Справа № 456/7012/25
Провадження № 2/456/682/2026
про повернення позовної заяви
09 лютого 2026 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О. Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області 3 листопада 2001 року, актовий запис №420.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання нею цієї ухвали.
Вищевказану копію ухвали суду надіслано позивачу 23.12.2025 року за вих. № 456/7012/25/30360/2025 на адресу вказану у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Однак конверт з ухвалою повернувся на адресу суду відповідно до трекінгу Укрпошти, у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Відтак, копію ухвали суду від 22.12.2025 року повторно надіслано позивачу 14.01.2026 за вих. №456/7012/25/659/2026 на адресу вказану у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Однак конверт з ухвалою знову повернувся на адресу суду відповідно до трекінгу Укрпошти, у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Згідно статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На цьому ж наголошено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Отже, позивач мав сам з розумним інтервалом часу цікавитися рухом розгляду справи за його позовом.
Відповідно до частини 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Станом на 09 лютого 2026 року позивачем не усунуто зазначених в ухвалі про залишення позову без руху недоліків, а саме: не надано суду копії позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, для відповідача.
Зважаючи на викладені обставини та з огляду на те, що позивачем не усунуто недоліки у визначений судом строк і позовна заява продовжує містити недоліки, які унеможливлюють вирішення судом питання про відкриття провадження у справі, тому позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись частиною 3 статті 185, статтями 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя О. Ю. Писарев