Справа №293/177/26
Провадження № 2/293/340/2026
10 лютого 2026 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирського області Збаражський О.М., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
09.02.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , за змістом якого просить визнати будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частку в праві власності на будинок АДРЕСА_1 , як на частку в спільній сумісній власності подружжя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026, справа №293/177/26 передана на розгляд судді Збаражського О.М.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, окрім іншого, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
У Законі України "Про судовий збір" зазначено, що у разі подання позову майнового характеру судовий збір розраховується у відсотках від ціни позову. Ціна позову - це грошове вираження майнових вимог позивача.
Згідно з п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Судовий збір за подання заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або по повернення майна - як рухомих речей так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як із спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (п.8.12.постанови Великої Палати Верхового Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання спільною власністю подружжя житлового будинку та його поділ та визначена ціна позову в розмірі 756270,22грн.
Враховуючи предмет даного спору, ціна позову повинна бути визначена виходячи з дійсної вартості майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Положенням п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, вказується, що ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його ринкової вартості на час розгляду справи, під якою розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в певному населеному пункті чи місцевості. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 127/6582/16-ц.
З урахуванням зазначеного, заявлених позивачем вимог, відсутності в матеріалах позову відомостей про вартість житлового будинку, неможливо встановити загальну вартість майна щодо якого заявлені позовні вимоги.
Таким чином, позивачу слід усунути недоліки позову шляхом визначення ціни позову, яка повинна відповідати дійсній (ринковій) вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, за оцінкою, визначеною у встановленому Законом порядку, з наданням суду відповідних належних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 7 днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ