Справа №295/1826/26
1-кс/295/853/26
про накладення арешту
04.02.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання старшого слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12026060610000072 від 01.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Старший слідчий за погодженням з процесуальним керівником звернувся до суду з клопотання, в якому зазначено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025060610000284 від 27.05.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження 31.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира №295/1022/26 від 22.01.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого працівниками поліції в приміщенні літньої кухні було виявлено та вилучено предмет схожий на автомат «Шмайсєр» МП-38 в якості речового доказу. За фактом незаконного зберігання вищевказаної вогнепальної зброї 01.02.2026 слідчим відділенням відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області внесено відомості до ЄРДР за № 12026060610000072 за ч.1 ст.263 КК України. 01.02.2026 вищевказаний предмет постановою старшого слідчого було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки останній відповідає ознакам речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України.
В судове засідання старший слідчий не з'явився, в прохальній частині клопотання просить проводити розгляд справи без участі та без власника майна, клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Так, згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, та, враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 107, 167, 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 31.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 , а саме на предмет, зовні схожий на автомат «Шмайсєр» МП-38.
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника та третіх осіб права відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1