Справа № 346/440/26
Провадження № 1-кс/346/116/26
03 лютого 2026 р.м. Коломия
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , слідчого: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, клопотання слідчого слідчого відділення Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , погодженне прокурором Коломийської окружної прокуратури: ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мишин Коломийського району, Івано-Франківської області; громадянин України; українцю; має судимість за вчинення двох тяжких злочинів; депутатом не обирався; освіта середня), який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України у кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 31.01.2026 року за № 12026091180000070, в якому
сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення - прокурор: ОСОБА_3 , з боку захисту - підозрюваний: ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 , потерпіла: ОСОБА_7 ,
Cлідчий, за погодженням із прокурором, подав до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Тож суд вирішував це питання на підставі клопотання сторони обвинувачення.
Позиція сторони обвинувачення.
Зібрані на досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню докази, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України. Наявними є ризики того, що:
- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (про що свідчить тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його виним);
- підозрюваний може незаконно впливати на свідків (оскільки йому відоме їх місце проживання);
- може вчинити інше кримінальне правопорушення;
Тому тільки тримання підозрюваного під вартою може убезпечити від настання вказаних ризиків. І вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню зазначеним ризикам.
Позиція сторони захисту.
Підозрюваний щиро каявся у вчиненому та як і його захисник просив застосувати до нього домашній арешт, оскільки підозрюваний носить пластину та потребуває повторного лікування.
Оцінка суду щодо можливості обмеження свободи підозрюваного.
Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України).
І суд одразі відзначає, що при розгляді клопотань сторони обвинувачення щодо застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий суддя здійснює контроль за дотриманням права будь-якої людини на свободу пересування.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 29 Конституції України).
Отже, право людини на свободу пересування не є абсолютним і може бути обмеженим, але тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Також слідчий суддя враховує, що за положеннями частини 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: b) законний арешт для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; c) законний арешт, здійснений з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому суд враховує і практику застосування цієї норми права Європейським судом з прав людини, зокрема висновок цього суду з рішення у справі «Ассанідзе проти Грузії» (Assanidze v. Georgia), заява № 71503/01, п. 171, ECHR 2004-II) за яким Суд повторив, що слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у пункті 1 статті 5 Конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм.
Тому слідчий суддя застосовує положення КПК України, напряму.
Отже, положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. І відповідно до частини 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. При цьому згідно з частиною 4 статті 176 КПК України, запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого із прокурором, або за клопотанням прокурора.
А отже, з метою досягнення дієвості кримінального провадження заходи його забезпечення (в тому числі й тримання підозрюваного під вартою) можуть бути застосованими й під час досудового розслідування.
Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення;
При цьому частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
А в силу положень частини 1 та 3 статті 184 КПК України, саме прокурор повинен довести і наявність обгрунтованої підозри, і наявність зазначених ризиків.
З огляду на зміст повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 31 січня 2026 року, ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що будучи раніше судимим вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області 17 квітня 2019 року, за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та 6 місяців, після відбуття покарання на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та до погашення судимості вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
30 січня 2026 року приблизно о 22 годині у темну пору доби на слизькому асфальтному дорожньому покритті, водій ОСОБА_5 , нехтуючи вимогою п.2.9 а) правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, що знижує увагу, швидкість реакції та унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, при цьому керуючи автомобілем марки «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_1 та знаходячись на прилеглій до автомобільної дороги території, зокрема біля магазину «Символ», що в с. Мишин по вул. Січових Стрільців, Коломийського району розпочав рухатись та виїжджати на вказаному автомобілі на ділянку автомобільної дороги Р-24 сполученням «Татарів-Камянець-Подільський», що в с. Мишин по вул. С. Стрільців Коломийського району Івано-Франківської області.
В цей час, автомобільною дорогою Р-24 сполученням «Татарів-Камянець-Подільский», що в с. Мишин по вул. С.Стрільців Коломийського району івано-Франківської област, у напрямку до міста Косів Івано-Франківської області, рухався автомобіль марки «Tesla», реєстраційний номер НОМЕР_2 (іменний номер «Tiger») під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , який наближався до вище вказаного магазину «Символ», що в с. Мишин по вул. С.Стрільців Коломийського району Івано-Франківської області. У вказаному автомобілі водій ОСОБА_8 перевозив пасажирів, серед яких на задньому пасажирському сидінні перевозив неповнолітню пасажирку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительку АДРЕСА_1 .
В цей час, водій автомобіля марки "BMW" реєстраційний номер НОМЕР_1 : - ОСОБА_9 проявив неуважність, під час виїзду на проїзну частину до із прилеглої території, а саме на проїзну частину дороги Р-24 сполучення "Татарів - Кам?янець-Подільський" , що в с. Мишин по вул. С. Стрільців Коломийського району, не урахував дорожню обстановку, стан дорожнє покриття та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролю його рух та безпечно керувати ним, почав виїжджати на головну дорогу надавши при цьому переваги в русі транспортному засобу, який рухався по дорозі, унаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «TESLA» реєстраційний номер НОМЕР_3 (іменний номер "TIGER"), який рухався крайньою правою смугою, призначеною для руху транспортних засобі напрямку до міста Косів Івано-Франківської області.
А після вчення даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 на вище вказаному автомобілі місце пригоди покинув, машину залишив та зняв передні номерні знаки.
У результаті порушення водієм ОСОБА_10 Правил дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої потерпіла ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого передпліччя, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таких, що спричинили тривалий розлад здоров'я, але були небезпечними для життя в момент спричинення.
Таким чином, ОСОБА_9 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Слідчий суддя погоджується із тим, що вказані обставини підтверджуються наступними доказами, у їх сукупності: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.4); рапортом працівника поліції (а.с. 5); протоколом огляду місця події (а.с.6-9,11-15), постановою про визнання речовим доказом (а.с.16); протоколом затримання особи (а.с. 17-18); дорученням для надання безполатної вторинної правничої допомоги (а.с. 19); повідомленням про підозру (а.с.21-23); протоколом допиту підозрюваного (а.с. 24); заявою ОСОБА_5 (а.с.25); вироком від 17 квітня 2019 року (а.с.26-28); висновками щодо результатів медичного огляду (а.с. 30,31); письмовими поясненнями (а.с. 32); довідкою з лікарні (а.с. 33).
Слідчий суддя також відзначає, що за положеннями частини 1 статті 286-1 КК України, умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху у стані наркотичного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, є окремим і самостійним складом злочину.
Як наслідок, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого саме ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Слідчий суддя також згоден із тим, що прокурор довів наявність ризиків:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (з огляду на тяжкість покарання яке йому загрожує, якщо його вина буде доведена у встановленому законом порядку; а також з огляду на те, що він покинув місце ДТП та зняв передні номерні знаки);
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний був раніше судимий і підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення у період непогашеної судимості;
- може незаконно впливати на свідків (оскільки йому відоме їх місце проживання);
І оскільки досудове розслідування наразі триває, вказані ризики є реальним.
Отже слідчий суддя погоджується із тим, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та наявність вказаних ним ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема ризики того, що: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та впливати на свідків.
Проте слідчий суддя відзначає, що за положеннями частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Однак зважаючи на викладені вище обставини, що підтверджуються доказами (з урахуванням тих, чому слідчий суддя вважає наявним ризик переховування підозрюваного від суду та органів досудового розслідування) слідчий суддя погоджується із тим, що сама суть всіх інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема: особисте зобов'язання (стаття 179 КПК України), особиста порука (стаття 180 КПК України), домашній арешт (стаття 181 КПК України), з урахуванням частини 3 статті 196 КПК України не зможуть запобігти доведеним прокурором ризикам, зважаючи на поведінку підозрюваного.
Тобто, сама поведінка підозрюваного прямо вказує на те, що він може вчинити дії, щодо переховування від органів досудового розслідування і суду та вчинення повторного правопорушення, запобігти чому іншими більш м'якими заходами не можна.
При цьому суд враховує, що: докази про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України є вагомими; йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 5 років; підозрюваному 30 повних років; 16.06.1995 року народження, уродженець с. Мишин Коломийського району, Івано-Франківської області вул. Січових Стрільців, 48; неодружений; громадянин України; українець; раніше судимий вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.04.2019 року, згідно якого ОСОБА_5 , визнано винуватим за ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та 6 місяців; депутатом не обирався; освіта базова середня;).
А тому слідчий суддя вважає, що підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, дійсно відсутні.
І як наслідок, слідчий суддя погоджується із тим, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, рахуючи, як це передбачено частиною 2 статті 197 КПК України, із дня його фактичного затримання, тобто по 03 квітня 2026 року.
Оцінка суду щодо застави.
Відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя чи суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язані визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Тож слідчий суддя враховує, що згідно з частиною 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні не тяжкого злочину у межах від від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Що з урахуванням того, що з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень, складає від 3328 до 66560 гривень.
Прокурор вважав, що розмір застави повинен бути максимальним, тобто 66560 гривень.
Слідчий суддя виходить із того, що метою застави є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення цих коштів у дохід держави, в разі невиконання обов'язків (частина 1 статті 182 КПК України); розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного (частина 4 статті 182 КПК України), але і повинен бути для нього відчутним аби стимулювати до виконання процесуальних обов'язків.
Тож з огляду на це слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу у розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 гривень.
Оцінка суду щодо обов'язків підозрюваного.
За положеннями частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, тоді слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід та зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, передбачених частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Тож зважаючи на те, що прокурор довів наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує два ризики; і недостатність для їх запобігання застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, але суд визначив заставу, на підозрюваного, строком на 2 місяці, слід покласти такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про своє місце проживання та його зміну;
- утриматись від спілкування, у будь-якій формі, із власниками та співробітниками магазину "Символ", що розташований у с.Мишин Коломийського району Івано-Франківської області по вул.Січових Стрільців;
- здати на зберігання, протягом 3 (трьох) діб, свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за його наявності) до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області.
Отже, керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, суд
Клопотання слідчого, погодженне прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити. Обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням застави.
Негайно узяти його під варту прямо у залі суду.
Визначити ОСОБА_5 заставу, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена у будь-який момент як самим підозрюваним, так і іншими особами (фізичними або юридичними), у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок (отримувач: ТУ ДСА в Івано-Франківській області; рахунок отримувача: UA 158201720355259002000002265; код отримувача: 26289647; МФО отримувача: 820172; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; призначення платежу: застава, ухвала суду у справі №346/440/26; прізвище, ім'я та по-батькові платника застави, ЄДРПОУ суду: 26534733).
У разі внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання ОСОБА_5 під вартою, повинна негайно звільнити його з-під варти та повідомити про це прокурора Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_3 та Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти, у зв'язку із внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 на строк 2 (два) місяця покладаються наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про своє місце проживання та його зміну;
- утриматись від спілкування, у будь-якій формі, із власниками та співробітниками магазину "Символ", що розташований у с.Мишин Коломийського району Івано-Франківської області по вул.Січових Стрільців;
- здати на зберігання, протягом 3 (трьох) діб, свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за його наявності) до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою має строк дії з 03 лютого 2026 року по 03 квітня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 09 лютого 2026 року о 17 годині 10 хвилин.
Слідчий суддя: ОСОБА_1