Справа №274/8788/25
Провадження № 2/0274/1284/26
про залишення позовної заяви без руху
"10" лютого 2026 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 175623 від 19.03.2025 у розмірі 21 641,04 грн. Стягнути витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Позовна заява повинна відповідати загальним вимогам щодо її форми та змісту, передбаченим ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно із ст. 175 ЦПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За загальним правилом відповідно до частини першої ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За нормами ст. 28 ЦПК України передбачено перелік справ позови за якими мають альтернативну підсудність.
Таким чином, підсудність справ за вибором позивача можлива в разі наявності підстав зазначених у ст. 28 ЦПК України.
За ст. 30 ЦПК України визначено виключну підсудність справ.
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8 ст. 187 ЦПК України).
23.12.2025 суд у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України сформував запит в ЄСІТС «Електронний суд», та отримав відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру за № 2168957 від 23.12.2025, що відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 у реєстрі відсутні.
29.12.2025 суд сформував запит до Відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради за № 39416/25-Вих.
Відповідно до відомостей, наданих 05.01.2026 відділом з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області з реєстру територіальної громади, інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутня.
19.01.2026 суд сформував запит до ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області та отримав відповідь за № 1888/5185 про те, що ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.
Відповідно до положень Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", місце перебування та проживання особи має бути зареєстровано (задекларовано) у встановленому законом порядку.
Згідно із ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Однак, позивачем жодних доказів на підтвердження перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , або місцезнаходження його майна за вказаною адресою до матеріалів позовної заяви не додано, та, зокрема, про наявність таких доказів у позові не зазначено.
Суд зауважує, що відсутність в матеріалах справи підтверджених відомостей щодо місця проживання відповідача, позбавляє суд в подальшому належним чином повідомити його про дату, час та місце розгляду справи та відповідно визначити підсудність вказаної справи саме за Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, в порядку ч. 1 ст. 27 та ч. 9 ст. 28 ЦПК України та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, з метою недопущення розгляду даної позовної заяви з порушенням правил підсудності, позивачу необхідно подати до суду докази, які підтверджують, що останнє відоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування відповідача, його майно або місце роботи перебувають на території, яка відноситься до адміністративно - територіального устрою на який розповсюджується територіальна юрисдикція Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
Окрім того, підстав, які свідчили про те, що на вказані вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором позики, поширюються правила альтернативної та/або виключної підсудності визначені ст. ст. 28, 30 ЦПКУкраїни судом не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Ураховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,.
Надати позивачу строк 10 днів, з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, про які зазначено в ухвалі.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається йому.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА