Справа № 296/1209/26
1-кс/296/510/26
Іменем України
05 лютого 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
представника власника майна ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 про скасування арешту майна
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді у справі № 296/6525/25.
Клопотання обгрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17.06.2025 у справі № 296/6525/25 було накладено арешт на мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 .
Представник власника майна вважає, що в подальшому арешті відпала потреба оскільки станом на 02.02.2026 ОСОБА_5 жодного разу не викликали на допит, жодних дій з телефоном проведено не було, крім цього ОСОБА_5 жодним чином не причетний до вчиненого кримінального правопорушення.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, вказала, що досудове розслідування триває, потреба в арешті майна не відпала.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, слідчого, дослідивши клопотання, та матеріали якими воно обґрунтовується приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025060000000001 від 02.01.2025 року
Відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17.06.2025 у справі № 296/6525/25 було накладено арешт на мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон Google Pixel 4a (5g) IMEI НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, ст.28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N31107/96, п.58, ECHR 1999-II).
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Представник власника майна зазначає, що відпала потреба в арешті майна, оскільки воно набуте у законний спосіб шляхом купівлі на електронних торгах.
Разом з тим, арешт спірного майна накладено на підставі п.1,2 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів.
Зі змісту ст.174 КПК України випливає, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, тобто лише з цих двох підстав і не інакше.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та вважає, що клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, оскільки потреба в арешті майна не відпала.
Керуючись статтями 170 - 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1