Справа № 346/466/26
Провадження № 1-кс/346/131/26
05 лютого 2026 р.м. Коломия
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , секретарка судових засідань: ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника: ОСОБА_7 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, клопотання слідчого, погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою по кримінальному провадженню №62024240030002051, за яким ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України,
а сторонами кримінального провадження є: з боку обвинувачення - прокурор: ОСОБА_3 , з боку захисту - підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник: ОСОБА_7 ,
Cлідчий, за погодженням із прокурором, подав до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Тож суд вирішував це питання на підставі клопотання сторони обвинувачення.
Позиція сторони обвинувачення.
Зібрані на досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню докази, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України. Наявними є ризики того, що:
- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (про що свідчить тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його виним);
- підозрюваний може незаконно впливати на свідків (оскільки йому відомі їх місце проживання);
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (зокрема не зявлятися на виклики, посилаючись на ніби-то форс мажорні чи поважні обставини, або симулюючи ту чи іншу хворобу).
- вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність.
Тому тільки тримання підозрюваного під вартою може убезпечити від настання вказаних ризиків. І вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню зазначеним ризикам.
Разом з цим, підозрюваному слід визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позиція сторони захисту.
Підозрюваний свою вину у вчиненому визнав, а його захисник просив застосувати до нього домашній арешт оскільки ризики не підтверджені.
Оцінка суду щодо можливості обмеження свободи підозрюваного.
Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України).
І суд одразі відзначає, що при розгляді клопотань сторони обвинувачення щодо застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий суддя здійснює контроль за дотриманням права будь-якої людини на свободу пересування.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 29 Конституції України).
Отже, право людини на свободу пересування не є абсолютним і може бути обмеженим, але тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Також слідчий суддя враховує, що за положеннями частини 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: b) законний арешт для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; c) законний арешт, здійснений з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому суд враховує і практику застосування цієї норми права Європейським судом з прав людини, зокрема висновок цього суду з рішення у справі «Ассанідзе проти Грузії» (Assanidze v. Georgia), заява № 71503/01, п. 171, ECHR 2004-II) за яким Суд повторив, що слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у пункті 1 статті 5 Конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм.
Тому слідчий суддя застосовує положення КПК України, напряму.
Отже, положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. І відповідно до частини 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. При цьому згідно з частиною 4 статті 176 КПК України, запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого із прокурором, або за клопотанням прокурора.
А отже, з метою досягнення дієвості кримінального провадження заходи його забезпечення (в тому числі й тримання підозрюваного під вартою) можуть бути застосованими й під час досудового розслідування.
Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; 3) незаконно впливати на свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення;
При цьому частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
А в силу положень частини 1 та 3 статті 184 КПК України, саме прокурор повинен довести і наявність обгрунтованої підозри, і наявність зазначених ризиків.
З огляду на зміст повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 03 лютого 2026 року, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що 31.07.2024 року о 08 год. під час ранкового шикування та перевірки наявності особового складу військової частини НОМЕР_2 командиром роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 виявлено відсутність солдата ОСОБА_6 який самваільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 . Після чого проводи в час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для зявлення до військової частини по теперішній час.
Таким чином ОСОБА_6 в період із 22 год. 30.072024 року по 08 год. 31.07.2024 роу діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажа.чи їх настання, з метою тимчасово ухилитись від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин в умовах воєнного стану, самовільно залишив розташування віськової частини НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд за місцем проживання у м.Коломия Івано-Франківської області не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для зявлення до військової частини до 03.02.2026 року (а.с. 32-33).
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний у судовому засіданні заявив про те, що свою вину визнає повністю, і що вказані обставини вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення він не оспорює і погоджується із ними.
Разом з цим слідчий суддя відзначає, що на підтвердження вказаних обставин, слідчий та прокурор надали докази, які їх підтверджують: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.7); постановою про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування (а.с.8); постановою про створення слідчої групи (а.с.9); повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (а.с.10); рапортом працівників поліції (а.с.11); витягом з наказу від 23.05.2024 року (а.с. 12); наказом від 31.07.2024 року (а.с. 13); актом службового розслідування (а.с.14-18); наказом від 24.08.2024 року (а.с.19-20); витягом із наказу від 31.07.2024 року (а.с.21); службовою характеристикою (а.с. 22); довідкою № 14/1914 (а.с.23); бланком отримання пояснень (а.с. 24,25,26,27); запитом командиру ВЧ НОМЕР_2 (а.с. 28); супровідним (а.с.29); витягом з наказу (а.с. 30); дорученням на проведення слідчих дій (а.с.31); повідомлення про підозру у виненні кримінального правопорушення ОСОБА_9 , в якому зазначені обставини вчинення кримінального правопорушення (а.с. 32-33); протокол роз'яснення права на захист (а.с. 34); протокол допиту підозрюваного (а.с. 35).
Слідчий суддя також відзначає, що положення частини 5 статті 407 КК України, передбачають, що самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану є окремим і самостійним складом злочину.
Як наслідок, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочину, передбаченого саме частиною 5 статті 407 КК України.
Слідчий суддя також згоден із тим, що прокурор довів наявність ризиків:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний дійсно може переховуватись, зважаючи на: тяжкість покарання яке йому загрожує (позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), якщо його вина буде доведена у встановленому законом порядку; він має паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- підозрюваний може незаконно впливати на свідків (оскільки йому відомі їх місце проживання). І оскільки досудове розслідування наразі триває, вказані ризики є реальними.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (зокрема не зявлятися на виклики, посилаючись на ніби-то форс мажорні чи поважні обставини, або симулюючи ту чи іншу хворобу).
- вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність.
Отже слідчий суддя погоджується із тим, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України та наявність вказаних ним ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема ризики того, що: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність.
Проте слідчий суддя відзначає, що за положеннями частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Однак зважаючи на викладені вище обставини, що підтверджуються доказами (з урахуванням тих, чому слідчий суддя вважає наявним ризик переховування підозрюваного від суду та органів досудового розслідування та можливого впливу на свідків) слідчий суддя погоджується із тим, що сама суть всіх інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема: особисте зобов'язання (стаття 179 КПК України), особиста порука (стаття 180 КПК України), домашній арешт (стаття 181 КПК України), з урахуванням частини 3 статті 196 КПК України не зможуть запобігти доведеним прокурором ризикам, зважаючи на ризики, які довів прокурор, незважажючи на визнання вини підозрюваним.
При цьому суд враховує, що: докази про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України є вагомими; йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 10 років; підозрюваному 43 повних років; проживає в АДРЕСА_1 ; освіта середня; судимостей не має; проходив військову службу на посаді водія-заправника автомобільного взводу підвозу пального на мастильних матеріалів роти матераіільного забезпечення військової частин НОМЕР_2 ; відомості про те, що він підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення, у слідчого судді відсутні.
Слідчий суддя також враховує, що за положеннями частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. А підозрюваний обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (від 5 до 10 років).
А тому слідчий суддя вважає, що підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даному етапі слідства, дійсно відсутні.
І як наслідок, слідчий суддя погоджується із тим, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів.
Оцінка суду щодо застави.
Відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя чи суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язані визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Тож слідчий суддя враховує, що згідно з частиною 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Що з урахуванням того, що з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень, складає від 66560 до 266240 гривень.
Прокурор вважав, що розмір застави повинен бути мінімальним, тобто 66560 гривень.
Слідчий суддя виходить із того, що метою застави є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення цих коштів у дохід держави, в разі невиконання обов'язків (частина 1 статті 182 КПК України); розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного (частина 4 статті 182 КПК України), але і повинен бути для нього відчутним аби стимулювати до виконання процесуальних обов'язків.
Тож з огляду на це слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу у розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 гривень.
Оцінка суду щодо обов'язків підозрюваного.
За положеннями частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, тоді слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід та зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, передбачених частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Тож зважаючи на те, що прокурор довів наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують два ризики; і недостатність для їх запобігання застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, але суд визначив заставу, на підозрюваного, строком на 2 місяці, слід покласти такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про своє місце проживання та його зміну;
- здати на зберігання, протягом 3 (трьох) діб, свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за його наявності) до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області.
Отже, керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, суд
Клопотання слідчого, погодженне прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити. Обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, із визначенням застави.
Негайно узяти його під варту прямо у залі суду.
Визначити ОСОБА_6 заставу, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена у будь-який момент як самим підозрюваним, так і іншими особами (фізичними або юридичними), у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок (отримувач: ТУ ДСА в Івано-Франківськіяй області; рахунок отримувача: UA 158201720355259002000002265; код отримувача: 26289647; МФО отримувача: 820172; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; призначення платежу: застава, ухвала суду у справі №346/440/26; прізвище, ім'я та по-батькові платника застави, ЄДРПОУ суду: 26534733).
У разі внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання ОСОБА_6 під вартою, повинна негайно звільнити його з-під варти та повідомити про це прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти, у зв'язку із внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 на строк 2 (два) місяця покладаються наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про своє місце проживання та його зміну;
- здати на зберігання, протягом 3 (трьох) діб, свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за його наявності) до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою має строк дії з 05 лютого 2026 року по 05 квітня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1