Справа № 454/480/26
про арешт майна
м. Сокаль 10.02.2026 року
Слідчий суддя Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю :
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого про арешт майна,
Слідчий звернувся в суд з клопотанням та просить накласти арешт на кінну підводу та тюбінг.
Клопотання мотивовано тим, що 07.02.2026 біля 19-ї год. на ділянці автодороги «Жовква-Шептицький-Ковель» в с. Боянець, Шептицького району, відбулася ДТП (наїзд ТЗ на пішохода) за участю автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» р.н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , 1987 р.н. та пішохода ОСОБА_4 , 1992 р.н. (військовослужбовець ЗСУ, солдат в/ч НОМЕР_2 , 03.02.2023 СЗЧ), який отримав тілесні ушкодження і з місця пригоди госпіталізований.
08.02.2026 за даним фактом внесено відомості в єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026141310000038, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Під час огляду місця події було вилучено зазначений транспортний засіб.
Арешт необхідний з метою встановлення обставин кримінального правопорушення, проведення експертиз, збереження транспортного засобу.
Дослідивши матеріали клопотання, доходжу наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141310000038, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
З матеріалів клопотання встановлено, що під час огляду місця події вилучено кінну підводу та тюбінг, які визнано речовими доказами.
Відповідно до частини першої та пункту 7 частини другої статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, арешт майна.
Частинами першою та другою статті 170 КПК передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.
Автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
З огляду на зазначене, клопотання слід задовольнити, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення (відчуження), втрати, пошкодження вилученого майна, а тому потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.172, 173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучений 07.02.206р. автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter» р.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 у виді заборони користування, проведення ремонтних робіт, розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій з даним транспортним засобом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя : ОСОБА_1