Справа № 461/7698/25
Провадження № 1-кс/461/723/26
09.02.2026 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000084 від 25.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 за погодженням прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 06.02.2026 в ході проведення в обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки IPhone 16 Pro, (IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ), із сім картою мобільного оператора НОМЕР_3 , який належить останньому.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що вказані предмети можливо є предметами та засобами вчинення кримінального правопорушення і мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та можуть бути використані як докази вчиненого кримінального правопорушення, в тому числі й як речові докази, а також забезпечення як виду покарання - конфіскація майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна у зв'язку з цим з метою подальшої конфіскації вилученого майна у підозрюваних виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, транспортні засоби та інше.
Також з метою встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному правопорушенні виникла необхідність в дослідженні мобільних терміналів, в тому числі з призначенням комп'ютерно технічних експертиз.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, згідно клопотання просять проводити розгляд без їхньої участі, клопотання підтримують в повному обсязі.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000084 від 25.08.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.08.2025, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але на території Львівської області, у ОСОБА_8 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску.
Так, наприкінці серпня 2025 року, з метою працевлаштування за межами України на період військової агресії Російської Федерації проти України у ОСОБА_9 виник намір, попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони й обмеження, перетнути державний кордон та виїхати до країн Європейського Союзу.
У подальшому за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (часу, місця та способу), але не пізніше 24.08.2025, ОСОБА_9 познайомився та домовився про зустріч із ОСОБА_8 .
В свою чергу, ОСОБА_8 , діючі за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи відсутність у ОСОБА_9 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, маючи умисел на організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України та керівництво такими діями з метою отримання прибутку (корисливий мотив), під час зустрічі з ОСОБА_9 , яка відбулася 24.08.2025, повідомив йому про можливість організації незаконного переправлення через державний кордон України поза пунктами митного та прикордонного контролю та надав свій контактний номер телефону: НОМЕР_4 .
В подальшому ОСОБА_9 , 30.08.2025, використовуючи номером мобільного телефону НОМЕР_5 , зв'язався з ОСОБА_8 , в месенджері WhatsApp, шляхом написання повідомлень на попередньо отриманий номер телефону НОМЕР_4 та домовився про зустріч з останнім.
Того самого дня, орієнтовно о 19 годині, поблизу автомийки «Garage», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, 3, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_8 .
Під час зустрічі останній підтвердив можливість організації незаконного перетину державного кордону України та запропонував ОСОБА_9 два варіанти незаконного перетину. Перший варіант полягав у виготовленні завідомо неправдивих офіційних документів, за допомогою яких можна буде здійснити перетин кордону України через встановлені пункти прикордонного та митного контролю. Даний варіант ОСОБА_8 оцінив у 18 000 євро. Другий варіант полягав у перетині державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску. Такий варіант ОСОБА_8 оцінив у 14 000 євро.
Також у ході зустрічі останній повідомив, що у разі реалізації першого варіанта, перш ніж приступити до виготовлення завідомо неправдивих офіційних документів, за допомогою яких можна буде здійснити перетин кордону України через встановлені пункти прикордонного та митного контролю, ОСОБА_9 необхідно буде оновити військово-облікові документи. Окрім цього, він повідомив, що у разі виникнення будь-яких проблем із цим, зможе допомогти у вирішенні даного питання за грошову винагороду в сумі 4 500 євро.
У подальшому, 01.09.2025, ОСОБА_9 , попередньо домовившись про зустріч із ОСОБА_8 у месенджері WhatsApp, зустрівся з останнім на території АЗС «ОККО», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 115Б.
У ході зустрічі ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 , що обрав другий варіант перетину державного кордону України, а саме: поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску. На що ОСОБА_8 ще раз повідомив, що такий варіант буде вартувати 14 000 євро, а у випадку розрахунку доларами США становитиме 16 500 доларів США. Окрім цього, останній повідомив ОСОБА_9 , що грошові кошти необхідно буде передати довіреній особі, яка буде знаходитися в м. Львів та за телефонним дзвінком передасть їх визначеній особі, на яку вкаже ОСОБА_8 або інша особа від його імені, після того як ОСОБА_9 зустрінуть люди ОСОБА_8 на території Закарпатської області.
Також під час зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що йому обов'язково потрібно буде мати з собою паспорт громадянина України для виїзду за кордон та змінний одяг, оскільки доведеться йти через ліси.
Того самого дня (01.09.2025) ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 (за допомогою месенджера WhatsApp з номера мобільного телефону НОМЕР_4 ) та повідомив, що все в силі щодо перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску, а також що ОСОБА_9 необхідно придбати квиток на потяг до м. Хуст, Закарпатської області, та повідомити дату й час прибуття потягу, щоб його зустріли люди ОСОБА_8 на вокзалі.
В подальшому, 03.09.2025, ОСОБА_8 знову зателефонував ОСОБА_9 (за допомогою месенджера WhatsApp з номера мобільного телефону НОМЕР_4 ) та повідомив, що на вокзалах на території Закарпатської області, зокрема в м. Хуст, можуть перебувати працівники місцевих ТЦК та СП. У зв'язку з цим він порадив ОСОБА_9 домовитися з провідником у потязі, в якому він їхатиме до м. Хуст, щоб провідник висадив його перед вокзалом або після нього. ОСОБА_8 зазначив, що така послуга коштуватиме 500-1 000 гривень. Окрім цього, він ще раз наголосив на необхідності мати з собою змінний одяг, зокрема старі штани, які не шкода, та на необхідності передачі грошових коштів на території м. Львова довіреною особою одразу після того, як ОСОБА_9 зустрінуть люди ОСОБА_8 на вокзалі в м. Хуст.
Того самого дня ОСОБА_8 знову зателефонував ОСОБА_9 (за допомогою месенджера WhatsApp з номера мобільного телефону НОМЕР_4 ) та повідомив, що до останнього за допомогою месенджера WhatsApp має зателефонувати його довірена особа на ім'я « ОСОБА_10 » з номера мобільного телефону, що закінчується на «112», та повідомити решту деталей щодо перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску.
У зв'язку з цим ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на організацію незаконного переправлення поза митним та прикордонним контролем ОСОБА_9 , за кордон, за невстановленими досудовим розслідування обставинами (час, місце та спосіб), але не пізніше 03.09.2025, залучив до вказаної протиправної діяльності невстановленому досудовим розслідуванням особу на ім'я « ОСОБА_10 », яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_6 .
У свою чергу «Карло», діючі за попередньою змовою з групою осіб з ОСОБА_8 , та іншими невстановленими досудовим розслідуваннями особами, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску 04.09.2025 надіслав ОСОБА_9 в месенджері WhatsApp з номера мобільного телефону НОМЕР_6 отримав СМС-повідомлення з наступним змістом: «Привіт! Я від ОСОБА_11 ».
Того самого дня, в ході телефонної розмови ОСОБА_9 (за допомогою месенджера WhatsApp) з особою чоловічої статі, яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_6 , останній представився як « ОСОБА_10 ». В подальшому в ході розмови « ОСОБА_10 » повідомив, що отримав номер телефону ОСОБА_9 від ОСОБА_12 ( ОСОБА_8 ) та телефонує щодо перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску. Також «Карло» повідомив ОСОБА_9 , що йому необхідно буде добратися до м. Мукачево, Закарпатської області, а саме до станції «Мукачево», де його зустрінуть люди «Карло» та в подальшому переправлять через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску. Окрім цього, в ході розмови « ОСОБА_10 » повідомив ОСОБА_9 , що у зв'язку з великою кількістю працівників ТЦК та СП виходити на вокзалах є небезпечно, і пізніше повідомить безпечний спосіб добирання до м. Мукачево, Закарпатської області.
Того самого дня до ОСОБА_9 знову зателефонував (за допомогою месенджера WhatsApp) « ОСОБА_10 » та повідомив, що скаже, коли і на який потяг купувати квитки. Також « ОСОБА_10 » підтвердив ОСОБА_9 домовленість щодо передачі грошових коштів у м. Львові через довірених осіб. У ході розмови « ОСОБА_10 » наголосив, що з собою обов'язково необхідно мати рюкзак (для особистих речей), змінний одяг (оскільки прийдеться йти через ліси) та паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, « ОСОБА_10 » завірив, що роз'яснить подальші дії після перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску, а саме куди необхідно буде звернутися з метою реєстрації та отримання документів для подальшого безперешкодного перебування та пересування країнами Євросоюзу.
05.09.2025, до ОСОБА_9 зателефонував (за допомогою месенджера WhatsApp) « ОСОБА_10 » та повідомив, що сьогодні о 22.20 год з м. Львів, вирушатиме потяг « ОСОБА_13 », який прямує до Закарпатської області, а саме до м. Мукачево, та що існують певні домовленості з керівником даного потягу, у зв'язку з чим можна буде безпечно дістатися до м. Мукачево. Проте ОСОБА_9 повідомив « ОСОБА_10 », що не встигає добратися до залізничного вокзалу до 22.20 год, на що «Карло» запропонував варіант приїхати за ОСОБА_9 до м. Львова на транспортному засобі та, минаючи блокпости, завести безпосередньо до місця перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску, і повідомив, що дана послуга буде вартувати 1 000 доларів США.
На наступний день, 06.09.2025, в ході телефонної розмови (за допомогою месенджера WhatsApp) ОСОБА_9 повідомив « ОСОБА_10 », що погоджується на вище зазначений варіант, а сам хоче, щоб його 11.09.2025 забрали з м. Львова на транспортному засобі та, минаючи блокпости, завели безпосередньо до місця перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску. Проте «Карло» повідомив, що саме 11.09.2025 о 22 годині 20 хвилин з м. Львова вирушатиме потяг « ОСОБА_13 ».
Окрім цього, « ОСОБА_10 » повідомив, що як тільки ОСОБА_9 прибуде до м. Ужгород, його одразу зустрінуть його люди, які після передачі грошових коштів у м. Львові переправлять останнього через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску.
В подальшому, 11.09.2025, ОСОБА_9 отримав від « ОСОБА_10 » детальні вказівки щодо добирання до Закарпатської області та в подальшому до місця перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску, а також повідомив про необхідність ОСОБА_9 орендувати квартиру в м. Ужгород терміном на одну добу та надав контактний номер особи, до якої можна звернутися з цього питання, а саме: НОМЕР_7 .
Виконуючи вказівки « ОСОБА_10 », ОСОБА_9 зателефонував за вищевказаним номером та домовився про оренду квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , терміном на одну добу (з 12.09.2025 по 13.09.2025).
Надалі, 12.09.2025, ОСОБА_9 , на виконання вказівки «Карла» прибув до м. Ужгород та поселився в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
13.09.2025, близько 03.00 год., до ОСОБА_9 зателефонував « ОСОБА_10 » та повідомив, що невдовзі його мають забрати з квартири для подальшого перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючі встановлені пункти пропуску.
Окрім цього, « ОСОБА_10 » надіслав ОСОБА_9 у месенджері WhatsApp SMS-повідомлення такого змісту: «Щодо передачі коштів: АДРЕСА_3 , НОМЕР_8 , Костя. Хай скаже, що від ОСОБА_14 ».
У зв'язку з цим ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_15 на номер телефону НОМЕР_9 та передав отриману інформацію з SMS-повідомлення у месенджері WhatsApp.
У свою чергу ОСОБА_15 , отримавши від ОСОБА_9 інформацію щодо особи, якій необхідно передати грошові кошти, та її контактний номер телефону, зателефонував за ним і домовився про зустріч із ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_3 .
13.09.2025, до ОСОБА_9 з номеру мобільного номер телефону НОМЕР_10 зателефонувала невідомий чоловік (у подальшому встановлено ОСОБА_7 ) та повідомив щоб за годину той був готовий до виїзду «по гриби».
В подальшому, близько 12.00 год, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що очікує його біля «автосервісу». Вийшовши з приміщення будинку, ОСОБА_9 побачив транспортний засіб AUDI A6, реєстраційний номер НОМЕР_11 , та сів до нього. За кермом перебувала невідома жінка (у подальшому встановлено ОСОБА_17 ), а на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_7 .
Рухаючись у вказаному транспортному засобі в напрямку селища Великий Березний, Закарпатської області, ОСОБА_7 , з метою безперешкодного добирання ОСОБА_9 до місця перетину державного кордону України, поза митним та прикордонним контролем, минаючі встановлені пункти пропуску, провіз ОСОБА_9 через відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці», відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » АДРЕСА_4 та через відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », смт. Перечин Закарпатської області.
Минаючи відділ прикордонної служби «Великий Березний» в с. Добриничі, Закарпатської області, працівники даного відділу повідомили про необхідність перевірки військово-облікових документів пасажирів транспортного засобу, зокрема ОСОБА_9 , проте ОСОБА_7 проігнорував цю вимогу та дав ОСОБА_17 вказівку рухатися далі в напрямку селища Великий Березний, Закарпатської області ігноруючи вимоги вище зазначених осіб.
У результаті транспортний засіб AUDI A6, реєстраційний номер НОМЕР_11 був затриманий у вищезазначеному населеному пункті працівниками Державної прикордонної служби та доставлений разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_17 до відділу прикордонної служби «Великий Березний», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, селище Великий Березний, вул. Корятовича, 51.
У свою чергу 13.09.2025 о 16 годині, ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою на ім'я « ОСОБА_10 » та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, через уповноважену ними особа - ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_3 одержали через уповноважену ОСОБА_9 особу - ОСОБА_15 грошові кошти у сумі 16 500 доларів США, що, згідно з курсом НБУ на 13.09.2025, становить 681 660 (шістсот вісімдесят одну тисячу шістсот шістдесят) гривень за організацію незаконного перетину через державний кордон України ОСОБА_9 поза митним та прикордонним контролем.
06.02.2026 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки IPhone 16 Pro, (IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ), із сім картою мобільного оператора НОМЕР_3 , який належить останньому.
Вказані предмети 06.02.2026 з врахуванням положень ст. 98 КПК України визнані речовими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
На підставі ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна., що відповідно до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000084 від 25.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задоволити.
Накласти арешт на майно, вилучене 06.02.2026 в ході проведення в обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки IPhone 16 Pro, (IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ), із сім картою мобільного оператора НОМЕР_3 , який належить останньому.
Виконання ухвали суду покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_18 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1