Справа № 439/2630/25
Провадження №1-кп/439/107/26
іменем України
06 лютого 2026 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 122 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142160000099 від 15 листопада 2026р. щодо ОСОБА_4 ,
На розгляді у Бродівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142160000099 від 15 листопада 2026р.
Під час судового розгляду, потерпілий ОСОБА_6 , заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки він відмовляється від обвинувачення відносно нього.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення заявленого клопотання, оскільки кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , пов'язане із домашнім насильством, так як потерпілим є зять обвинуваченого із яким вони спільно проживають та перебувають у сімейних відносинах. А тому, відповідно до п. 7 ч .1 ст. 284 КПК України таке кримінальне провадження не може бути закрите у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення.
Обвинувачений та його захиснику судовому засіданні просить суд задовольнити клопотання ОСОБА_6 , а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Дослідивши клопотання потерпілого, думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до переконання, що таке клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, частиною першою статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин) КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України, відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідноі до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122 КК України має форму приватного обвинувачення, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України таке провадження може бути закрите у випадку відмови потерпілого від обвинувачення.
В той же час, фабула п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України встановлює обмеження щодо закриття кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, якщо таке було пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильсту» (№ 2229-VIII), під домашнім насильством необхідно розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ст. 1 Закону (№ 2229-VIII) фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Враховуючи, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 , який є його зятем та з яким вони спільно проживають однією сім'єю, відтак вчинив щодо нього фізичне насильство, суд вважає, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуєтьсяОСОБА_4 є пов'язаним із домашнім насильством. А тому, відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, відмова ОСОБА_6 від обвинувачення ОСОБА_4 не може бути прийнята судом, а кримінальне провадження не може бути закрите.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 26, 284, 477, 369, 370, 91, 242-244, 332, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України, у зв'язку із відмовою від обвинувачення відносно нього - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 09.02.2026.
Суддя ОСОБА_1