Справа №442/8520/25
Провадження №2/442/175/2026
09 лютого 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючого судді - Хомика А.П., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», в інтересах якого діє Супрун Єлизавета Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив :
Представник позивача Супрун Є.В. звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в сумі 32369,57 гривень та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 12.04.2019 було укладено кредитний договір №2001285734201, за яким відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом 9375 грн., який пізніше було збільшено до 17900 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.07.2025 складає 32369,57 грн., з яких: 17318,39 грн. - заборгованість за кредитом; 15051,18 грн. - заборгованість за процентами.
Позивач вказує, що відповідачу направлено письмові вимоги (повідомлення) на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Враховуючи те, що відповідач не виконує умови кредитних договорів та вимоги банку щодо врегулювання заборгованості, банк змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
07.11.2025 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача, згідно з якою за вказаними параметрами особу не знайдено.
07.11.2025 суддею подано запит до Відділу-центру надання адміністративних послуг виконкому Дрогобицької міської ради, відповідь на який отримано 14.11.2025 та встановлено, що місце реєстрації відповідача - АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 14.11.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 08.12.2026. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Зазначена ухвала направлялась відповідачу за місцем реєстрації.
01.12.2026 від представника відповідача - Партики О.В. надійшов відзив на позов. Позов визнає частково. Вказує, що 12.04.2019 року між Позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2001285734201, на підставі якого видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 9375 грн, який пізніше було збільшено 17900,00 грн. Вказаний кредит ОСОБА_1 не змогла погасити вчасно у зв'язку із початком воєнних дій на території України та мобілізації її чоловіка ОСОБА_3 . Згідно розрахунку Позивача, заборгованість Відповідачки по кредитному договору станом на 03.07.2025 становить 32369,57грн, з яких: 17318,39грн - заборгованість за кредитом; 15051,18грн - заборгованість за процентами. Як вбачається з долученого до позову розрахунку суми простроченої заборгованості Відповідача за відсотками за користування кредитом, станом на 30.05.2024 обліковується заборгованість у розмірі 15051,18грн. При цьому зауважує, що до 31.01.2022 року Відповідачка належно виконувала свої зобов'язання з погашення відсотків за користування кредитом, і залишок непогашеної суми становив лише 1325,86грн.
Згідно ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), проценти за користування кредитом не нараховуються.
Колишній чоловік відповідачки ОСОБА_3 був мобілізований з початку воєнних дій та бере безпосередню участь по захисту суверенітету нашої держави, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 28.06.2024. Згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 шлюб між ними розірвано. Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 10.10.2024 року. Відтак, у відповідності до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_1 до 10.10.2024 року, як дружина військовослужбовця користується пільгами встановленими цією нормою.
На підставі наведеного вважають, що встановлений Позивачем розмір відсотків у сумі 15051,18 грн є завищеним і Позивачка у відповідності до встановленої пільги має сплатити не більше 1325,86 грн.
Відповіді на відзив від представника позивача не надходило.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи і сторонами не оспорюється між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 12.04.2019 було укладено кредитний договір №2001285734201, за яким відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом 9375 грн., який пізніше було збільшено до 17900 грн.
Враховуючи тривалий строк несплати позичальником платежів за отриманим кредитом, банк направив 04.07.2025 року письмову вимогу (повідомлення) за вих. КНО-44.2.2/1245 про повернення заборгованості за кредитним договором №2001285734201 в розмірі 32369,57 грн. шляхом надсилання на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 рекомендованого листа.
Між тим, зобов'язання за кредитними договорами позичальником не виконані.
Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитних договорів приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов'язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші.
Тобто положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений.
Банком за допомогою належних доказів доведені обставин, які підтверджують укладення з відповідачкою договорів-приєднання з погодженням усіх суттєвих умов, які нею підписані у заяві-приєднанні, зокрема, процентів, комісії та пені, та умов повернення кредитних коштів лише з можливістю договірного списання. Стосовно інших умов договору комплексного банківського обслуговування, в тому числі наслідків несвоєчасного виконання кредитних зобов'язань, позичальницею зазначено лише про ознайомлення з ними та їх розуміння.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Однак в порушення зазначених вище норм закону та умов кредитних договорів ОСОБА_1 зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконала, та допустила заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2001285734201 від 12.04.2019 станом на 03.07.2025 заборгованість відповідача перед АТ «ПУМБ» складає 32369,57 грн., з яких: 17318,39 грн. - заборгованість за кредитом; 15051,18 грн. - заборгованість за процентами.
Враховуючи те, що за умовами вищезазначеного договору відповідачка отримала кредитні кошти та користувалась ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надала, відтак, суд вважає, що заборгованість за основним боргом за договором в сумі 17318,39 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення процентів за кредитним договором суд зазначає наступне.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави..
Згідно з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.02.2022, який даним рішенням було розірвано. Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 10.10.2024 року. Відтак, у відповідності до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_1 до 10.10.2024 року, як дружина військовослужбовця користується пільгами встановленими цією нормою.
Згідно з Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 28.06.2024, ОСОБА_3 в період з 05.06.2023 по 24.06.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Інших даних щодо дати призову ОСОБА_3 та його строку перебування на військовій службі, відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
На підставі наведеного суд вважає, що слід здійснити перерахунок відсотків, виключивши з розрахунку період з 05.06.2023 по 24.06.2023. Згідно розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи, сума відсотків за червень 2023 року становить 704,26 грн., а тому сума, яка підлягає виключенню буде становити 446,03 грн., (704,26 грн / 30 днів ( кількість днів у червні) * 19 днів (період з 05.06.2023 по 24.06.2023 коли чоловік відповідачки брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України), а тому позов у цій частині підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2389,02 гривень.
Керуючись ст. ст.258,259,263-265, ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в сумі 31923,54 гривні (тридцять одну тисячу дев'ятсот двадцять три гривні, 54 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 2389,02 гривень (дві тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень, 02 коп.) понесених судових витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ: 14282829, адреса м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, поштовий індекс 04070.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 09.02.2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.6 ст.259, ч.5ст.268 ЦПК України.
Суддя Хомик А.П.