Справа № 711/2272/25
Провадження № 2/708/21/26
29 січня 2026 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» про відшкодування збитків та
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ СП «Нібулон» про повернення земельної ділянки та відшкодування збитків.
На обґрунтування поданого позову зазначила, що 07.02.2013 був укладений договір оренди землі між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ СП «Нібулон» (орендар). Відповідно до умов зазначеного договору позивачка передала відповідачеві у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,1311 га з кадастровим номером 7125484000:01:002:0077, яка розташована на території Мельниківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.
06.02.2023 строк дії договору закінчився. Позивачка жодних документів на продовження строку дії договору не підписувала та не надавала відповідної згоди. Натомість відповідач земельну ділянку не повертає.
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ТОВ СП «Нібулон» із пропозиціями вирішити спір позасудовим шляхом та відшкодувати завдані їй збитки. У відповідь на усі направлені нею листи лише у січні 2025 року позивачка отримала компенсацію у розмірі 4 256,90 грн.
Позивачка вважає, що відповідач порушив істотні умови договору оренди землі, а саме не повернув вчасно земельну ділянку після закінчення строку дії договору, не виплатив вчасно орендну плату позивачеві за користування земельною ділянкою протягом 2023 та 2024 років. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що ТОВ СП «Нібулон» зобов'язано відшкодувати їй збитки в сумі орендної плати, що в еквіваленті становить 800 кг зерна пшениці 2 класу за кожен рік користування земельною ділянкою. Виходячи із розрахунку вартості тони зерна 9 250,00 грн фактично відповідач повинен їй сплатити по 7 400,00 грн за кожен рік порушення виконання взятих на себе зобов'язань, що загалом становить 14 800,00 грн.
Також наявні порушення умов договору є підставою стягнення із відповідача пені за період з 31.12.2023 до 17.03.2025 в загальному розмірі 2 918,56 грн. З урахуванням частково сплачених коштів у сумі 4 256,90 грн просить суд розірвати договір оренди землі від 07.02.2013 та повернути ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку. Стягнути на її користь збитки, завдані порушенням виконання істотних умов договору у розмірі 13 461,66 грн та зобов'язати відповідача компенсувати витрати за відправлення йому цінних листів в сумі 214,80 грн, а також відшкодувати завдану ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3 028,00 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.03.2025 справа передана за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 22.04.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19.06.2025 позов ОСОБА_1 до ТОВ СП "Нібулон" про повернення земельної ділянки та відшкодування збитків залишено без розгляду.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року вказана ухвала Чигиринського районного суду Черкаської області від 19.06.2025 скасована, справа повернута до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області 26.09.2025 справа призначена до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 17.10.2025 позовна заява залишена без руху у зв'язку із виявленими у ній недоліками. Позивачеві встановлений строк на їх усунення.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 31.10.2025 після отримання судом заяви ОСОБА_1 , направленої на адресу суду на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, розгляд справи продовжений.
Ухвалою суду від 17.11.2025 судом прийнята заяв ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, якою остання просила суд проводити розгляд справи виключно у межах заявлених нею позовних вимог майнового характеру. Підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.
У визначений судом день та час судового розгляду учасники не з'явилися.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримала та просила суд позов задовольнити.
Відповідач ТОВ СП «Нібулон» через свою представницю - адвоката Дмитрієву Т. В. надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. На обґрунтування наявних заперечень представниця зазначила, що розмір орендної плати визначений умовами договору становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент реєстрації договору становить 874,93 грн. Згодом її розмір був змінений сторонами шляхом укладення додаткових угод. Згідно останніх змін до договору від 29.07.2019 розмір орендної плати за рік становить 3 933,75 грн (у тому числі до сплати 3 166,66 грн, ПДФО 708,08 грн та військовий збір 59,01 грн). Тобто розмір орендної плати згідно умов укладеного договору з урахуванням усіх внесених змін визначений як стала сума у грошовому виразі.
З моменту укладення договору оренди землі відповідач своєчасно та у повному обсязі нараховував та сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою. Згодом, у 2022 році відповідач за власною ініціативою переглянув річний розмір орендної плати та визначив його у розмірі 4 720,50 грн (у тому числі до сплати 3 800,00 грн, ПДФО 849,69 грн, військовий збір 70,81 грн) та запропонував ОСОБА_1 внести відповідні зміни до договору оренди землі, проте позивачка відмовилася. Орендна плата за 2023 рік у розмірі 4 430,00 грн, яка складалася з 3 800,00 грн орендної плати за 2023 рік та 630,80 грн заборгованості за 2022 рік була направлена позивачеві поштовим переказом через Укрпошту 26.12.2023. Проте 14.02.2024 зазначені кошти повернулися на рахунок ТОВ СП «Нібулон» як неотримані.
Повторно зазначена орендна плата була направлена позивачеві 05.12.2024, але згодом 13.01.2025 вони також повернулися на рахунок відповідача.
Орендна плата за 2024 рік у розмірі 4 256,90 грн, яка складалася з 3 626,11 грн орендної плати за 2024 рік та 630,80 грн заборгованості за 2022 рік була направлена позивачеві поштовим переказом через Укрпошту 06.01.2025 та отримана ОСОБА_1 20.01.2025, що позивачка визнає.
Також не погоджується представниця відповідача із вимогами у частині відшкодування завданої моральної шкоди і стягнення витрат на відправлення поштової кореспонденції, тому просить суд у позові відмовити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач ТОВ СП «Нібулон» явку уповноваженого представника не забезпечив. Представниця - адвокат Дмитрієва Т. В. направила на адресу суду заяву із проханням відкласти розгляд справи у зв'язку із перебуванням на лікарняному. Проте за наслідками розгляду поданої заяви судом не були встановлені підстави для її задоволення, оскільки неможливість явки одного представника юридичної особи не виключає можливість участі іншого представника такого учасника. За таких обставин неявка учасників не перешкоджає розгляду справи.
Сторони використали право на подання суду відповіді на відзив та заперечень. За таких обставин неявка учасників не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Загальні положення про договір, його поняття та умови, порядок укладення, зміни і розірвання, врегульовані Розділом ІІІ Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
На підставі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Спеціальним законом до спірних правовідносин є Закону України «Про оренду землі» (Закон № 161-XIV).
Надане у статті першій Закону № 161-XIV визначення оренди землі передбачає, що це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону № 161-XIV).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161-XIV).
До істотних умов договору оренди землі у статті 15 Закону № 161-XIV законодавцем віднесена у тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Іншими нормами вказаного Закону орендодавцеві надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку та покладено на орендаря обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ст. ст. 24, 25 Закону № 161-XIV).
Зі змісту статті 21 Закону № 161-XIV установлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Під час розгляду справи судом установлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 7125484000:01:002:0077, загальною площею 1,1311 га, яка розташована в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Право власності набуто позивачкою на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 269117, виданого на підставі розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 26.05.2011 № 130, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 712548401002207.
07.02.2013 між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ СП «Нібулон» був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачка передала у строкове платне володіння і користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.
Відповідно до п. 2.3. укладеного договору нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 17 498,54 грн. Окремо сторони договору узгодили розмір орендної плати та порядок її обчислення і виплати, зокрема за користування зазначеною у договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату, яка може сплачуватися в грошовій, в натуральній та відробітковій формах, що в еквіваленті становить 800 кг зерна (п. 4.1. договору). Розмір орендної плати за рік становить 5,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент реєстрації договору становить 874,93 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням її індексації (п. 4.2 договору).
На підставі пункту 4.4. договору орендна плата вноситься грошовими коштами на рахунок орендодавця, або сплачується готівкою; натуральною платою (передача продукції) або відробітковою (надання послуг, виконання робіт), що оформлюється відповідно накладною та/або актом.
Періодичність внесення орендної плати у грошовій, натуральній, відробітковій формах - один раз на рік, що визначено пунктом 4.5. договору. У свою чергу кінцевий термін розрахунків - не пізніше 30 грудня поточного року (п. 4.6. договору).
Відповідно до пункту 4.11 договору за несвоєчасну сплату орендної плати стягується пеня в грошовій формі у розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу.
За час існування договірних відносин між сторонами орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ СП «Нібулон» неодноразово вносили зміни до договору. Зокрема договором про внесення змін від 10.09.2015 сторони узгодили серед іншого змінити строк дії договору та визначили його тривалістю 15 років.
Договором про внесення змін від 20.07.2018 сторони визначили розмір орендної плати як тверду грошову суму у розмірі 3 147,26 грн за рік оренди з можливістю її індексації в порядку, визначеному статтею 289 Податкового кодексу України.
У свою чергу договором про внесення змін від 29.07.2019 пункт 4.2. договору був викладений у новій редакції, відповідно до якого розмір орендної плати за рік становить 3 933,75 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, яка здійснюється у порядку, встановленому відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Аналізуючи наведе суд ураховує, що коефіцієнт індексації у розрізі років становив:
2020 рік - 1,0;
2021 рік - 1,0;
2022 рік - 1,0;
2023 рік - 1,051;
2024 рік - 1,12.
Відповідно загальний розмір орендної плати у 2023 році відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди землі становить 4 134,37 грн (до відрахування податків) та розраховується за формулою: 3 933,75 грн х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,051 = 4 134,37 грн.
Таким чином загальна сума, яка підлягала сплаті ОСОБА_1 за 2023 рік з урахуванням її індексації та після сплати податків могла становити 3 325,16 грн (3 166,66 грн х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,051 = 3 328,16 грн).
За аналогією загальний розмір орендної плати у 2024 році становить 4 630,49 грн (3 933,75 грн х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,051 х 1,12 = 4 630,49 грн).
У свою чергу загальна сума, яка підлягала сплаті ОСОБА_1 за 2024 рік з урахуванням її індексації та зміни ставки військового збору могла становити 3 565,48 грн (4 630,49 грн - 18 % - 5 % = 3 565,48 грн).
З наданої суду платіжної інструкції № 10284 від 26.12.2023 встановлено, що ТОВ СП «Нібулон» в рахунок оплати орендної плати за землю за 2023 рік перерахував на користь ОСОБА_1 поштовим відправленням грошові кошти у сумі 4 430,80 грн, що перевищує розрахунковий розмір орендної плати.
Проте зазначений грошовий переказ не був отриманий позивачкою та повернутий відповідачеві, про що свідчить платіжна інструкція № 4901595895 від 14.02.2024.
Також поштовим переказом ТОВ СП «Нібулон» здійснив перерахування грошових коштів у сумі 3 800,00 грн 05.12.2024 в рахунок орендної плати за 2024 рік. Цей переказ був повернутий відправникові 13.01.2025. Відправлений повторно платіж за оренду землі у 2024 році в загальній сумі 4 256,90 грн був фактично отриманий позивачкою 20.01.2025, що нею визнано та підтверджено належними і допустимим доказами.
За таких обставин наявні підстави для висновку, що наразі, ураховуючи умови укладеного сторонами договору зі всіма внесеними до нього змінами, за відповідачем рахується заборгованість за сплати орендної плати за 2023 рік в сумі 3 328,16 грн, оскільки ОСОБА_1 ці кошти фактично так і не отримала, хоча відповідач намагався їх перерахувати позивачці принаймні двічі. За таких обставин заявлені позовні вимоги у цій частині підлягають до часткового задоволення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
До основних засад цивільного судочинства законодавцем віднесено принцип змагальності сторін, реалізація якого відбувається шляхом надання сторонам рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, покладення на сторони обов'язку довести обставини, які мають значення для справи і на які така сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та ризиків настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).
Притаманний цивільному процесу принцип диспозитивності передбачає розгляд справ судом не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
У свою чергу обов'язок доказування і подання доказів, регламентований статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, покладає на сторони обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Виключенням із загального правила можуть бути випадки, які регламентовані законодавцем у статті 82 цього Кодексу, та можуть слугувати підставами звільнення від доказування, зокрема визнання учасниками справи обставин справи, які зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що регламентовано статтею 599 Цивільного кодексу України.
Порядок виконання відповідачем зобов'язання з виплати орендної плати урегульовано сторонами умовами договору, відповідно до яких визначено, що розрахунки за договором закінчуюються до 30 грудня поточного року.
Як було установлено судом орендна плата за 2023 рік була перерахована на користь ОСОБА_1 26.12.2023, тобто у межах визначеного строку. За таких обставин судом не встановлені підстави для нарахування пені за порушення умов договору, оскільки порушення відповідачем умов укладеного договору під час розгляду справи судом не установлено. Неотримання позивачкою зазначеного грошового переказу не спростовує наведених висновків суду, оскільки такий спосіб розрахунків відповідає умовам укладеного договору. Відповідно у цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Аналізуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 у частині відшкодування витрат на відправлення поштової кореспонденції на адресу ТОВ СП «Нібулон» у сумі 214,80 грн суд ураховує, що збитками у розумінні пункту першого частини другої статті 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Обґрунтування заявлених вимог у цій частині стосується необхідності направлення на адресу відповідача цінних листів з метою відновлення свого порушеного права. Натомість зі змісту листів судом установлено, що необхідність їх направлення обумовлена незгодою ОСОБА_1 із наявністю між сторонами договірних правовідносин, що не є предметом спору у даній справі, тому такі витрати не підлягають відшкодуванню.
Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
На підставі ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
На обґрунтування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди позивачка зазначила, що її завдання обумовлено діями ТОВ СП «Нібулон», пов'язаними із необхідністю написання та відправлення нею листів, внаслідок чого вона зазнала душевних страждань протягом двох років через порушення уповноваженими особами відповідача істотних умов договору.
Аналізуючи позовні вимоги у цій частині суд зазначає, що суть усіх надісланих нею листів до ТОВ СП «Нібулон» стосується незгодою із визначеним умовами укладеного договору (з урахуванням змін до нього) щодо строку користування належною позивачці земельною ділянкою. Зокрема позивачка у таких листах зазначала, що вона додаткові угоди, якими продовжений строк дії договору, із відповідачем не укладала, тому на її думку строк користування земельною ділянкою наразі сплив.
Щодо цього суд звертає увагу, що наявними доказами підтверджено наявність у ТОВ СП «Нібулон» речового права на належну позивачеві земельну ділянку, строк якого, виходячи зі змісту договору та додаткових угод до нього, не сплив. Не згода ОСОБА_1 із фактом укладення нею однієї із додаткових угод до договору та сам факт укладення чи не укладення нею такої додаткової угоди не були предметом судового розгляду, тому суд позбавлений можливості констатувати наявність порушень прав ОСОБА_1 , наслідком яких могли бути душевні страждання.
Щодо порушень умов договору у частині проведення розрахунків за користування земельною ділянкою суд зважає, що під час судового розгляду справи було установлено належне та своєчасне виконання відповідачем обов'язку у частині оплати за договором. Натомість орендна плата за 2023 рік не була отримана ОСОБА_1 , оскільки вона не звернулася до відділення поштового зв'язку, що у свою чергу не може мати ознак порушень умов договору з боку ТОВ СП «Нібулон». Відповідно наведені обставини не можуть мати наслідком душевні страждання, відповідно через ці обставини моральна шкода позивачеві завдана не була. Відповідно позовні вимоги у цій частині також не підлягають до задоволення через їх необґрунтованість.
Таким чином за наслідками розгляду справи судом установлено, що наявні між сторонами договірні відносини передбачають умови та порядок нарахування і сплати відповідачем ТОВ СП «Нібулон» на користь орендодавця ОСОБА_1 орендної плати. З долучених до матеріалів справи доказів установлено, що відповідач своєчасно та в повному обсязі виконував усі взяті на себе зобов'язання, у тому числі щодо виплати грошових коштів у рахунок орендної плати. Проте платіж з орендної плати за 2023 рік не був отриманий ОСОБА_1 , хоча з дотриманням умов договору такий платіж був перерахований позивачеві через ДП «Укрпошта» поштовим переказом. Такий переказ згодом був повернутий відправникові через його неотримання позивачкою. Наданий ОСОБА_1 розрахунок заборгованості за договором оренди не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки він суперечить визначеному сторонами порядку розрахунку розміру орендної плати. Під час проведення власного розрахунку судом було визначено, що розмір заборгованості становить 3 328,16 грн. Визначення позивачкою наявної заборгованості як збитків не відповідає фактичним обставинам справи та дійсним правовідносинам сторін, є помилковим, тому на переконання суду не може бути єдиною підставою для відмови у позові у цій частині. Сукупність наведених обставин дає підстави для висновку, що наявна заборгованість може бути стягнута у судовому порядку. У свою чергу інші заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому не підлягають до задоволення. За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд враховує положення чинного процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають понесені нею витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 19,92 %, а саме в розмірі 243,26 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 23, 526, 599, 610, 611, 625, 626, 629 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 12, 81, 84, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» про відшкодування збитків задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 07.02.2013 зі сплати орендної плати за 2023 рік у розмірі 3 328,16 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 16 коп.).
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,26 грн (двісті сорок три гривні 26 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну тарезолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники та їх адреси:
Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»(код ЄДРПОУ: 14291113, місцезнаходження: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, буд. 1);
Представниця відповідача: Дмитрієва Тетяна Владильєнівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001178 від 27.07.2017, видане Радою адвокатів Миколаївської області, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складений 09.02.2026.
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ