07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 3/356/11/26
Справа № 356/1067/25
04.02.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507891 від 09.11.2025, водій ОСОБА_1 об 11 годині 06 хвилин 09.11.2025 на автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, керував транспортним засобом ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами; вчинено повторно протягом року, справа № 185/6305/25 від 29.07.2025.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання на розгляд справи повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП поштою рекомендованими листами з повідомленнями за всіма наявними в матеріалах справи адресами місця його проживання, а також мав змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі; згідно повідомлень оператора мобільного зв'язку за вказаним у протоколі номером мобільного телефону абонент перебуває поза зоною досяжності та/або відхиляє дзвінки (а.с.13-15,17-20,22-32).
Будь-яких інших засобів зв'язку з ОСОБА_1 як особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.
Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , в порядку ст. 256 КУпАП йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Березанському міському суду Київської області; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, копію протоколу отримав та засвідчив правильність внесених про нього даних, в тому числі в частині адреси місця його проживання та номеру мобільного телефону, що підтверджується також доданим до справи відеозаписом (а.с.2,11).
Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність справи про адміністративне правопорушення відносно нього, судом вжито вичерпних заходів для повідомлення останнього про час та місце розгляду справи за всіма наявними в матеріалах справи засобами зв'язку, разом з тим, в судові засідання не розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, з розумним інтервалом часу станом здійснення судового провадження у його справі не цікавився, від отримання поштової кореспонденції за зазначеним місцем свого проживання ухилився, тому суд розцінює вказану процесуальну поведінку як затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності.
Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).
З огляду на те, що ОСОБА_1 з 09.11.2025 був обізнаний з фактом складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, отже, до дати проведення судового засідання 04.02.2026 мав достатньо часу, щоб висловити свою позицію у справі, проте не вжив жодних заходів з цього приводу в розумні строки, до суду не з'явився, враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.
Враховуючи вказане, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Так, частиною 2 статті 126 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, тягне за собою відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
У відповідності з вимогами п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з абзацом першим пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507891 від 09.11.2025 (а.с.2), карткою обліку адміністративного правопорушення від 09.11.2025 (а.с.3), рапортом інспектора взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Снігура О. від 09.11.2025 (а.с.6), довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 10.11.2025 (а.с.7), довідкою заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, капітана поліції Саргіса М. від 10.11.2025, згідно якої водій ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с.8), постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2025 в справі № 185/6305/25, яка набрала законної сили 29.07.2025, згідно з якою 03.06.2025 о 13 год. 20 хв. по вул. Багатій в с. Богданівка Павлоградського району ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «LAND ROVER», д.н.з. НОМЕР_4 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1.а ПДР повторно протягом року, та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років (а.с.10).
Згідно з довідкою заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, капітана поліції Саргіса М. від 10.11.2025, відповідно до бази АРМОР/НАІС підсистеми «Пошук ТЗ», власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 (а.с.9).
Крім того, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується також долученими до матеріалів справи відеозаписами, на яких зафіксовано, як у відповідь на вимогу поліцейського надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для перевірки ОСОБА_1 повідомив, що не має посвідчення водія та що він позбавлений права керування транспортними засобами (відрізок часу 00:02:45-00:03:16, 01:15:50-01:16:22 файлу «Паньков» на диску).
Вказаним відеозаписом також зафіксовано обставину руху транспортного засобу (відрізок часу 00:00:10-00:00:30 файлу «Паньков» на диску).
В ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що їде зі служби додому, а також просив його відпустити (відрізок часу 00:02:38-00:02:45, 00:03:16-00:03:21, 00:05:21-00:05:27, 00:06:07-00:06:24, 01:15:33-01:15:50, 01:18:20-01:18:32, 01:19:13-01:19:23 файлу «Паньков» на диску).
Дії працівників поліції ОСОБА_1 при цьому не оспорював, з будь-якими заявами чи клопотаннями не звертався.
Протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , під час складання протоколу працівниками поліції в порядку ст. 256 КУпАП йому роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суть вчиненого правопорушення, а також вручено другий примірник протоколу (відрізок часу 01:12:15-01:14:22 файлу «Паньков» на диску).
Зазначені вище відеозаписи є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, отримані уповноваженими посадовими особами у відповідності до положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає застосування поліцейським технічних засобів відеозапису для виконання покладених на них завдань та здійснення повноважень, визначених законом, містять інформацію, що підлягає доказуванню, тому є належними та допустимими доказами, і у суду відсутні сумніви у достовірності зафіксованої ними інформації.
Дії працівників поліції в даній ситуації є такими, що відповідають вимогам КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, та вчинені в межах покладених на них повноважень.
Отже, досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та в сукупності підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, зазначені в протоколі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
При цьому, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 , автомобіль ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_3 , йому не належить, суд не вбачає підстав для застосування до порушника додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Вказане вище покарання, на переконання суду, за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме а саме 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови для виконання - 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: І. О. Капшученко