Справа № 438/1900/25
Провадження 2/438/107/2026
іменем України
10 лютого 2026 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області
у складі судді Дудар О.В.,
за участю секретаря Валькович Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданніу порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернулася до Бориславського міського суду Львівської з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначено, що 4 лютого 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений шлюб, зареєстрований Бориславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 9. У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Спільне сімейне життя припинене понад два роки тому. Вони не проживають разом, спільного господарства не ведуть, стосунки практично припинилися. Причиною припинення стосунків є несумісність характерів та неможливість подальшого спільного життя. Відновлення сімейних відносин між сторонами є неможливим.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2025 року вказана позовна заява (справа № 438/1900/25) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.
Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 438/1900/25. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, подавши 8 січня 2026 року заяву в якій просив справу розглядати без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував. У позовній заяві просив судові витрати залишити за ним.
Відповідач належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада України, у судове засідання не з'явився, відзиву чи клопотань до суду не надходило.
Конверти з рекомендованими повідомленнями з судовими повістками з повідомленнями про судові засідання 22 січня та 10 лютого 2026 року, направлені на адресу відповідача повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У відповідності до частини 4 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями частин 3 та 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 3 статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 4 лютого 2021 року сторони уклали шлюб, який зареєстровано Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 09.
Оскільки сторони проживають окремо та подружніх стосунків не підтримують, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечить інтересам обох з подружжя, а тому позовні вимогі підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись статтями 105, 110, 112 СК України, статтями 200, 263-268, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 4 лютого 2021 року, який зареєстровано Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №09.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена ДУДАР