Перемишлянський районний суд Львівської області
вул.Галицька, 67а м. м. Перемишляни Львівський район Львівська область Україна 81200
Справа № 449/1157/24
"10" лютого 2026 р.
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Савчак А.В.,
секретаря судового засідання -Винницька А.Р.,
за участі,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання батьківства. В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син - ОСОБА_4 , про що 06.12.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено актовий запис №2311, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.12.2023 року.
Батьком дитини записаний ОСОБА_5 . Однак, відомості про батька записані були зі слів позивачки відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Запис відомостей про батька був обумовлений тим, що вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, а останній - не визнав свого батьківства в органах державної реєстрації актів цивільного стану та перебував за кордоном.
Позивачка зазначає, що факт батьківства саме відповідача зазначеної вище дитини підтверджується медичними документами, їх перепискою та показами свідків.
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 05.08.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 12.03.2025 року клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення кровного споріднення між відповідачем, ОСОБА_3 , та дитиною ОСОБА_4 , задоволено. Призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу. Провадження на час проведення експертизи зупинено.
16.06.2025р. на адресу суду надійшло повідомлення Івано-Франківського науково-дослідного-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення експертизи у зв'язку з тим, що станом на 04.06.2025р. ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4 з'явились для відбору порівняльних зразків, однак ОСОБА_3 для відбору порівняльних зразків не з'явився. Тому відбір порівняльних зразків у вищевказаних осіб не проводився.
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 18.06.2025 року провадження по справі поновлено.
Представник позивача, адвокат Гресько В.В. та позивачка ОСОБА_1 , у судовому засіданні позов підтримали, дали пояснення аналогічні заявленому позову, просять позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся через оголошення на веб-сайті суду, оскільки всі поштові повідомлення направлені на адресу його реєстрації повертались без вручення.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши покази позивачки та свідка ОСОБА_6 вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Позивачка ОСОБА_1 в якості свідка дала суду такі покази. Вона була знайома з відповідачем біля п'яти років. В листопада 2022 року в них зав'язались романтичні стосунки. Вони багато часу проводили разом у Польщі, куди вона приїжджала (у м.Груєц) і де працював відповідач. В лютому 2023 року вона з відповідачем відвідувала у Польщі лікаря де вони дізнались про її вагітність. Зважаючи на те, що вагітність проходила з певними проблемами, вона повернулась до України де стала на облік і народила дитину. Відповідач не був дуже в захваті від того, що вона поїхала, але до народження дитини та деякий час після вони спілкувались та переписувались. Вона включала йому відео і показувала дитину, відправляла фотографії. Також вона підтримувала відносини з його родичами: мамою та сестрою (спілкувались по відеозв'язку) з якими вона що до тепер зідзвонюється. Згодом відносини з відповідачем почали погіршуватись, а згодом вони перестали спілкування взагалі.
Свідок ОСОБА_6 (рідна сестра позивачки) дала суду такі покази. Про відносини між сторонами вона дізналась від позивачки, яка часто останнім часом почала їздити до Польщі. Окрім того в грудні 2022 року вона з друзями приїжджала до Польщі, де у м.Варшаві до них приєдналась сестра з відповідачем. Під час прогулянок по Варшаві в неї склалось враження, що між ними існують «теплі відносини» і вони поводились «як пара». Свідок з друзями згодом повернулись в Україну, а сестра залишилась з відповідачем в Польщі. Сестра викладала в соцмережах їх спільні фотографії з яких свідок розуміла, що між ними існують романтичні відносини. В березні 2023 року сестра повідомила про свою вагітність.
Підтвердженням даних обставин також є ряд письмових доказів наданих суду. Зокрема:
- картка вагітності акушерсько-гінекологічної клініки «Фемібіон» (м.Груєць, Республіка Польща), що підтверджує факт перебування там позивачки, правда під прізвищем « ОСОБА_7 ». В даній картці також зазначений номер телефону близької особи «888-065-672», який записано як чоловік.
- Згідно свідоцтва про зміну імені 17.10.2023 року позивачка змінила своє прізвище із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
- З скрін-шотів телефону із застосунку «Viber» вбачається, що в позивачки під згаданим вище номером значиться « ОСОБА_3 ».
- Надані суду фотографії та відеозапис також свідчать про існування між сторонами романтичних відносин та проведення спільного часу.
- 01.05.2023 року позивачка була взята на облік у Відділенні жіночої консультації №2 міста Івано-Франківськ на 10-му тижні вагітності, про що свідчить її індивідуальна карта вагітної та породілі №122. в даній Індивідуальній карті вагітної та породілі було зазначено, що батьком дитини є ОСОБА_3 віком 26 років, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- З виписки з пологового та свідоцтва про народження вбачається, що 23.11.2023 року в позивачки народився хлопчик на 38 тижні вагітності, а позивачка була виписана із пологового будинку 27.11.2023 року.
- В ході приватного листування між позивачкою та відповідачем через застосунок «Viber» 01.12.2023 року (через вісім днів після народження дитини) відповідач надав згоду позивачці зареєструвати дитину під іменем ОСОБА_9 . Також, цього ж дня, він цікавився станом здоров'я новонародженого сина, та у відповідь на фотознімки зображень та відеозапис дитини відреагував словами «Сонечко моє» та зображеннями у вигляді поцілунків.
- З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану вбачається, що 06.12.2023 року позивачка зареєструвала акт народження дитини у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську ЗМУМЮ під іменем ОСОБА_4 , номер актового запису 2311. Інформаія про батька записана зі слів матері.
- З наданої судом переписки між сторонами, вбачається, що відповідач вважає народжену дитину своєю, зокрема: перед реєстрацією дитини надіслав позивачці копію свого паспорта; 18.12.2023 року відповідач звинуватив позивачку в тому, що вона «забрала в нього сина» і обурився через проведення обряду хрещення дитини без участі членів його родини; 17.02.2024 року відповідач заявив, що «Так чи інакше малий буде із мною» і що «На все свій час», а 28.02.2024 року - написав позивачці повідомлення, щоб та «подавала його на аліменти»; надіслав позивачці копію; 16.08.2024 року відповідач повідомив, що готовий сплачувати позивачці по 300 злотих щомісяця як аліменти тільки щоб не було рішення суду про визнання за ним батьківства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.1, 2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Висновки суду.
Очевидно, що беззаперечним доказом у даній справі могли бути результати молекулярно-генетичної експертизи. Однак, всі судові повістки (в т.ч. повідомлення про виклик до експертної установи), які були направлені на адресу реєстрації відповідача, повернулися без вручення. Тому суд приймаючи рішення повинен виходити з тих доказів, які надані позивачкою та її представником.
Однак, в даній справі, на думку суду, факт батьківства відповідача підтверджується сукупністю непрямих доказів.
В момент первинного обстеження як вагітної позивачка перебувала в Польщі, а надані суду фотографії та відео свідчать, що приблизно в цей період в неї з відповідачем існували стосунки.
Зміст переписки між сторонами в застосунку «Viber» фактично підтверджує факт визнання відповідачем свого батьківства (жодного разу не заперечив факту біологічного походження дитини саме від нього).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони (позивачка), як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Зважаючи на те, що відповідач фактично не брав участь в судовому розгляді, суд вважає за необхідне роз'яснити йому право (у випадку незгоди з таким рішенням) подати заяву про перегляд даного заочного рішення, зазначивши підстави своєї незгоди та долучивши до неї необхідні докази.
Керуючись ст. 125, 128, 134 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства - задоволити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України (актовий запис про народження дитини №2311, зроблений 06.12.2023р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківськ Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У випадку відмови суду у задоволенні заяви позивача про перегляд заочного рішення, Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. В. Савчак