Справа № 296/1187/26
1-кп/296/416/26
Вирок
Іменем України
10 лютого 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026060640000013 від 04.01.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Глибокий Яр Березніговатського району Миколаївської області, громадянки України, одруженої, дітей на утриманні немає, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
установив:
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України разом з угодою про визнання винуватості, відповідно до якої встановлено, що 03 січня 2026 року, приблизно о 15 годині 18 хвилин, ОСОБА_4 перебувала у торговельному залі магазину «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд», який знаходиться за адресою: м. Житомир, пл. Житній Ринок, 1, де, спостерігаючи за продавцем указаного магазину, побачила, як остання рухається з продуктовим візком, у якому знаходився термінал збору даних марки «Zebra» моделі «ТС26ВК 3/32 GB», що належить ТОВ «Сільпо-Фуд», та залишає його поруч із відділом продажу фруктів, відходячи від нього.
У цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій раптовий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, за вказаних вище обставин, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу, ОСОБА_4 взяла своєю правою рукою термінал збору даних, який лежав у продуктовому візку, після чого помістила його до лівої кишені власної куртки, тим самим таємно викрала чуже майно, а саме термінал збору даних марки «Zebra» моделі «ТС26ВК 3/32 GB», вартістю 18671 грн 06 коп, що належить ТОВ «Сільпо Фуд».
Після чого, утримуючи вказане майно при собі, ОСОБА_4 залишила приміщення магазину «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд» та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Сільпо-Фуд» майнову шкоду на суму 18671 грн 06 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України надійшов до Корольовського районного суду м. Житомира разом з угодою про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 29 січня 2026 року під час досудового розслідування між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участю адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060640000013 від 04.01.2026, ОСОБА_4 визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, які викладені в повідомленні про підозру та в угоді, зобов'язалась беззастережно визнати свою винуватість в судовому провадженні.
Угодою визначено узгоджене покарання із урахуванням положень ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, шляхом повернення вкраденого майна.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Сторонами враховано, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, згідно із ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу підозрюваної, яка на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення майна та відсутність обставин, що обтяжують покарання, раніше не судима, пенсіонерка, малолітніх дітей на утриманні немає, із врахуванням чого сторони узгодили покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні сторонам угоди.
Прокурор у судовому засіданні підтримала угоду та просила суд її затвердити.
Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала угоду та просила суд затвердити її, призначивши покарання, узгоджене сторонами.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі. Зазначила, що вірно розуміє зміст обвинувачення, яке їй пред'явлено, і визнає себе винуватою саме у тих діях, що викладені в угоді про визнання винуватості.
Представник потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_6 надав суду заяву щодо проведення судового засідання без його участі. Щодо затвердження угоди про визнання винуватості не заперечує.
Сторони угоди підтвердили суду, що угода про визнання винуватості ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити, призначивши узгоджену в ній міру покарання.
Судом з'ясовано, що обвинувачена усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Зі змісту угоди про визнання винуватості від 29 січня 2026 року вбачається, що вона відповідає вимогам, встановленим в ст. 471 КПК України.
Очевидної неможливості виконання підозрюваною взятих на себе зобов'язань не вбачається.
Судом встановлено, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене умовах воєнного стану; умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підозрюваної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Арешт на майно підлягає скасуванню.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його застосування відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави 1782 грн 20 коп витрат на залучення експерта під час проведення судово-товарознавчої експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373-375, 394, 468, 472-475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-
ухвалив:
Затвердити угоду від 29 січня 2026 року про визнання винуватості між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік, якщо вона протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 - не застосовувати.
Речові докази, а саме:
- термінал збору даних «Zebra» моделі «ТС26ВК», ІМЕІ: НОМЕР_1 , S/N: НОМЕР_2 , P/N: ТС26ВК-11В212-А6,- повернути ТОВ «Сільпо Фуд»;
- DVD-R диск, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08.01.2026 на термінал збору даних «Zebra» моделі «ТС26ВК», ІМЕІ: НОМЕР_1 , S/N: НОМЕР_2 , P/N: ТС26ВК-11В212-А6, скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, а саме - 1782 грн 80 коп на проведення судово-товарознавчої експертизи (отримувач ГУК у Житомирській області/ТГ м. Житомир 24060300; банк отримувача - Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37976485; рахунок - UA 448999980313010115000006797, код класифікації доходів - 24060300).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим виключно з підстав, зазначених в п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, прокурором - виключно з підстав, зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вручити учасникам судового провадження повний текст вироку в день його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1