судового засідання
10 лютого 2026 рокуСправа №451/1938/25
Провадження № 2-п/451/3/26
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді Магонь О. З.,
секретаря судових засідань Федорук І. Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Радехів заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кірюшина Артема Андрійовича про перегляд заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.12.2025 у справі №451/1938/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
30 січня 2026 року до Радехівського районного суду Львівської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кірюшина Артема Андрійовича про перегляд заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.12.2025 у справі №451/1938/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення покликається на те, що заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 17.12.2025 позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково. Цим рішення суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість у розмірі 44675 грн. Зазначає, що відповідач у справі копію рішення суду засобами поштового зв'язку не отримував та ознайомився з нею в Електронному кабінету ЄСІТС, який зареєстрував 27.01.2026. Зі заочним рішенням суду не погоджується, оскільки згадане вище рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України: «Про заочний розгляд справи суд постановляєу хвалу» Проте, у порушення вказаної норми цивільного процесуального закону відповідну ухвалу судом не винесено. Відповідно до графіку платежів за Кредитним договором розмір процентів, який узгоджено сторонами до сплати за користування кредитними коштами складає 2175 грн, а загальна сума до повернення 8175 грн. Відповідач стверджує, що жодних платежів на користь ТОВ «Мілоан» на погашення заборгованості за Кредитним договором ним не здійснювалось. Отже, позивачем суду не надано доказів пролонгації Кредитного договору. За таких обставин, у суду є усі підстави дійти до висновку, що продовження строку кредитування за Кредитним договором не відбулося. Окрім того, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. З вимогами про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України позивач не звертається. Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, з огляду на положення ст. 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, про що зазначено вище, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за Кредитним договором за період після 16.09.2021 задоволенню не підлягають. Отже, у суду є усі підстави для відхилення доводів позивача щодо обґрунтованості нарахування процентів за Кредитним договором після настання термінів повернення кредиту про які йшлось вище, оскільки вказані умови договору суперечать положенням ст. ст. 1048, 1050 ЦК України та висновкам, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18). Як зазначалось вище доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять. Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі. Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за Кредитним договором. Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, зміну дати повернення всієї суми кредиту та у зв'язку з цим сплачував комісії, визначені п. 2.2.1 Договору, матеріали справи не містять. В іншому випадку, у разі не повернення кредитних коштів у визначений договором 29-денний термін, Кредитний договір передбачають збільшену процентну ставку за подальше користування кредитними коштами. Не дивлячись на те, що підвищені проценти за користування кредитними коштами, в договорі визначається як стандартна процентна ставка (п. 1.6 договору), очевидним є факт, що її нарахування передбачене у разі не виконання відповідачем умов Кредитних договорів, а саме не повернення кредитних коштів у встановлений п. 1.3 договору строк кредитування) 29-денний термін, тобто фактично є санкцією. Пролонгація дії Кредитних договорів без ініціативи позичальника (п. 2.2.1 договору) за змістом укладеного договору, пов'язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений п. 1.3 договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною. За таких обставин, у суду є усі підстави дійти до висновку, що неповернення позичальником кредитних коштів у визначений п. 1.3 Договорів строк, за відсутності активних дій відповідача, визначених п. 2.2.1 договору (сплати комісій за продовження дії договору), є неправомірною поведінкою, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 29-денного періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому договором. Враховуючи вищевикладене, з урахуванням вказаних положень Кредитного договору сума процентів має складати 2175 грн, а не 38675 грн як про це зазначає позивач. Враховуючи, те що у відкритих джерелах наявна велика кількість судових рішень цієї категорії відповідач вважає неспівмірними та нерозумними витрати на правову допомогу у розмірі 5000 гривень та такими, що були фактичними та неминучими. Вважає, що загальна сума витрат на адвокатські послуги явно виходить за розумні межі визначення гонорару. Відтак просить суд скасувати заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.12.2025, яке ухвалене у судовій справі за №451/1938/25; призначити справу до розгляду за правилами спрощеного провадження (а.с.121-128).
4 лютого 2026 року представник позивача Ткаченко Марія подала суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у якій просила залишити заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.12.2025 у справі №451/1938/25 залишити без змін (а.с.139-143).
У запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення від 4 лютого 2026 року ОСОБА_2 просила розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводити за відсутності представника позивача (а.с.139-143).
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоч про час розгляду заяви був належним чином повідомлений ( а. с. 138).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, перевіривши матеріали справи, робить висновки про те, що заяву про перегляд заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.12.2025 в справі №451/1728/25 необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд установив, що за наслідками розгляду цивільної справи №451/1728/25 заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 17.12.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволено частково, ухвалено стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926; місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) заборгованість за Договором №101479063 від 18.08.2021 у розмірі 44 675 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок (а.с.99-109).
У матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу про розгляд справи з відміткою про повернення у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідач не подав відзив на позовну заяву та не прибув у судове засідання 17 грудня 2025 року (а.с.97-98). Строк для подання відзиву на позовну заяву був визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 24 листопада 2025 року (а.с.1-2), тому суд правильно дійшов висновку про ухвалення 17 грудня 2025 року заочного судового рішення за відсутності відповідача, який у судове засідання не прибув та клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Разом з тим, з метою забезпечення права заявника доступу до правосуддя, а також надання йому можливості безпосередньо взяти участь у розгляді справи, скористатись правом на професійну правничу допомогу та з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, суд доходить висновку, що є всі підстави для скасування заочного рішення.
Керуючись ст. 19, 274, 287, 288, 353 ЦПК України, суд
задовольнити заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кірюшина Артема Андрійовича.
Скасувати заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.12.2025 в справі №451/1728/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Справу №451/1728/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання 3 березня 2026 року о 13 годині у приміщенні Радехівського районного суду Львівської області.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Магонь О. З.
Ухвала судового засідання виготовлена 10.02.2026.