27.01.2026
Справа № 482/116/26
Номер провадження 1-кс/482/100/2026
Іменем України
21 січня 2026 року м.Нова Одеса
Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоодеського районного суду Миколаївської області клопотання слідчого в кримінальному провадженні - начальника СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором в кримінальному провадженні - начальником Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, Миколаївської області, громадянина України, офіційно не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152280000009від 06.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -
До Новоодеського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого в кримінальному провадженні - начальника СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором в кримінальному провадженні - начальником Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026152280000009 від 06.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України. На обґрунтування клопотання вказано та слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав з потерпілою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Під сімейними відносинами розуміються суспільні відносини, що врегульовані нормами сімейного права. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 СК України сімейний кодекс, серед інших, регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між батьками та дітьми.
Психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, ОСОБА_4 , будучи особою раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 Конституції України, відповідно до якої кожна людина має право на особисту недоторканність, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично з 23.10.2023 по 26.05.2025 вчиняв психологічне насильство по відношенню до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою проживав однією сім'єю, в одному помешканні, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , що призвело до тривалих порушень в основних сферах життєдіяльності потерпілої, унеможливило її повноцінне соціальне функціонування, зумовило психотравмуючий вплив.
Так, 23.10.2023 о 00:01 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи настання таких наслідків, умисно вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, у зв'язку із чим на ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол ВАВ № 893233 від 23.10.2023 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП та останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 11.06.2024 о 14:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи настання таких наслідків, умисно вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , а саме нецензурно виражався, погрожував, залякував, у зв'язку із чим ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Також, 20.06.2025 о 22:00 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи настання таких наслідків, умисно вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , а саме нецензурно виражався та погрожував фізичною розправою, у зв'язку із чим ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області..
Також, 01.12.2023 о 14:10 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи настання таких наслідків, умисно вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , а саме нецензурно виражався та погрожував фізичною розправою, у зв'язку із чим ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Також, 18.03.2024 о 16:30 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи настання таких наслідків, умисно вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , а саме нецензурно виражався та погрожував фізичною розправою, у зв'язку із чим ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Також, 19.03.2024 о 16:30 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи настання таких наслідків, умисно вчинив психологічне насильство відносно цивільної дружини ОСОБА_6 , а саме нецензурно виражався та погрожував фізичною розправою, у зв'язку із чим ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Крім того, 17.02.2024 о 18:37 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи настання таких наслідків, умисно вчинив психологічне насильство відносно цивільної дружини ОСОБА_6 , а саме нецензурно виражався та погрожував фізичною розправою, у зв'язку із чим ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Крім того, 06.01.2026 о 00:27 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи настання таких наслідків, умисно вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , а саме висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 спричинено тривалих порушень в основних сферах життєдіяльності, що унеможливило її повноцінне соціальне функціонування, зумовило психотравмуючий вплив.
16.01.2026 встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3, ст. ст. 36, 42, 276, 277, 278, 481 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Миколаїв, Миколаївської області, громадянину України, українцю, офіційно не працюючому, не маючого на утриманні дітей чи інших утриманців, раніше не судимому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто домашньому насильстві тобто, умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи (співмешканки), з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності потерпілої особи.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні здобуто достатньо даних обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується такими доказами:
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 , від 03.01.2026, в ході якого остання вказала, що спільно з ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 2017 року по 2023 рік, у офіційному шлюбі з останнім не перебувала, та мають спільну дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час проживає з нею за адресою: АДРЕСА_2 . З 2023 року ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3 спільно зі своєю матір'ю. Спільно з ОСОБА_4 потерпіла не проживає, так як останній веде аморальний спосіб життя, фінансово дитину не підтримує та постійно здійснює щодо потерпілої домашнє насильство, яке виражається в нецензурній лайці, образах та нанесенні тілесних ушкоджень. Приблизно в жовтні місяці 2023 року, близько о 16:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні веранди будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки (з якого приводу не пам'ятає) наніс 1 удар лобом своєї голови в ліву область голови потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синцю. Наступного дня, з вказаного факту потерпіла телефонувала до поліції та повідомляла про дану ситуацію.
Приблизно в липні-серпні місяці 2024 року, близько о 13:00 год. потерпіла перебувала поблизу адреси свого мешкання, та в цей час ОСОБА_4 рухався до неї з подвір'я домоволодіння, в якому він мешкає: АДРЕСА_3 (домоволодіння, в яких ОСОБА_4 та ОСОБА_6 мешкають, знаходяться поблизу одне одного) та, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс 1 удар долонею лівої руки в область голови потерпілої.
Приблизно 18.08.2025, близько о 16:30 год. потерпіла перебувала в приміщенні веранди будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та в цей час, до адреси її мешкання в стані сильного алкогольного сп'яніння прибув ОСОБА_4 , який одразу почав ображати її нецензурною лайкою та шарпати за руки. В цей момент, ОСОБА_4 схопив ОСОБА_6 лівою рукою за шию та тримав в даному положенні приблизно 30 сек., на зауваження відпустити не реагував. В цей час, з метою отримання допомоги, потерпіла взяла з собою сина ОСОБА_7 , та вони разом покинули приміщення будинку. Далі, в цей же день, потерпіла викликала працівників поліції.
06.01.2026 року, приблизно, о 00:10 год., ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні спальні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та в цей час останній з невідомих причин почав ображати нецензурною лайкою потерпілу, погрожував фізичною розправою та наніс приблизно 3 удари долонями рук в область голови. В цей час в даній кімнаті перебував їх спільний син ОСОБА_7 , який бачив дані дії ОСОБА_4 . З даного факту потерпіла викликала працівників поліції для врегулювання ситуації. Цього ж дня, приблизно о 01:15 год., в той час, коли з дитиною відпочивала, почула незрозумілий гуркіт з області вхідних дверей до будинку та побачила, що ОСОБА_4 вибив вказані двері та зайшов до внутрішніх приміщень будинку та почав знову ображати нецензурною лайкою. Після того, як ОСОБА_4 покинув приміщення будинку, викликала працівників поліції та написала заяву.
- психологічним висновком спеціаліста, за результатами якого встановлено, що під час проведеного допиту у ОСОБА_6 виявлено ознаки психотравмувальних подій, які пов'язані з психологічним та фізичним насильством, яке вона пережила. ОСОБА_6 потребує психотерапевтичної допомоги з боку фахівців-психологів та психотерапевтів. ОСОБА_6 здатна критично оцінювати ситуацію, усвідомлює неправомірність дій щодо себе, однак може демонструвати амбівалентне ставлення до кривдника, що є типовим для осіб, які тривалий час перебували в умовах психологічного насильства.
- протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 від 15.01.2026, в ході якого останній розповів, що тато і мама сваряться між собою, через те, що тато приходить у стані сп'яніння та кричить на маму. Під час сварок йому страшно. На питання чи боїться когось, повідомив, що боїться тата коли він приходить у стані сп'яніння та кричить.
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є необхідність запобігання спробам:
?переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
?незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших учасників кримінального провадження;
?вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З метою запобігання вказаним ризикам відносно ОСОБА_4 , доцільно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що санкцією інкримінованої йому статті передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до двох років, і розуміючи невідворотність покарання, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, яке йому може бути призначене.
Вказаний ризик значно збільшується після початку військової агресії Російської Федерації проти України.
А також те, що підозрюваний є особою офіційно не працевлаштований, постійного та стабільного джерела прибутку не має, на обліку у ЦЗ не перебуває, у зв'язку із цим відсутні будь-які міцні, сталі соціальні зв'язки, які б утримували його за останнім місцем проживання.
- незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні - є те, що мешкання підозрюваного ОСОБА_4 є межі населеного пункту с. Новопетрівське, Миколаївського району, Миколаївської області, де проживають потерпіла ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 , а тому ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину, шляхом залякування, погроз та іншими способами може впливати на них, показання яких мають важливе значення у вказаному кримінальному провадженні, так як, відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. У зв'язку з цим, покази свідків та потерпілого отримані в ході досудового розслідування не можуть бути використаними в суді як докази, які доводять вину підозрюваного, тому ризик впливу існує.
Відповідно до матеріалів, долучених до цього клопотання, є очевидним, що домашнє насильство стосовно ОСОБА_6 вчиняв довготривало та систематично, як особистість, ОСОБА_4 схильний до маніпулювання та психологічного впливу.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 . Про це свідчить те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, немає постійного джерела доходу, за місцем проживання характеризується негативно, поводить себе агресивно, зловживає алкогольними напоями, притягувався до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановами суду.
Ураховуючи наведені обставини, характер інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність.
Зазначеним ризикам можливо запобігти, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов?язання з покладенням на нього обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:
- Прибувати до визначеної службової особи з установленою періодичністю; - не відлучатися із населеного пункту, у якому він зареєстрований,проживає
чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначеним слідчим суддею, судом;
- не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Крім того, враховуючи високий ризик продовження вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства стосовно ОСОБА_6 , доцільно застосувати до нього обмежувальні заходи на підставі ч. 6 ст. 194 КПК України, а саме:
- заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
- обмежити спілкування з дитиною, яка постраждала від домашнього насильства;
- заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв?язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
- заборонити листування, телефонні розмови з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інші контакти через засоби зв?язку чи електронні комунікації особисто або через третіх осіб;
- направити ОСОБА_4 для проходження лікування від алкогольної залежності та програми для кривдників.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід та зобов?язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов?язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Зазначені обов?язки згідно з ч. 7 ст. 197 КПК України, можуть покладатися на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов?язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частиною 1 ст. 53 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (далі - Конвенція) передбачено, що сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб належні обмежувальні або захисні приписи були доступними для жертв усіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції.
Вирішуючи питання про застосування обмежувальних заходів до підозрюваного, слід урахувати практику ЄСПЛ. Так, у п. 65 рішення у справі «Беваква та С. проти Болгарії» (Bevacqua and S. v. Bulgaria) від 12.09.2008 ЄСПЛ зазначив, що концепція приватного життя включає фізичну та психологічну цілісність людини. Крім того, позитивні зобов?язання державних органів в аспекті забезпечення прав, передбачених ст.ст. 2, 3 Конвенції, а в окремих випадках ст. 8 самостійно або у поєднанні зі ст. 3, можуть включати обов?язок установлювати та застосовувати на практиці відповідне законодавство, що дає змогу захистити жертв насильницьких актів фізичних осіб. ЄСПЛ також наголосив на особливій вразливості жертв побутового насильства та необхідності активної участі держави у їх захисті.
Крім того, у рішенні «Левчук проти України» від 03.12.2020 ЄСПЛ зазначив, що виселення є крайньою формою втручання у право особи на повагу до житла, гарантованого ст. 8 Конвенції. Однак втручання національних органів влади в особисті права, передбачені ст. 8 Конвенції, може бути необхідним для захисту здоров?я та прав інших, а у справах про домашнє насильство права нападників не можуть переважити права потерпілих, зокрема на фізичну та психічну недоторканність.
Таким чином, необхідно зауважити, що відсутність у підозрюваного зобов?язань виконувати покладені судом обов?язки повною мірою нівелюватиме мету застосування запобіжного заходу, визначену ст.177 КПК України.
Дієвість кримінального провадження досягається шляхом застосування визначених законом заходів його забезпечення, до яких згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КК України належать запобіжні заходи, тому вважаю, що наявність обов?язків є необхідним заходом забезпечення його дієвості.
У зв?язку з наявністю зазначених ризиків до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов?язання з покладенням на нього відповідних обов?язків, які забезпечать його належну процесуальну поведінку та проведення досудового розслідування у розумні строки.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав наведених в ньому. Зазначив, що особисте зобов'язання буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Вказаний запобіжний захід на думку прокурора в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання та обставин підозри.
Вислухавши учасників провадження, вивчивши матеріали, що додані до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За приписами частин 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частин 1 - 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно зі ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи. Згідно із ч. 1ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. З матеріалів провадження встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає. Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи слідчого та прокурора про наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. За змістом ч. 1ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини в цьому конкретному випадку, слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178,179,193-194,196 КПК України, слідчий суддя,
1. Клопотання слідчого в кримінальному провадженні - начальника СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором в кримінальному провадженні - начальником Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на дві місяці з покладенням таких обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України: - не відлучатися за межі села Новопетрівське, Миколаївського району, Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; - прибувати до органу досудового розслідування СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за першою вимогою; - повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 у кримінальному провадженні; - докласти зусиль до пошуку роботи. 3. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежувальні заходи строком на два місяці, визначені ч.6 ст.194 КПК України, а саме: - обмежити спілкування з ОСОБА_6 , яка постраждала від домашнього насильства; - заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання потерпілої ОСОБА_6 ; - заборонити листування, телефонні переговори з потерпілою ОСОБА_6 , яка постраждала від домашнього насильства, а також через інші засоби зв'язку чи електронної комунікації особисто або через третіх осіб.
Строк дії ухвали слідчого судді до 16.03.2026 року включно.
Контроль за виконанням даної ухвали покластина прокурора в кримінальному провадженні - начальника Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 27.01.2026 року включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1