Справа № 752/1623/25
Провадження № 2/752/1033/26
Іменем України
10 лютого 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «РВС Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2025 року в системі «Електронний суд» Акціонерне товариство (далі - АТ) «РВС Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором у розмірі 20 407,85 грн, яка складається з: 10 781,46 грн - основної заборгованості за кредитом, 1 901,75 грн - заборгованості за процентами, 7 384,64 грн - заборгованості за комісією, 340,00 грн - пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та АТ «РВС Банк» була укладена Заява-Договір № 0035714 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб, сума наданого відповідачу кредиту становила 15 384,62 грн, видана строком на 24 місяці. Процентна ставка за користування кредитом становить 18% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Разова комісія при видачі кредиту - 2,5% від суми кредиту. Щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3% від суми кредиту. Заборгованість за договором погашається позичальником щомісячно, до 16 числа, у вигляді обов'язкового платежу в розмірі 1229,60 грн шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я позичальника в банку. Кредит надається клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_2 .
Відповідачка свої зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку з чим у неї наявна прострочена заборгованість.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачеві (а.с. 87, 88).
Постановою Київського апеляційного суду 09 травня 2025 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду (а.с.181-184).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с.189,190).
Відповідачці ОСОБА_1 за адресою реєстрації місця проживання (а.с.86) судом направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження, поштове відправлення повернуто без вручення у зв'язку з відсутністю адресата (а.с.195,196).
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 16 липня 2019 року ОСОБА_1 , як позичальником, та АТ «РВС Банк» була укладена Заява-Договір № 0035714 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Підписанням вищезазначеної Заяви-Договору ОСОБА_1 акцептувала Публічну пропозицію банку щодо укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Договір), зміст якого викладений на сайті банку. З Публічною пропозицією банку на укладення договору ознайомлена (а.с.10).
У вказаному договорі позичальниця просила надати їй споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок 15 384,62 грн строком на 24 місяці, процентна ставка за користування кредитом - 18% річних. Кредит надається клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_2 .
Умовами договору передбачена разова комісія за видачу кредиту - 2,5% від суми наданого кредиту та щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3% від суми наданого кредиту.
Крім того, позичальницею підписано графік платежів та паспорт споживчого кредиту (а.с. 10 зворот - 11).
Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту від 16 липня 2019 року, своїм підписом ОСОБА_1 письмово підтвердила, по-перше, отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надану, виходячи з обраних умов кредитування; по-друге, отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано Договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної ситуації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за Договором (а.с.11).
Також АТ «РВС Банк» надало суду деталізовану виписку по особовому рахунку за період з 16 липня 2019 року по 07 липня 2024 року, відповідно до якої 16 липня 2019 року ОСОБА_1 здійснено перерахування кредиту за Договором № 0035714 від 16 липня 2019 року в сумі 15 384,62 грн, що підтверджує виконання банком своїх зобов'язань за договором (а.с. 18-37).
Позивачем надано правила Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням правління АТ «РВС Банк», протокол № 01022019/1 від 01 лютого 2019 року (а.с.38-78).
Відповідно до п. 8.2.10 Публічної пропозиції, що діяла станом на дату укладення договору, нарахування Банком процентів за Кредитом здійснюється на фактичну суму заборгованості за Кредитом щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, за період з дати надання кредитних коштів, а в подальшому - з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення Кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості днів у році. Згідно п. 8.2.12 Публічної пропозиції Позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за Кредитом в повному обсязі, сплатити проценти нараховані за користування Кредитом, комісії, неустойки та інші платежі передбачені умовами цього Договору, не пізніше закінчення строку дії Кредитної лінії, який визначений в Заяві-Договорі (Договорі про внесення змін до Заяви-Договору). Датою повернення грошових коштів (погашення заборгованості за Кредитом) у повному обсязі є дата, коли на рахунку обліку Кредиту чи на відповідному рахунку, на який перенесено суму заборгованості відповідно до законодавства України, буде зафіксований нульовий залишок (п. 8.2.12.1 Публічної пропозиції). У відповідності до п. 7.7.2.17 Публічної пропозиції Клієнт зобов'язується сплачувати Банку нараховувані проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання Клієнтом зобов'язань за Споживчим кредитом (Кредитом). При цьому розмір процентів для Клієнта, який прострочив виконання зобов'язання за Споживчим кредитом (Кредитом) згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами Заяви-Договору.
Станом на 06 січня 2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед АТ «РВС Банк» за Договором № 0035714 від 16 липня 2019 року про надання банківської послуги становить 20 407,85 грн, яка складається з: 10 781,46 грн - основної заборгованості за кредитом; 1 901,75 грн - за процентами; 7 384,64 грн - за комісією; 340,00 - пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом (а.с.12-14).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом нарахована за період з 20 листопада 2019 року по 23 березня 2020 року (а.с.13 зв).
Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
У ст. 536 ЦК України закріплено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Водночас у ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено: якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, надав можливість відповідачці розпоряджатись кредитним коштами на умовах, передбачених договором.
На момент розгляду справи відповідачка не сплатила зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачка свої зобов'язання за договором не виконує, отже з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 20 407,85 грн.
З урахуванням означеного вище, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн (а.с.84).
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 48, 76-81, 141, 247, 263-265, 274,279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «РВС Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» заборгованість за Договором № 0035714 про надання банківської послуги від 16 липня 2019 року в сумі 20 407 (двадцять тисяч чотириста сім) гривень 85 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «РВС Банк», адреса: 04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, код ЄДРПОУ 39849797.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2026 року.
Суддя А.В.Слободянюк