Справа № 196/50/26
№ провадження 2-а/196/4/2026
06 лютого 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Грищенко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: поліцейський відділення поліції №1 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Меклес-Коваль Олена Олегівна, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: поліцейський відділення поліції №1 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Меклес-Коваль О.О., про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6490539 від 10.01.2026р. про накладення адміністративного стягнення в розмірі 340 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.01.2026 року поліцейським ВП № 1 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Маклес-Коваль О.О., відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6490539 згідно якої він, ОСОБА_1 , визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. За змістом оскаржуваної постанови працівник поліції зазначив наступну суть адміністративного правопорушення: 10.01.2026 11:46:45 м. Кам'янське ( Дніпродзержинськ), проспект Героїв АТО (Маршала Жукова) 15 водій здійснив зупинку ТЗ на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.15.9.е ПДР - порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних ТЗ . Зазначив, що вище зазначена постанова винесена всупереч вимогам закону, внаслідок чого підлягає скасуванню. Так, йому у вину ставиться порушення п. 15.9.е ПДР, при цьому в оскаржуваній постанові зазначено причиною визначення його дій в якості правопорушення зупинка ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків. Пункт 15.9.е ПДР України передбачає, що зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Тобто, якщо є посадковий майданчик, то не можна зупинятися ближче 30 м до нього, але в законодавстві немає прямої заборони зупинятися на самому посадковому майданчику. Оскільки коли є намір заборонити зупинку на об'єкті, це завжди формується прямо. Крім того, в оскаржуваній постанові у графі «7. До постанови додаються» лише «Інші матеріали справи Відеофіксація» без уточнення які саме матеріали, оскільки жодні додатки для ознайомлення не надавалися і про їх потенційну наявність не повідомлялося та без зазначення відомостей про пристрій, за допомогою якого такий відеозапис отримано, внаслідок чого неможливо пересвідчитись в законності походження такого відеозапису. Поліцейський взагалі не здійснював жодних замірів на місці події, не встановлював, від якого об'єкта він здійснював відлік довжини ближче 30 метрів та якою, відповідно, є відстань від посадкового майданчику для зупинки маршрутних ТЗ. Фактично, працівником поліції, окрім тексту постанови не демонструвалося жодних інших доказів вчинення правопорушення, та відповідно можна дійти висновку, що жодні інші докази, окрім тексту постанови, відсутні. Взагалі незрозуміло, яким чином працівник поліції встановлював відстань від посадкового майданчика, та яким чином було визначено межі посадкового майданчика, оскільки відсутні дорожні знаки 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» та 5.45.2 «Кінець пункту зупинки автобуса». Також посадковий майданчик не підвищено на 0,2 м над поверхнею зупинкового майданчику. Зазначив, що пунктом 4.3 ГБН В.2.3-37641918-550:2018 законодавець чітко розділив поняття “ зупинковий майданчик » та “ посадковий майданчик » і не вніс до п. 15.9.е ПДР України заборону зупинки на зупинкових майданчиках та біля них. Тобто, відсутні докази того, що вище вказаний транспортний засіб був запаркований з порушенням і ким взагалі був запаркований, що як наслідок вказує на відсутність належних та допустимих доказів вчинення 06.09.24 року ним інкримінованого правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Так, поліцейським не тільки хибно трактовано норми права, що визначають адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а й взагалі не зазначено в оскаржуваній постанові доказів вини у інкримінованому йому правопорушенні, що в свою чергу ставить під сумнів правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі, а тому постанова про накладення адміністративного адміністративного стягнення підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП в його діях. Крім того, зазначив, що поліцейським було повністю проігноровано? ? права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснено їх у встановленому законом порядку, в тому числі не роз'яснено право особи на використання допомоги фахівця у галузі права.
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Роз'яснено обов'язок відповідачу у відповідності до ч. 2 ст.77КАС України надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов (а.с. 26).
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ізотова Т.Л. через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що вважають постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.01.2026 року серії ЕНА № 6490539, якою зафіксовано порушення позивача, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, виходячи з наступного: згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Згідно постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10 січня 2026 року серії ЕНА № 6490539, поліцейським відділення поліції № 1 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капралом поліції Маклес-Коваль Оленою Олегівною, зафіксовано, що 10.01.2026 о 11:46:45 по проспекту Героїв АТО ( Маршала Жукова),15 в м.Кам'янське водій ОСОБА_1 здійснив зупинку автомобілем Renault Megane д.н.з НОМЕР_1 на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.15.9.е ПДР - порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних ТЗ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також, зазначене адміністративне правопорушення підтверджується відеозаписом, в ході перегляду якого, встановлено, що позивачем ОСОБА_1 здійснено зупинку автомобілем Renault Megane д.н.з НОМЕР_1 на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів. Таким чином, вважають, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП. Також, вважають, що постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.01.2026 року серії ЕНА № 6490539 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (а.с.39-46).
30 січня 2026 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій останній прохав задовольнити позовні вимоги, посилаючись на наступне. Відповідач у відзиві стверджує, що постанова є достатнім доказом його вини. Жодних інших належних та допустимих доказів відповідачем не надано. Наданий відповідачем фрагмент відеофіксації не відображає дорожньої обстановки в цілому та не фіксує дорожню розмітку 1.17.1 (жовтого кольору), яка позначає зупинки маршрутних транспортних засобів, оскільки вона відсутня, відсутній дорожній знак 5.45.2 (кінець пункту зупинки автобуса). Відео розпочинається вже після моменту ймовірного порушення і закінчується відразу після вручення копії постанови про адміністративне правопорушення. На доданому фрагменті відео є лише прохання поліцейського пред'явити посвідчення водія, спілкування поліцейських між собою та запитання, де він проживає. У відзиві відповідач навіть не заперечує той факт, що постанова винесена без проведення розгляду справи, що також зафіксовано на наданому відео. Також, винесена відносно нього постанова не містить жодних відомостей про марку, модель, серію та номер технічного приладу, на який здійснювалася відеофіксація, що є прямим порушенням ч.3 ст.283 КУпАП. Також, поліцейський взагалі не здійснював жодних замірів на місці події, не встановлював, від якого об'єкта він здійснював відлік довжини ближче 30 метрів та якою, відповідно, є відстань від посадкового майданчику для зупинки маршрутних ТЗ. Фактично працівником поліції, окрім тексту постанови, не демонструвалося жодних інших доказів вчинення правопорушення та відповідно можна дійти висновку, що жодні інші докази, окрім тексту постанови, відсутні (а.с.47-51).
05 лютого 2026 року від третьої особи поліцейської відділення поліції № 1 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капрала поліції Маклес-Коваль О.О. надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких остання вважає, що постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.01.2026 року серії ЕНА № 6490539, відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову (а.с.53-59).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги позивач підтримує повністю (а.с. 52).
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзиві на позов представник відповідача просив розглянути справу без участі представника та у задоволенні позову відмовити (а.с.39-46).
Третя особа - поліцейська відділення поліції № 1 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капрала поліції Маклес-Коваль О.О. в судове засідання не з'явилася, у поясненнях прохала розгляд справи провести у її відсутність (а.с.53-59).
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,? ? зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6490539 від 10.01.2026 року, винесену третьою особою - капралом поліції Маклес-Коваль О.О., позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 21-22).
У постанові вказано, що 10.01.2026 об 11:46:45 год. по проспекту Героїв АТО (Маршала Жукова),15 в м.Кам'янське, водій ОСОБА_1 здійснив зупинку автомобілем Renault Megane д.н.з НОМЕР_1 на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.15.9.е ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення правил зупинки.
Відповідно до п.15.9 (е) ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зі змісту спірної постанови про адміністративне правопорушення слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у зв'язку із порушенням ним вимог п.15.9 е ПДР України, а саме здійснення зупинки на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Разом з тим, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, наданого відповідачем, встановлено, що автомобіль позивача Renault Megane д.н.з НОМЕР_1 знаходиться перед дорожнім знаком 5.45.1 (пункт зупинки автобуса), який позначає початок посадкового майданчика автобуса, що рухається за встановленим маршрутом.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів, що позивач здійснив зупинку в порушенням вимог п.15.9 е ПДР України, тобто ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, вимогами чинного законодавства чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис. У разі відсутності в постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис або фото, такий відеозапис/фотознімки не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №524/1113/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а.
Як встановлено в судовому засіданні, в оскаржуваній постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено наданий відповідачем відеозапис.
Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.
Таким чином суд доходить висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення органом владних повноважень не було дотримано вимоги ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку з наведеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 665,60 грн., а тому з відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату у розмірі 665,60 грн. (а.с. 1).
Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: поліцейський відділення поліції №1 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Меклес-Коваль Олена Олегівна, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6490539 від 10.01.2026р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п'ять грн. шістдесят коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, адреса місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а.
Третя особа: поліцейський відділення поліції № 1 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капрал поліції Маклес-Коваль Олена Олегівна, робоча адреса: 51900, м.Кам'янське, вул.Харківська, 59, Дніпропетровська область.
Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков