Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/2541/25
Провадження № 2/723/1051/26
10 лютого 2026 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Дедик Н.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Богомолової Ірини Георгіївни про відвід судді,
встановив:
У провадженні суду перебуває цивільна справа №723/2541/25 за позовом ОСОБА_2 , представник позивача Берник Олексій Петрович, до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.
09.02.2026 року судом отримано заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Богомолової Ірини Георгіївни про відвід судді. В заяві зазначає про сумніви у безсторонності та неупередженості судді через допущені порушення, якими представник відповідача зазначає таке:
- суддя згідно ст. 186 ЦПК України зобов'язана була відмовити у відкритті цивільної справи за позовом ОСОБА_2 про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди внаслідок адміністративного правопорушення;
- суддя систематично порушує приписи цивільного судочинства, незаконно розглядаючи позов ОСОБА_2 від 18.12.2025, фактично намагається повторно притягнути неповнолітнього до матеріальної відповідальності за наявності аналогічного рішення у адміністративній справі;
- безпідставно протиправно задовольнила 02.02.2026 р. усне клопотання представника позивача про долучення коробкит від камери відеоспостереження, в порушення ч. 8 ст. 83 ЦПК України;
- безпідставно протиправно 02.02.2026 відмовила у задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача доказів з посиланням на припущення, озвучені його представником;
- визначена суддею у справі на підставі Положення АСДС, протиправно затвердженого рішенням Ради суддів України №39 від 11.11.2024, яка була позбавлена цього права Законом України «Про судоустрій і статус суддів», який набув чинності 01.10.2026 р. відповідно до змін до Конституції України, що свідчить про незаконний склад суду у цій справі.
Виходячи із положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України, ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд заяви про відвід проведено у порядку письмового провадження.
Вивчивши заяву про відвід, приходжу до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 14 цієї ж статті передбачено, що результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Частиною 17 цієї ж статті передбачено, що особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В матеріалах справи містяться:
- Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2025, де підставою здійснення автоматизованого розподілу зазначено: Перегляд заочного рішення;
- Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2025 р., де підставою здійснення автоматизованого розподілу зазначено: Розгляд після скасування заочного рішення.
Виходячи з наведеного визначення судді Дедик Н.П. для розгляду справи ґрунтується на положеннях закону і здійснено Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою.
Щодо інших доводів заяви про відвід, то суд вважає, що ними фактично вислювлюється незгода з прийнятими процесуальними рішеннями про відкриття провадження у справі та про результати розгляду клопотань сторін щодо долучення та витребування доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Таким чином, суд знаходить заявлений відвід необгрунтованим.
Частинами 2 і 3 статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Судове засідання у даній справі призначене на 16 лютого 2026 року.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Богомолової Ірини Георгіївни про відвід судді Дедик Н.П. передати на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд
постановив:
Заявлений представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Богомоловою Іриною Георгіївною відвід судді Дедик Н.П. в цивільній справі №723/2541/25 визнати необґрунтованим.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Богомолової Ірини Георгіївни про відвід судді Дедик Н.П. в цивільній справі №723/2541/25 за позовом ОСОБА_2 , представник позивача Берник Олексій Петрович, до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди передати на розгляд іншого судді у порядку, визначеному ч. 3 ст. 40 ЦПК України для вирішення питання про відвід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя