Справа № 456/7033/25
Провадження № 2/456/685/2026
іменем України
06 лютого 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , який був зареєстрований виконавчим комітетом Комарницької сільської ради Турківського району Львівської області 19.11.2011 року, у відповідності до актового запису №07.
Позов обґрунтовано тим, що уже близько одного року, сторони не підтримують шлюбних відносин, не виконують сімейних обов'язків. Позивач зазначає, що з відповідачкою спільного побуту та бюджету не ведуть. У сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Як зазначає позивач, в результаті цього шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Відтак, позивач просить позовні вимоги задовольнити, зокрема розірвати шлюб між сторонами.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи присутньою у судовому засіданні під час розгляду цієї справи по суті, висловила позицію про те, що викладені позивачем ОСОБА_2 у позовній заяві обставини не оспорює, позов визнає, підтвердила, що з позивачем не проживають та спільного господарства не ведуть, а відтак підтримує заяву про розірвання шлюбу.
Заяви та клопотання учасників справи.
Відповідачка ОСОБА_2 05.02.2026 року подала до суду заяву про визнання позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 06.02.2026 року скерував до суду клопотання, у якому просить проводити розгляд справи у його відсутності.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2025 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідачки ОСОБА_2 ..
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 14.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 06.02.2026 року о 12:50 год..
Розгляд справи по суті відбувся 06.02.2026 року.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку, у тому числі клопотання позивача про розгляд справи у його відсутності.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Норми та джерела права, а також роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Фактичні обставини справи із оцінкою відповідних доказів.
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони у справі, уклали шлюб 19.11.2011 року, котрий був зареєстрований виконавчим комітетом Комарницької сільської ради Турківського району Львівської області, у відповідності до актового запису №07.
За час перебування у шлюбі у сторін народилися сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Миртюківською сільською радою Стрийського району Львівської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Миртюківською сільською радою Стрийського району Львівської області.
Судом також встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть. Такі дії сторін у справі викликані несумісністю характерів, різним світоглядом.
Висновок суду.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою, яка позов про розірвання шлюбу визнала та не заперечила проти його задоволення.
При таких обставинах справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають до задоволення
Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований виконавчим комітетом Комарницької сільської ради Турківського району Львівської області 19.11.2011 року, у відповідності до актового запису №07.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Назар ЯНІВ