справа № 936/31/26
Провадження № 2/936/69/2026
10.02.2026 селище Воловець
Воловецький районний районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді Павлюка С.С.
присеретарі с/з Щербей А.Є.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду у селищі Воловець цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТзОВ "Споживчий центр" Чехун Ю.В. звернулась до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 24800 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивує тим, що 27.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26.05.2025-100000613 шляхом підписання електронним цифровим підписом, Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки на отримання кредиту. Відповідно до умов договору ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 140 дні, зі сплатою відповідних відстотків. Дата повернення кредиту 13.10.2025.У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, виникла заборгованість, яка складає 24800 гривень, в т.ч. 8000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 11200, 00 грн - заборгованості по процентам, комісії в розмірі 1600 грн, неустойки в розмірі 4000 грн. Враховуючи викладене, позивач - ТОВ "Споживчий центр" просить суд стягнути з відповідача на його користь зазначену суму заборгованості за кредитом та судові витрати по справі.
Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.01.2026 відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, в позовній заяві зазначила, що просить справу розглянути за відсутності представника позивача, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з?явилася, причини її неявки суду невідомі, про розгляд справи повідомлялася належним чином, зокрема, відповідач викликалася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.
Оскільки відповідач була належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 10.02.2026 прийнята відповідна ухвала.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26.05.2025-100000613 шляхом підписання електронним цифровим підписом Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки на отримання кредиту. Відповідно до умов договору ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 140 дні, зі сплатою відповідних відстотків.
За умовами Договору, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.0% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 27.05.2025, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), які містять електронний підпис відповідача з одноразовим ідентифікатором.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Оскільки, у наявних в матеріалах справи копії заявки відповідача та підтвердження кредитного договору, Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти ), наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, графік платежів, вказана заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні умови кредитного договору.
Заборгованість ОСОБА_1 складає 24800 гривень, в т.ч. 8000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 11200, 00 грн - заборгованості по процентам, комісії в розмірі 1600 грн, неустойки в розмірі 4000 грн, що підтверджено Довідкою - розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №26.05.2025-100000613 від 27.05.2025 уповноваженого співробітника ТОВ "Споживчий центр".
Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що відповідач на підставі Договору кредиту №26.05.2025-100000613 від 27.05.2025 отримала у тимчасове користування кредитні грошові кошти та допустив прострочення грошових зобов'язань із повернення кредиту та сплати процентів за користування грошовими коштами, не сплатив комісію. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів. Дані обставини не спростовано.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов договору.
Тому, позов у частині грошової вимоги про стягнення тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами, комісії, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача неустойку. З цього приводу суд вирішив наступне.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (який набув чинності 17.03.2022) внесено зміни до трьох нормативних актів, що стосуються регулювання кредитних правовідносини: ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про споживче кредитування».
Зокрема, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 40-44, ст. 356), доповнено пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань та з урахуванням Закону України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме за кредитним договором №26.05.2025-100000613 від 27.05.2025 сума заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, по процентам в розмірі 11200 грн, комісія в розмірі 1600 грн підлягає стягненню з відповідача, тобто в загальній сумі 20800 грн, але стягнення неустойки в розмірі 4000 грн задоволенню не підлягає та у цій частині вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України згідно задоволених позовних вимог (які складають 84 % від суми вимог) судовий збір також підлягає частковому задоволенню (2422,40 * 84% / 100% = 2236, 40 грн).
Керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №26.05.2025-100000613 від 27.05.2025 у розмірі 20800 ( двадцять тисяч вісімсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2236 /дві тисячі двісті тридцять шість) грн 40 коп.
У задоволенні вимог позову в іншій частині відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»; місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37356833;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Павлюк С.С.