Справа № 462/748/26
про повернення позовної заяви
10 лютого 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановила:
позивачка ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою про розірвання шлюбу.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.02.2026 року указану позовну заяву залишено без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині такої та встановлено процесуальний строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Порядок вручення судових рішень, якими, зокрема, є ухвали суду, передбачений у статті 272 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділі «Мої справи».
Вказана позиція узгоджується із постановами ВС від 18 квітня 2022 року у справі № 750/3275/21 (провадження № 61-21072св21), від 05 квітня 2023 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-11084св22).
Згідно з довідки про доставку електронного документу, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 02.02.2026 року надіслана позивачці ОСОБА_1 до її електронного кабінету з відміткою про доставку 03.02.2026 року о 07 год. 30 хв.
Відтак, з урахуванням встановленого ухвалою від 02.02.2026 року строку для усунення недоліків, дати отримання позивачкою такої ухвали, останній день для усунення таких припадає на 08.02.2026 року, який є вихідним днем, а тому останнім днем для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 02.02.2026 року є перший робочий день після вихідного дня, тобто 09.02.2026 року.
Разом з тим, станом на 10.02.2026 року недоліки, зазначені в ухвалі судді Залізничного районного суду м. Львова від 02.02.2026 року не усунуто, будь-яких клопотань процесуального характеру не подано, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження у цій справі.
Об'єктивних даних про обставини, в тому числі пов'язані із воєнним станом в Україні, які би перешкоджали виконанню ухвали суду, не встановлено.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Від належного повідомлення учасників справи залежить реалізація принципу рівності та змагальності сторін.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку з тим, що позивачка не усунула вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суддя дійшла висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути останній.
При цьому, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючисьст. 14, 185, 272 ЦПК України, суддя, -
постановила:
позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Постигач О. Б.