04.02.2026 Справа № 756/322/26
№ 756/322/26
№ 1-кс/756/186/26
іменем України
04 лютого 2026 року, слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100050003006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
15 січня 2026 року слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100050003006 від 11.12.2025.
У клопотанні слідчий зазначає, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050003006 від 11.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що до Оболонського УП ГУНП у м. Києві надійшли матеріали Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, щодо отриманої інформації стосовно громадянина ОСОБА_5 , який вимагає та отримує неправомірну вигоду від військовозобов'язаного громадянина для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою отримання медичних документів, які в подальшому наддадуть право на зняття з військового обліку.
Під час допиту свідка ОСОБА_6 , останній в свої показаннях зазначив, що він з 31.01.2023 по 22.06.2025 проходив службу в Збройних силах України, оскільки був мобілізований та обіймав посаду механік-водій.
Приблизно в травні 2025 року, ОСОБА_6 перебуваючи на бойовій позиції отримав контузію та маяючи бажання пройти якісне лікування та списатися з військової служби по стану здоров'я, останній звертався до військових госпіталів, однак його не списували пояснюючи це тим, що він здоровий та придатний до служби.
За таких обставин, ОСОБА_6 почуваючи себе погано після контузії та об'єктивно усвідомлюючи ситуацію погіршення самопочуття, приблизно в серпні 2025 року, останньому порекомендували чоловіка на ім'я ОСОБА_7 , який зможе допомогти в необхідному медичному обстеженні з подальшим списанням з військового обліку, надавши при цьому його контактний номер НОМЕР_1 .
У подальшому, ОСОБА_6 під час спілкування з чоловіком на ім'я ОСОБА_7 , який користується мобільним номером НОМЕР_1 повідомив свою проблематику та бажання пройти лікування з метою списатися з військового обліку, на що він запевнив останнього, що може це організувати зазначивши при цьому, що при зустрічі все детально пояснить та попередньо уточнив анкетні дані ОСОБА_6 . Додатково ОСОБА_7 повідомив, що для зустрічі ОСОБА_6 необхідно приїхати до нього в м. Одеса, на що останній погодився.
По приїзду ОСОБА_6 до м. Одеси, він зустрівся з ОСОБА_7 де останній детально розповів алгоритм подальших дій ОСОБА_6 , та надав оригінал довідки виданої на ім'я ОСОБА_8 , в якій було зазначено, що він нібито дійсно перебував у санаторії «Джерельний» на реабілітаційному відновлювальному лікуванні терміном 30 днів (з 24.06.2025 по 23.07.2025) з діагнозов: «Хронічний пієлонефрит, хронічна хвороба нирок 3 ст., камені нирки, вторинна гіпертензія, пов'язана з нирковими порушеннями, анемія, неуточнена», яка підписана директором вказаного санаторію та на якій наявний мокрий відтиск печаті.
Далі, чоловік на ім'я ОСОБА_7 дійсно оформив ОСОБА_6 до КНП «Міська лікарня № 5» Одеської міської Ради, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 38, де останній перебував на стаціонарному лікуванні з 10.09.2025 по 19.09.2025 без відповідного процесу лікування та був виписний з діагнозом: «Дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст. з цефалгічним, цереброастенічним синдромами», який фактично ОСОБА_6 не має.
У ході виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України, оперативним працівником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення, може бути причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН: НОМЕР_2 ), використовує мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_1 , проживаючий фактично за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, відповідно до отриманих показань свідка, ОСОБА_6 надав письмову згоду на залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про використання конфіденційного співробітництва та в установлений спосіб попереджено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.
У подальшому, в ході спілкування ОСОБА_6 з ОСОБА_9 , останній неодноразово зазначав, що він має можливість вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою отримання медичних документів відповідного зразка, щодо проходження ОСОБА_6 стаціонарного лікування без його фізичної участі та перебування в медичному закладі, які в подальшому наддадуть право на зняття з військового обліку за неправомірну вигоду у розмірі 5000 доларів США, пояснюючи це тим, що грошові кошти необхідно надати наперед, оскільки вказані документи будуть готові коли ОСОБА_9 передасть вказані кошти відповідним людям.
Далі, оперативними працівниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України отримано інформацію, про те, що ОСОБА_9 планує залучити до своєї злочинної діяльності ОСОБА_10 з метою зустрічі останнього з ОСОБА_6 та отримання від нього грошові кошти, які він в свою чергу повинен буде передати ОСОБА_9 .
У ході оперативного відпрацювання, на підставі рапорту оперативного співробітника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України стало відомо про ОСОБА_10 , якого в подальшому було залучено до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про використання конфіденційного співробітництва та в установлений спосіб попереджено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.
Згідно отриманих показань, свідок ОСОБА_10 зазначив, що 08 січня 2026 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, на його особистий мобільний номер телефону в мобільному застосунку «Whatsapp» зателефонував ОСОБА_9 з мобільного номеру НОМЕР_1 та повідомив, що йому телефонує ОСОБА_11 по їх питанню, однак ОСОБА_7 не хоче з ним працювати, зазначивши при цьому, що в разі згоди ОСОБА_10 , він готовий співпрацювати та отримати від останнього раніше обумовлені кошти, в результаті чого ОСОБА_7 допоможе ОСОБА_6 у вирішені його питань.
За таких обставин, 12.01.2026 проведено контроль за вчиненням злочину в результаті якого, ОСОБА_10 передав неправомірну вигоду ОСОБА_9 у сумі 5 000 доларів США, за вчинення останнім впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою отримання медичних документів відповідного зразка, щодо проходження ОСОБА_6 стаціонарного лікування без його фізичної участі та перебування в медичному закладі.
Після передачі ОСОБА_9 грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, однак під час затримання ОСОБА_9 з метою знищення або приховання речових доказів викинув на підлогу АЗС «WOG» попередньо отриману неправомірну вигоду та під час затримання оперативними працівниками, вихватив власний мобільний телефон марки «Samsung» темного кольору та кинув на підлогу, в результаті чого він отримав механічне пошкодження.
12 січня 2026 року у загально доступному приміщенні АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 139, проведено огляд місця події за результатами якого виявлено та вилучено: предмети схожі на грошові кошти (імітаційні засоби) купюрами по 100 доларів США у кількості 50 шт. (у загальній сумі 5 000 доларів США) з єдиним серійним номером КВ14859854М, які в подальшому було вилучено до сейф-пакету №INZ2000796 та мобільний телефон марки «Samsung» темного кольору з механічними пошкодженнями без ідентифікуючих ознак з встановленою сім-карткою Київстар з наявним номером № НОМЕР_3 , який в подальшому було вилучено та поміщено до сейф-пакету №INZ2000800.
Вищевказане майно, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, постановою слідчого від 12.01.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100050003006 від 11.12.2025.
13 січня 2026 року, відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів та слідів, які залишились на них, та з метою повного та всебічного проведення досудового розслідування, слідчий та прокурор просять накласти арешт на тимчасово вилучене майно (речові докази), а саме: предмети схожі на грошові кошти (імітаційні засоби) купюрами по 100 доларів США у кількості 50 шт. (у загальній сумі 5 000 доларів США), з єдиним серійним номером КВ14859854М, та мобільний телефон марки «Samsung» темного кольору з механічними пошкодженнями без ідентифікуючих ознак з встановленою сім-карткою Київстар з наявним номером № НОМЕР_3 , у вигляді заборони користування, розпоряджатися та відчужувати будь-кому і будь-яким чином зазначеним майном.
У судове засідання слідчий, прокурор, підозрюваний та його захисник не з'явились, про час та місце проведення якого, повідомлялись належним чином.
Від прокурора ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд клопотання без їх участі, клопотання підтримують та просять задовольнити.
Водночас, 03.02.2026 на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_12 , яким останній просить провести розгляд справи у його відсутність, проти накладення арешту на майно заперечує, оскільки клопотання про накладення арешту на майно не підписано, невідомо коли складено та направлено до суду.
Ураховуючи вищевказане та беручи до уваги те, що сторони кримінального провадження належним чином повідомлялися про час та місце розгляду клопотання про арешт майна, однак в судове засідання не з'явилися, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання за наявними в ньому матеріалами.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Як убачається з протоколу огляду від 12 січня 2026 року у загально доступному приміщенні АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 139, виявлено та вилучено: предмети схожі на грошові кошти (імітаційні засоби) купюрами по 100 доларів США у кількості 50 шт. (у загальній сумі 5 000 доларів США) з єдиним серійним номером КВ14859854М, які в подальшому було вилучено до сейф-пакету №INZ2000796 та мобільний телефон марки «Samsung» темного кольору з механічними пошкодженнями без ідентифікуючих ознак з встановленою сім-карткою Київстар з наявним номером № НОМЕР_3 , який в подальшому було вилучено та поміщено до сейф-пакету №INZ2000800.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що у ході проведення огляду місця події 12 січня 2026 року було вилучено майно, яке має безпосереднє відношення до даного кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вищевказане майно є тимчасово вилученим майном.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до частин 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з постанови слідчого від 12.01.2026, майно вилучене під час огляду 12.01.2026- визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100050003006 від 11.12.2025.
Так, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
З урахуванням того, що слідчим та прокурором своїм клопотанням, а також матеріалами поданими в його обґрунтування доведено, що вилучене майно, є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100050003006 від 11.12.2025, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про арешт майна та вважає, що слідчий та прокурор, виходячи з фактичних обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано звернулися з клопотанням про арешт майна.
Що стосується посилань адвоката ОСОБА_12 , які він вказав у поданому клопотанні, слідчий суддя, за результатами дослідження клопотання про арешт майна та матеріалів доданих в його обґрунтування, вважає їх безпідставними, оскільки клопотання від 13.01.2026 підписано як слідчим так і прокурором та було подано з дотриманням приписів ч. 5 ст. 171 КПК України.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100050003006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 12.01.2026 у ході проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 139, а саме на предмети схожі на грошові кошти (імітаційні засоби) купюрами по 100 доларів США у кількості 50 шт. (у загальній сумі 5 000 доларів США), з єдиним серійним номером КВ14859854М та мобільний телефон марки «Samsung» темного кольору з механічними пошкодженнями без ідентифікуючих ознак з встановленою сім-карткою Київстар з наявним номером № НОМЕР_3 , шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1