Справа № 602/158/25
Провадження № 2/602/22/2026
Тернопільської області
"26" січня 2026 р. м. Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді - Холява Л.І.,
секретар - Домчук В.І.,
розглянувши в письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Ланівці цивільну справу за позовною заявою представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,-
Представник позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення коштів.
Ухвалою судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом представника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення коштів. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання позивачка ОСОБА_4 , представник позивачки ОСОБА_5 не з'явилися, на адресу суду від представника позивачки ОСОБА_5 надійшла заява, в якій він просить закрити провадження у зв'язку із порушенням предметної підсудності та необхідністю звернення із позовною заявою до господарського суду Тернопільської області.
Відповідачка ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, відповідачка ОСОБА_6 подала до суду заяву про закриття провадження в справі, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, у тому числі щодо справ у спорах між суб'єктами господарювання, розглядають господарські суди.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 визначено, що критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У п. 4.22 вищевказаної постанови Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відтак, вирішальне значення для визначення юрисдикції спору в даному випадку має те, чи на момент виникнення правовідносин фізична особа була зареєстрована як підприємець та чи виник спір між сторонами як між суб'єктами господарювання.
Виходячи з обставин, викладених у позовній заяві, спір у даній справі виник з приводу оплати оренди приміщення. Сторонами договору оренди від 31 травня 2023 року є ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 . Так, укладаючи договір оренди, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 діяли як фізичні особи-підприємці, тому враховуючи статус сторін, предмет спору який безпосередньо пов'язаний з господарською діяльністю, вважаю, що спір виник в межах господарської діяльності сторін, а тому не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції, оскільки містить ознаки господарського спору та має вирішуватися у порядку господарського судочинства.
Відтак, Лановецький районний суд Тернопільської області не є «судом встановленим законом» для розгляду даної справи, оскільки її розгляд віднесено до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ст. 256 ЦПК України, зазначено, що якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
За таких обставин, суд вважає, що слід закрити провадження у справі за позовом представника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення коштів з підстави, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Одночасно, суд повідомляє позивача, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Крім цього, згідно частини 2 статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачкою при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1585,00 грн., згідно фіскального чеку платіж № 1450130478 від 06 лютого 2025 року про сплату судового збору.
За таких обставин, суд вважає, що слід повернути позивачці сплачений судовий збір у розмірі 1585,00 грн., згідно фіскального чеку платіж № 1450130478 від 06 лютого 2025 року, оскільки провадження у справі закрито.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 158, 200, 255, 259, 260, 261, 352-354 ЦПК України, ст. 20 ГПК України, суд,
Провадження у справі за позовом представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - закрити.
Роз'яснити позивачці, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області (46001, м.Тернопіль, вул.Князя Острозького, 14-а).
Повернути ОСОБА_8 сплачений нею судовий збір в сумі 1585,00 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят пять) грн., згідно фіскального чеку платіж № 1450130478 від 06 лютого 2025 року.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Лановецький районний суд Тернопільської області.
Суддя: Л. І. Холява