по сплаті комунальних послуг за ОСОБА_2 не долучено до заяви.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.
Разом з тим, як зі змісту заяви вбачається, що прохальна частина містить елементи клопотання про вирішення питання виклику свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, інше.
Слід звернути увагу заявника, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку заявнику слід конкретизувати свої позовні вимоги.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.
Так, вимоги до будь-якої заяви, клопотання також визначені ст. 183 ЦПК України. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).
Оскільки заявником не дотримано вимог щодо форми та змісту клопотання про виклик свідків, суд позбавлений можливості розглянути зазначені вимоги по суті та прийняти відповідні рішення.
За таких обставин, заявнику необхідно уточнити зміст позовних вимог та, за необхідності, надати клопотання про виклик свідків відповідно до вимог закону.
З огляду на викладене, заявнику слід усунути вказані недоліки.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185, 294, 306, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Соколов