308/487/26
09.02.2026 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС у Закарпатській області ДПС України відносно
ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №3954/07-16-07-05 від 24.12.2025 ОСОБА_1 , в салоні WOMAN, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , порушила порядок проведення розрахунків, а саме не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача відповідного розрахункового документа під час реалізації подарункового сертифікату на суму 1 500 грн.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні 02.02.2026 ОСОБА_1 зазначила, що на час здійснення фактичної перевірки у приміщенні салону WOMAN, згідно графіків відключення електропостачання, було відсутнє світло, що стало причиною того, що вона не провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та не видала відповідного розрахункового документа під час реалізації подарункового сертифікату на суму 1 500 грн., проте, після відновлення електропостачання провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій. Про ці обставини вона повідомила уповноважену особу ДПС.
Суд, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, дослідивши письмові пояснення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, судом не встановлений.
За змістом ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані, окрім іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому повноважною особою зазначаються усі необхідні відомості для подальшого прийняття судом рішення у справі. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених статтею 258 цього Кодексу, та повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, полягає у вчиненні таких діянь: порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суб'єктивна сторона цих правопорушень характеризується наявністю умислу та необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути як громадяни, так і посадові особи
У даному випадку, як встановлено судом з досліджених матеріалів справи та з пояснень ОСОБА_1 , 17.12.2025 року при продажі подарункового сертифікату ОСОБА_1 провела розрахункову операцію без застосування ПРРО, у зв'язку з відключенням електроенергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, зокрема, якщо вона, будучи особою, яка здійснює розрахункові операції, порушить встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Однак, суд приходить до висновку про те, що у ОСОБА_1 була відсутня об'єктивна можливість провести вказану операцію через реєстратор розрахункових операцій, з огляду на відсутність електропостачання за адресою місця знаходження господарської одиниці у зазначений період часу., що виключає її вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
За встановлених у судовому засіданні обставин суд приходить до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та наявність підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 7 ст. 283 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 29, 33, ч.1 ст.155-1, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, 251, 283, 285 КУпАП, суддя
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка