Справа № 450/117/25 Провадження № 2/450/305/26
"28" січня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Данилів Є.О.
при секретарі Хохолик О.І.
з участю: відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в режимі відеокноференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1
про (предмет позову):
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 500 доларів США отриманих за нікчемним правочином
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати та витрати на правову допомогу
суд постановив
позиція позивача: ОСОБА_3 (позивач) подав до суду позов до ОСОБА_1 (відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на його користь грошові кошти, передані в якості авансу, у розмірі 7 500 доларів США, сплачені за попереднім договором купівлі-продажу об'єкта від 25.07.2019 та судовий збір у розмірі 3 152,89 грн.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 25.07.2019 між ним та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі-продажу об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 . З умов даного договору вбачається, що він як покупець мав намір придбати у відповідачки як продавця належні їй на праві власності зазначений будинок. Сторони взяли на себе взаємний обов'язок укласти основний договір купівлі-продажу об'єкту і його реєстрації на нового власника до 01.11.2019. Згідно з умовами попереднього договору сторони дійшли згоди, що в підтвердження намірів щодо укладення договору купівлі-продажу та з метою часткового його виконання покупець передає продавцю грошову суму, що становить 195 000 грн, що еквівалентно на день укладення договору 7 500 доларів США. 25.07.2019 позивачем передано відповідачці аванс в сумі 7 500 доларів США. Станом на день звернення з даним позовом основний договір купівлі-продажу не укладено, суму авансу відповідачем не повернуто. У зв'язку з невиконанням умов попереднього договору від 25.07.2019 позивачем на адресу відповідача 18.10.2022 була направлена претензія, яка залишена відповідачкою без задоволення. Враховуючи, що відповідачка свої зобов'язання за попереднім договором купівлі-продажу від 25.07.2019 не виконала, а саме не вчинила дій щодо укладення договору купівлі-продажу у строк до 01.11.2019, відтак з відповідачки на його користь підлягає стягнення авансу в розмірі 7 500 доларів США.
Позиція відповідача: представник відповідачки подав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого покликаючись на те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсно було укладено Договір від 25.07.2019, відповідно до умов якого Продавець (Відповідачка) зобов'язалася продати Покупцеві (Позивачу) будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання умов вказаного договору Позивач 25.07.2019 передав Відповідачці грошові кошти у розмірі 195 000 грн. Сторонами узгоджено, що останні зобов'язані укласти основний договір до 01.11.2019 за адресою АДРЕСА_2 . Відповідачка ніколи не відмовлялася та не ухилялася від укладення договору купівлі-продажу будинку з Позивачем. Натомість, навпаки, договір купівлі-продажу був не укладений з вини покупця, оскільки саме він ухилився від укладення договору купівлі-продажу. Відповідачка передала Позивачеві в користування об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ключі від будинку, забезпечила безперешкодний доступ до будинку, прибудинкової території, допоміжних (господарських) приміщень. Позивач безпосередньо після підписання зазначеного вище Договору від 25.07.2019 користувався будинком, проживав у ньому та, в подальшому, передав його в користування своїм родичам. Відповідачка повністю підготувалася до укладення Договору, виготовила всі необхідні документи та чекала повідомлення від ОСОБА_3 про час та місце укладання договору купівлі-продажу будинку. Позивач не навів жодних аргументів на підтвердження факту ухилення саме ОСОБА_1 від укладення договору купівлі-продажу. Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт передачі Позивачем Відповідачці коштів саме у валюті, натомість сторони договору визначили, що розрахунки між ними проводяться у гривнях. Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідачки 7 500 доларів США є безпідставною та не підлягає задоволенню. Оскільки основний договір купівлі-продажу будинку не був укладений між сторонами саме з вини Позивача, останній повинен нести відповідальність перед Відповідачкою у розмірі гарантованої суми.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 року у справі №464/5188/22 позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення коштів задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 195 000,00 грн, сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн, а всього 195 992 (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 60 коп.
Однак, постановою Львівського апеляційного суду від 17.10.2024 у справі №464/5188/22 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено; рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення; у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за попереднім договором відмовлено; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1400 гривень судових витрат.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.12.2024 у справі №464/5188/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою його представником - адвокатом Пащуком Артемом Ігоровичем на постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року.
Позивач повторно звернувся до відповідача з позовом у даній справі з приводу спору: між тими самими сторонами: між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 ; про той самий предмет: стягнення з відповідача в користь позивача грошових коштів в сумі 7500 доларів США за Попереднім договором купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним 25.07.2019 року між позивачем та відповідачем; і з тих самих підстав: порушення відповідачем своїх зобов'язань за Попереднім договором купівлі-продажу у зв'язку з тим, що відповідач своєчасно не зареєструвала право власності на житловий будинок, не зареєструвала право власності на земельну ділянку та нібито не забезпечила присвоєння кадастрового номера земельної ділянки з метою укладення основного договору купівлі-продажу житлового будинку та не повернула позивачу грошові кошти в сумі 7500 доларів США, які нібито були сплачені позивачем відповідачу саме в іноземній валюті на виконання умов Попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку.
Справа №464/5188/22 з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже перебувала на розгляді судів першої, апеляційної та касаційної інстанції. Рішення суду (постанова Львівського апеляційного суду від 17.10.2024 у справі №464/5188/22), ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав набрало законної сили.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують та просять суд їх задоволити.
Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, суду пояснила, що перед укладенням договору вона попередила позивача про неготовність документів на майно. За домовленістю вона впустила позивача та його родичів жити у будинок, а документи виготовила пізніше - у січні 2020 року, про що позивач був повідомлений. Останній наполягав на зниженні ціни або відмовиться від договору. У подальшому позивач перестав йти на контакт і відмовлявся говорити. Також, у будинку є непогашена заборгованість по світлу, за що їй відключили світло. За час проживання родичів позивача у будинку було знищено її майно, згорів сарай з дровами.
Представник відповідачки позов не визнав, заперечив проти його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
13.01.2025 року ухвала суду про відкриття провадження у справі.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Судом та матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору від 25 липня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) у простій письмовій формі, сторони домовилися, що Продавець продає Покупцеві квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить продавцю на підставі заповіту по свідоцтву №001414 від 30 листопада 1999, за суму 390 000,00 грн (15 000,00 доларів США). Укладення основного договору купівлі-продажу об'єкту і його реєстрація на нового власника майна проводиться державним реєстратором повинні відбутися до 01 листопада 2019 за адресою: АДРЕСА_2 (розділ Предмет договору.).
Сторони дійшли згоди, що в підтвердження намірів щодо укладення Договору купівлі-продажу та з метою часткового його виконання Покупець передає Продавцю в рахунок належного платежу, зазначеного в п. 1 цього договору, грошову суму, що становить 195 000,00 грн (7 500,00 доларів США).
Ця сума передається Покупцем Продавцю в момент підписання цього Договору. Цей договір є попереднім договором купівлі-продажу і вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту укладення основного Договору купівлі-продажу (розділ Інші умови).
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 року у справі №464/5188/22 позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення коштів задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 195 000,00 грн, сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн, а всього 195 992 (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 60 коп.
Однак, постановою Львівського апеляційного суду від 17.10.2024 у справі №464/5188/22 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено; рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення; у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за попереднім договором відмовлено; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1400 гривень судових витрат.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.12.2024 у справі №464/5188/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою його представником - адвокатом Пащуком Артемом Ігоровичем на постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14 листопада 2019 року, зареєстрованого у реєстрі за №1416, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 листопада 2019, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці Вибранівської сільської ради.
Право приватної власності на житловий будинок за ОСОБА_1 зареєстровано 14 листопада 2019.
Довідкою виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 20 січня 2020 року встановлено, що всі будівлі по АДРЕСА_1 розташовані на неприватизованій земельній ділянці площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
За змістом витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 23 січня 2020 земельна ділянка з кадастровим номером 4621581800:05:002:1020, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд перебувала у комунальній власності.
Також встановлено, що на виконання умов попереднього договору (після 25 липня 2019 року) ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 у користування об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ключі від будинку та забезпечила безперешкодний доступ до будинку, прибудинкової території, допоміжних (господарських) приміщень.
ОСОБА_3 безпосередньо після підписання договору від 25 липня 2019 року користувався будинком, проживав у ньому та в подальшому передав його в користування своїм родичам.
Родичі позивача - четверо осіб без реєстрації проживали в будинку, який налажить на праві власності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 більше року - (з липня 2019 року до липня 2020 року).
Невідомі особи (родичі позивача), проживаючи в будинку протягом року користувалися комунальними послугами, зокрема електроенергією, однак не здійснювали плату спожитої електроенергії, внаслідок чого виникла значна заборгованість.
Крім цього, за час проживання вказаних осіб в будинку ОСОБА_1 родичі ОСОБА_3 завдали значної шкоди будинку, пошкодили меблі, вікна, також знищили запас дров та інші господарські знаряддя, і допустили пожежу внаслідок якої згоріло приміщення літньої кухні, яке знаходилось на одному господарському дворі.
Вказане підтверджується: актом обстеження житлово-побутових та матеріальних умов заявника від 11 липня 2020 по АДРЕСА_1 із серпня 2019 року фактично проживають без реєстрації четверо осіб, які є родичами ОСОБА_3 . Земельна ділянка біля будинку не прибирається і не обкошується. До Вибранівського старостату надійшов лист ЦОК №10 ТОВ «Львівенергозбут» від 25 травня 2020 року про наявність заборгованості за вказаним господарством,
актом про пожежу від 12 жовтня 2020, звітом про причини виникнення пожежі від 13 жовтня 2020 та листом Стрийського ГУ ГУ ДСНС України у Львівській області від 02.05.2023 у результаті пожежі, яка виникла у господарській будівлі ОСОБА_1 у с. Чижичі 10 жовтня 2020р, знищено покриття та перекриття на площі 8 м.кв., речі домашнього вжитку на площі 4 м.кв. та пошкоджено покриття на площі 6 м.кв. Ймовірна причина пожежі: необережне поводження з вогнем невстановленою особою.
Окрім того, факт проживання відповідача та його родичів у вказаному будинку підтверджується відповіддю Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 20 липня 2020 року №3200/60/01-2020.
Жодних збитків спричинених ОСОБА_1 . ОСОБА_3 та його родичами не відшкодовано.
10 липня 2020 ОСОБА_1 оформила заяву попередження, адресовану ОСОБА_3 , зареєстровану у реєстрі за №27, про залишення у неї завдатку, наданого останнім, через неукладення з його вини договору купівлі-продажу та звільнення ним будинку.
ОСОБА_3 не виходив на контакт з ОСОБА_1 , часто перебував за кордоном, уникав зустрічей з приводу укладення договору купівлі-продажу будинку чи відшкодування заподіяних збитків і 18 жовтня 2022 року надіслав претензію ОСОБА_1 , про повернення у триденний термін з дня отримання цієї претензійної вимоги суми коштів 7 500,00 доларів США.
Таким чином відповідачка ОСОБА_1 ніколи не ухилялася від укладення договору купівлі-продажу будинку, про що остання підтвердила в суді апеляційної інстанції, натомість дії ОСОБА_3 свідчать про те, що після того як він та його родичі прожили в будинку рік часу і знищили його, останній відмовився укладати договір купівлі-продажу вимагаючи повернення завдатку.
Згідно із ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За змістом ч.1 ст.571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Відповідно до умов договору від 25 липня 2019 року вказаний гарантійний платіж 7500 доларів США, що еквівалентно на той час 195000 гривень є саме завдатком та був сплачений в рахунок виконання умов договору.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка ухилялась чи відмовлялась від укладення договору купівлі-продажу.
Відповідачка ОСОБА_1 діяла добросовісно, передала житло у користування позивача, в якому останній проживав тривалий час з родиною, неодноразово зверталася щодо укладення договору купівлі-продажу.
Натомість поведінка позивача ОСОБА_3 була недобросовісною, саме він ухилився від укладення основного договору купівлі-продажу.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
Доведення позивачем обставин, на підтвердження позовних вимог є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року, справа № 923/875/19, яку суд враховує при вирішенні спору по суті (частина четверта статті 263 ЦПК), зазначено, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 15, 16, 76-83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1
про (предмет позову):
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 500 доларів США отриманих за нікчемним правочином
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати та витрати на правову допомогу, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 06.02.2026 року.
Учасники справи: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ; ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .
СуддяЄ. О. Данилів