Справа № 740/6047/25
Провадження № 2/740/347/26
іменем України
(заочне)
09 лютого 2026 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У жовтні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 37624 грн заборгованості за договором про споживчий кредит №102053289 від 24 жовтня 2021 року, з яких 8000 грн заборгованості за тілом кредиту, 29624 грн заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги. Позов обґрунтований тим, що 24 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102053289, предметом якого є 8000 грн, строк кредитування 30 днів, термін повернення кредиту - 23 листопада 2021 року, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5,00%, вказані грошові кошти перераховані на платіжну картку відповідача. 10 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №10-02/2022-50, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 - ТОВ «Вердикт Капітал», в свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, в тому числі за договором про споживчий кредит №102053289 від 24 жовтня 2021 року. Умови кредитного договору відповідачем не виконуються, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у сумі 37624 грн. Представник позивача Ткаченко М.М. позов підтримує, просить стягнути судові витрати, які складаються з 2422,40 грн судового збору та 13000 грн витрат на правничу допомогу, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, про що заперечення під час судового розгляду відсутні.
Відповідно до повідомлення Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 28 жовтня 2025 року - відсутня інформація стосовно реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою в АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим 26 листопада 2025 року судом в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України здійснений виклик відповідача до суду на 12-30 год 09 лютого 2026 року через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, також, також матеріали позову разом із ухвалою суду про відкриття провадження у справі надіслані рекомендованим повідомленням на адресу згідно з позовом- АДРЕСА_1 . Відповідачем не подано заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.
Інші заяви, клопотання сторін станом на 09 лютого 2026 року відсутні, у зв'язку з чим суд вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами, також останнім надана достатня можливість представити свою позицію по справі в умовах, які не ставлять їх в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з іншою стороною, що відповідає розумному балансу інтересів сторін.
Враховуючи викладене та позицію представника позивача, встановлені підстави відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію, відповідно до ч.3 ст.11 якого електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні встановлено,24 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 (місце проживання в АДРЕСА_1 ) було укладено договір про споживчий кредит №102053289, предметом якого є 8000 грн кредиту, строком на 30 днів, термін повернення кредиту - 23 листопада 2021 року, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5,00%.
10 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №10-02/2022-50, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 - ТОВ «Вердикт Капітал», в свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року відступило право грошової вимоги ТОВ «Коллект Центр», строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту) плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить в тому числі за договором про споживчий кредит № 102053289 від 24 жовтня 2021 року, позичальником по якому є відповідач ОСОБА_1 ..
Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Частинами 1, 2 ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Докази на підтвердження недійсності кредитного договору від 24 жовтня 2021 року та договору факторингу від 10 лютого 2022 року, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року,- станом на час розгляду справи відсутні.
За таких обставин позивач відповідно до ст.514 ЦК України набув прав кредитора по вищезазначеному кредитному договору, укладеному з позичальником ОСОБА_1 ..
Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач ОСОБА_1 по вказаному договору станом на 06 жовтня 2025 року має заборгованість: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29624 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, всього 37624 грн.
Докази на спростування вищезазначеного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов'язань по договору від 24 жовтня 2021 року відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконала, кредит та платежі відповідно до договору не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, остання не виконує умови кредитного договору ні первинному, ні новому кредитору, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно з ст.1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як зазначено вище відповідач не надала суду у встановленому порядку відзиву на позов чи заперечення, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Також судом враховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 2422,40 грн судового збору в порядку ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
При вирішенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн судом враховується наступне.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представництво позивача ТОВ «Коллект Центр» здійснюється адвокатським об'єднанням “Лігал Ассістанс» на підставі договору № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року.
Згідно наданого витягу з акту №14 про надання юридичної допомоги від 30 вересня 2025 року адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надані послуги щодо усної консультації з вивченням документів (вартість 4000 грн), складання позовної заяви про стягнення боргу (вартість 9000 грн), вартість послуг становить 13000 грн.
Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи малозначність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 13000 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 4000 грн витрат на правничу допомогу.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 274, 265, 279-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження-01133, м.Київ, вул.Мечнікова, 3, оф.306, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-44276926, 37624 (тридцять сім тисяч шістсот двадцять чотири) грн заборгованості за договором про споживчий кредит №102053289 від 24 жовтня 2021 року.
Стягнути із ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження-01133, м.Київ, вул.Мечнікова, 3, оф.306, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-44276926, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник.