Справа № 752/26992/25
Провадження №: 1-кп/752/1535/26
09.02.2026 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві обвинувальний акт від 31.10.2025 та угоду про визнання винуватості від 31.10.2025 у кримінальному провадженні № 12025100010002880, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкає у хостелі за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не має на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2025 за № 12025100010002880, реєстр матеріалів досудового розслідування, а також угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним від 31.10.2025, за участі захисника ОСОБА_5 .
У підготовчому судовому засіданні сторони клопотали перед судом про затвердження угоди про визнання винуватості, яка була укладена 31.10.2025 та, відповідно, про призначення узгодженої сторонами міри покарання.
При цьому прокурор виклав короткий зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, доповівши про наявність обов'язкових умов, які вимагає чинне процесуальне законодавство, зазначив, що обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся, доповів про узгоджену міру покарання, про наявність процесуальних витрат і речових доказів, заходів забезпечення у цьому кримінальному провадженні.
Обвинувачений підтвердив добровільність свого волевиявлення на укладання угоди, беззастережне визнання винуватості, добровільність свого волевиявлення щодо понесення узгодженого покарання, обізнаність з наслідками укладення і затвердження угоди, наслідками її невиконання.
Захисник підтвердив добровільність волевиявлення підзахисного на укладення угоди, просив про її затвердження судом.
Щодо угоди про визнання винуватості суд зазначає, що її було укладено 31.10.2025 між уповноваженим прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 , згідно з якою ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, щиро розкаявся у скоєному, майнова шкода не заподіяна.
Заслухавши сторін, з урахуванням наявних матеріалів суд встановив, що в угоді про визнання винуватості сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для цього кримінального провадження обставин та правової кваліфікації діяння обвинуваченого за ч. 1 ст. 259 КК України, визнаючи, шляхом укладення цієї угоди доведеними, що ОСОБА_4 вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку інших дій, які загрожують загибеллю людей, іншими тяжкими наслідками.
Так, органом досудового розслідування установлено, а обвинуваченим беззастережно визнаються наступні обставини та факти: у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку до інших дій, які загрожують загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками.
Реалізуючи вказаний умисел, 11.10.2025 о 10 год 36 хв, перебуваючи на місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , зі свого телефону "Redmi Note 14", ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , в якому знаходилася sim-картка з абонентським номером НОМЕР_4 , ОСОБА_4 зателефонував на спеціальну гарячу лінію Національної поліції України "102" та, усвідомлюючи значення своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді породження неправдивих чуток, провокування паніки серед населення, створення обстановки загального страху, повідомив оператору про те, що через чотири дні росіяни готують повторний військовий напад на місто Київ і коли це станеться, особисто він різатиме поліцейських. Крім того, ОСОБА_4 озвучив своє бажання бачити державу Україна у складі Росії.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України, а саме: завідомо неправдиве повідомлення про підготовку інших дій, які загрожують загибеллю людей, іншими тяжкими наслідками.
Вирішуючи в порядку ст. 314 КПК України питання можливості затвердження угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
За приписами ч. 2, 5 цієї ж статті угода про визнання винуватості може ініціюватися прокурором або підозрюваним чи обвинуваченим у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Судове провадження на підставі угоди закінчується ухваленням вироку за наявності для цього всіх процесуальних передумов.
Заслухавши позицію прокурора, пояснення обвинуваченого і думку захисника, дослідивши обвинувальний акт, проаналізувавши угоду про визнання винуватості та перевіривши її на відповідність приписам чинного законодавства, вивчивши інші наявні матеріали, що стосуються цього кримінального провадження, суд переконався, що така угода може бути затверджена шляхом постановлення обвинувального вироку зважаючи на таке.
Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Угоду подано до суду в установлений процесуальним законом строк.
Отже, законодавчих обмежень щодо можливості укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не вбачається.
На виконання вимог ч. 4 ст. 474 КПК України судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують з відповідними процесуальними правами; цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; цілком розуміє характер обвинувачення, в якому він визнає себе винуватим; цілком розуміє вид покарання, яке буде до нього застосоване.
З метою дотримання приписів ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом перевірено, що укладена угода відповідає за своїм змістом вимогам ст. 472 КПК України та містить:
- визначення сторін, які її уклали;
- формулювання обвинувачення і його правову кваліфікацію з зазначенням відповідної статті КК України;
- істотні для цього кримінального правопорушення обставини (можливість зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні; відсутність завданої кримінальним правопорушенням шкоди; процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду, економія часу та затрат для прибуття учасників до суду; наявність суспільного інтересу в забезпеченні викриття більшої кількості кримінальних правопорушень);
- підтвердження беззастережного визнання ОСОБА_4 у процесуальному статусі підозрюваного своєї винуватості;
- обов'язок ОСОБА_4 за угодою (беззастережно визнати свою винуватість в суді);
- узгоджене покарання - позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від відбування покарання та установленням іспитового строку та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Також угода містить згоду обвинуваченого на призначення покарання, наслідки укладення і затвердження угоди за ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди за ст. 476 КПК України, дату укладення і підписи сторін та захисника.
Обставиною, яка пом'якшує покарання за ст. 66 КК України є беззастережне визнання винуватості, щире каяття обвинуваченого, яке полягає у жалю з приводу вчиненого, осуді своєї поведінки, визнання всіх обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо подій кримінального правопорушення, у тому числі, часу, місця, способу вчинення, повне визнання своєї винуватості.
Обставинами, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не вказано, судом не встановлено.
Дійшовши таких висновків та реалізовуючи імперативні повноваження щодо призначення покарання, суд враховує той вид покарання, які узгодили сторони та зауважує, що під час розгляду було проаналізовано щирість каяття обвинуваченого та його особу, а саме: прийнято до уваги вік, стан здоров'я (має вади здоров'я, що не дозволяють виконувати військовий обов'язок та бути призваним до лав Збройних Сил України під час мобілізації), рівень освіти (має середню спеціальну освіту), наявність підробітків (заробляє на життя як вантажник у мережі столичних супермаркетів), неперебування на профілактичних обліках, індивідуальні соціальні особливості (виховання у будинку-інтернаті, відсутність родичів та близьких осіб, складність з працевлаштуванням), відсутність притягнень до кримінальної відповідальності, відсутність непогашених, незнятих судимостей.
Суд розділяє позицію сторін щодо того, що виправлення обвинуваченого можливе без фактичної ізоляції від суспільства з огляду на наявність обставин, які пом'якшують покарання, прагнення до виправлення, наведені вище дані про його особу. На переконання суду випробування у цьому разі має становити 2 роки.
Враховуючи викладене, суд вважає за належне затвердити угоду про визнання винуватості від 31.10.2025, визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим у ст. 65 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років та зі звільненням від відбування та установленням іспитового строку.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладатимуться обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (у разі офіційного працевлаштування), не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 після надходження обвинувального акта та угоди про визнання винуватості до суду, не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не вбачається.
Процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком експерта № СЕ-19/111-25/66043-ВЗ від 29.10.2025 у сумі 3 565,60 грн покладаються на обвинуваченого.
Речові докази суд вважає на належне повернути обвинуваченому, адже, з огляду на його соціальний статус та низький рівень матеріального забезпечення, вони становлять для нього суттєву цінність та користь як пристрій для зберігання особистої цифрової інформації, засіб комунікації та обліку власних особистих даних у мобільних застосунках сервісів надання державних цифрових послуг.
Крім того, в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України судом скасовується арешт, накладний в межах цього кримінального провадження на вилучене і визнане речовими доказами майно, що мало місце за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.10.2025 у справі № 752/25074/25.
Керуючись ст. 314, 368, 374, 394, 395, 475 КПК України, суд
1.Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31.10.2025 між прокурором Голосіївськоїокружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025100010002880 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
3.Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 2 (два) роки.
4.Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи (у разі офіційного працевлаштування), не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
5.Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.10.2025 у справі № 752/25074/25 на розірваний стартовий пакет мобільного оператора "Київстар", поміщений до спецпакету ЕХР0183326, мобільний телефон "Redmi Note 14", ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕ2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , чорного кольору та у чохлі чорного кольору з sim-карткою мобільного оператора "Київстар" з номером НОМЕР_5 , поміщені до спецпакету ЕХР0183318sim-картку мобільного оператора "Київстар", поміщену до спецпакету ЕХР0183318.
6.Речові докази: розірваний стартовий пакет мобільного оператора "Київстар", мобільний телефон "Redmi Note 14", ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , чорного кольору та у чохлі чорного кольору з sim-карткою мобільного оператора "Київстар" з номером НОМЕР_5 , sim-картку мобільного оператора "Київстар" (зберігаються у камері зберігання речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, спец.пакет № ЕХР0183325, ЕХР0183318), повернути ОСОБА_4 .
7.Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком № СЕ-19/111-25/66043-ВЗ від 29.10.2025 у сумі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1