Справа № 297/2290/25
06 лютого 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , осіб, щодо яких розглядається клопотанняОСОБА_4 та ОСОБА_5 , їх законного представника ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , представника ювенальної превенції Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , представника служби у справах дітей Берегівської РДА ОСОБА_10 , психолога ОСОБА_11 , перекладача ОСОБА_12 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000266 від 16.06.2025 року відносно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України,
11.07.2025 року прокурор Берегівського окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000266 від 16.06.2025 року відносно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що15.06.2025 в період з 23 години по 23 годину 30 хвилин малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в м. Берегове по вул. Мукачівській, неподалік учбово-спортивної бази "Закарпаття", діючи умисно з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер їхніх дій, їх караність, та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи в умовах воєнного стану, підійшли до потерпілої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та під приводом фінансової допомоги попросили від неї надати їм грошові кошти, однак потерпіла ОСОБА_13 їм відмовила, після чого малолітня ОСОБА_5 взявши обома руками палицю, замахнулась на потерпілу, внаслідок чого від потерпілої ОСОБА_13 з рук впала матерчата сумка чорного кольору на землю, в якій знаходився гаманець з грошовими коштами в розмірі 2100 гривень, банківська картка «Ukrsibbank» № НОМЕР_1 та банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яку, в подальшому, малолітній ОСОБА_4 відкрито викрав спільно з ОСОБА_5 , з викраденим майном останні покинули місце події, чим спричинили потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 2100 гривень.
Прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала своє клопотання про застосування відносно малолітніх ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме заборони перебувати за межами постійного місця проживання та навчання без супроводу дорослих, в період часу з 22 години до 06 години терміном на 1 рік.
Малолітній ОСОБА_4 не заперечив щодо клопотання прокурора.
Малолітня ОСОБА_5 не заперечила щодо клопотання прокурора.
Інші учасники справи не заперечили щодо клопотання прокурора прозастосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000266 від 16.05.2025 року відносно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Потерпіла ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилась. При цьому, згідно поданої заяви просила розглянути справу без її участі, не заперечила щодо задоволенню клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , жодних претензій до них немає.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що малолітня ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України за обставин, які викладені в клопотанні та пояснила суду, що 15.06.2025 року в пізню пору часу, разом з ОСОБА_4 підійшли до потерпілої ОСОБА_13 неподалік спорткомплексу «Закарпаття» та попросили в неї грошові кошти, однак остання їм відмовила. Після чого, вона взяла руками палицю та замахнулась на потерпілу, внаслідок чого з рук ОСОБА_13 впала на землю сумка, яку в подальшому підняв ОСОБА_4 та вони з останнім втекли. У вчиненому кримінальному правопорушенні вину визнала повністю та щиро розкаялась.
Також, в судовому засідання встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України за обставин, які викладені в клопотанні та пояснив що 15.06.2025 року вони разом з ОСОБА_5 вечером підійшли до потерпілої ОСОБА_13 та попросили в неї грошові кошти, проте остання їм відмовила. Після чого, ОСОБА_5 взяла руками полицю та замахнулась на потерпілу, внаслідок чого з рук ОСОБА_13 впала на землю сумка, яку він в подальшому підняв та вони разом з останньою втекли. Вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.
Крім цього, вчинення кримінального правопорушення малолітніхОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується дослідженими судом матеріалами кримінального провадження.
Так, 16.06.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000266 відомості про вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000266 від 16.06.2025 року встановлено, що 15.06.2025 року на адресу Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від ОСОБА_13 , яка просить прийняти до двох невідомих неповнолітніх осіб ромської народності, які біля спорткомплексу «Закарпаття» у м. Берегове, відкрито викрали в неї сумку, в якій знаходились гаманець з грошовими коштами та банківськими картками, після чого з викраденим майно втекли з місця події, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду.
Під час проведення огляду місця події від 16.06.2025 у період часу з 14 год. 30 хв. по 15 год. 30 хв. встановлено, що ОСОБА_15 добровільно видала грошові кошти в розмірі 1440 гривень, якими незаконно заволоділа спільно з ОСОБА_4 від потерпілої ОСОБА_13 ..
16.06.2025 року постановою Слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській ОСОБА_16 вилучене майно в ході огляду місця події від 16.06.2025 року визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно розписки потерпілої ОСОБА_13 , 21.01.1959 року встановлено, що остання претензій до малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 немає, оскільки матеріальна шкода їй відшкодована у повному обсязі.
На момент вчинення злочину, малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилось 12 років.
Суб'єктом кримінального правопорушення в силу ст. 18 КК України є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, можуть бути застосовані судом до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України.
Примусові заходи виховного характеру є єдиними з заходів кримінального примусу, застосування яких можливе до осіб, що не досягли віку, з якого можливе притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно малолітнього ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу малолітнього, який є раніше не судимий, відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов №273 від 09.07.2025 року, проживає та виховується у багатодітній сім'ї та зареєстрований разом з матір'ю, братом та трьома сестрами за адресою АДРЕСА_1 , але фактично проживає у будинку своєї бабусі за адресою АДРЕСА_2 , на обліку у служби у справах дітей Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області - не перебуває, згідно характеристики виданої Великоберезькою сільською радою №272 від 09.07.2025 року, на малолітнього ОСОБА_4 скарг щодо його поведінки до сільської ради не поступало, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг 14 років, тобто не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за скоєне діяння.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно малолітньої ОСОБА_5 , суд враховує дані про особу малолітньої, яка є ученицею 4-Б класу Баркасівського ліцею Батівської селищної ради, де характеризуються негативно, не приймає участь у шкільному житті групи,не систематично відвідує уроки, навчальним матеріалом володіє на низькому рівні, не виявляє зацікавленості до навчання, раніше не судима, згідно висновку про стан здоров'я №222 від 19.06.2025 року - здорова, ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога поліклінічного відділення не перебуває, відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов №266 від 26.06.2025 року остання проживає разом з матір'ю, п'ятьма сестрами та одним братом, умови проживання - задовільні, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягла 14 років, тобто не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за скоєне діяння.
Положеннями ст. 501 КПК України передбачено, що в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд приймає лише 2 види рішень: ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру, якщо прокурором буде доведено вчинення неповнолітнім, зазначеним в ст. 498 КПК України, суспільно-небезпечного діяння, чи ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру, якщо суд дійде висновку, що прокурор під час судового розгляду не довів факт вчинення суспільно-небезпечного діяння неповнолітнім, і закриває провадження, інших підстав для відмови в застосуванні примусових заходів виховного характеру законом не передбачено.
При цьому, до особи, яка вчинила зазначені діяння після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст. 498 КПК України, мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених особливою частиною Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до досягнення віку кримінальної відповідальності, у віці 12 років відповідно, на момент вчинення кримінального правопорушення, вчинили суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 186КК УкраїниКК України, відповідно до закону слід застосовувати особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, та згідно із ст. 498 КПК України застосувати примусові заходи виховного характеру у виді застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме заборони перебувати за межами постійного місця проживання та навчання без супроводу дорослих, в період часу з 22 години до 06 години терміном на 1 рік.
Обставини, які згідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд визнає їх щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми.
Обставини, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду в розмірі 2100 гривень, яка в ході досудового розслідування відшкодовано в повному розмірі.
Цивільний позов - не заявлено.
Процесуальні витрати - відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 97, 105 КК України, ст.ст. 292, 498, 499 501 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000266 від 16.06.2025 року відносно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Застосувати до малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого, примусові заходи виховного характеру, а саме у виді застереження та обмеження дозвілля у вигляді заборони перебувати за межами постійного місця проживання та навчання без супроводу дорослих, в період часу з 22 години до 06 години терміном на 1 рік.
Застосувати до малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Руські Комарівці, Ужгородського району, мешканки АДРЕСА_2 , учениці 4-Б класу Баркасівського ліцею Батівської селищної ради, раніше не судимої, примусові заходи виховного характеру, а саме у виді застереження та обмеження дозвілля у вигляді заборони перебувати за межами постійного місця проживання та навчання без супроводу дорослих, в період часу з 22 години до 06 години терміном на 1 рік .
Речові докази, а саме: 1 купюра номіналом 1000 гривень з серійним номером «ЄР1562972», 1 купюра номіналом 200 гривень з серійним номером «ЕЄ4848961», 1 купюра номіналом 100 гривень з серійним номером «ЄЄ1609001», 1 купюра номіналом 100 гривень з серійним номером «ЕБ1526817», 1 купюра номіналом 20 гривень з серійним номером «ЄА0574852», 1 купюра номіналом 20 гривень з серійним номером «АР0890575», банківська картка «Ukrsibbank» № НОМЕР_1 , банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , які повернуті на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_14 - залишити останній, як власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_17