Справа №345/6413/25
Провадження № 2-др/345/9/26
09.02.2026 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого - судді Гапоненка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Баран В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача - Грицай Василіса Антонівна про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, суд -
в провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням суду від 21.01.2026 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено.
Представник позивача звернулася до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5277,30 грн.
Вивчивши матеріали справи та заяви, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.
Як встановлено судом, заочним рішенням Калуського міськрайонногосуду Івано-Франківськоїобласті від 21.01.2026 по справі № 345/6413/25 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПО невідомо, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 заборгованість у розмірі 1386,48 грн., яка складається з 1228,92 грн. боргу за житлово-комунальні послуги за період з серпня 2019 по квітень 2021, інфляційні втрати у розмірі 121,61 грн., 3 % річних у розмірі 35,95 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по 242,24 грн. з кожного сплаченого судового збору.
В позовній заяві, представником позивача було зазначено, що документальне підтвердження понесення позивачем витрат буде подане відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5277,30 грн. представник позивача надав суду: договір про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14.07.2025 укладений між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та ФОП ОСОБА_1 , додаток № 1 від 14.07.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14.07.2025, додаток № 2 від 14.07.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14.07.2025, акт № 280 від 23.01.2026 здачі приймання до договору про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14.07.2025, в якому деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.11.2018.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
В інших судових рішеннях Верховний Суд також формував правову позицію щодо самостійного зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 02 липня 2020 року по справі № 362/3912/18 і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/14495/16-ц у додатковій постанові від 30 вересня 2020 року, самостійно зменшивши судові витрати на професійну правничу допомогу, виходячи із критеріїв реальності та розумності вартості адвокатського гонорару.
Суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5277,30 грн. є завищеним, а тому керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, з відповідачів слід стягнути 1500,00 грн. цих витрат.
Суд прийшов до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі по 375,00 грн. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263, 270 ЦПК України, суд
заяву задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 по 375,00 грн. з кожного витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: